Осередки культури до середини ХV ст. освіта, книгописання.
Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури
Три стилі мови:
церковнослов’янська__ була штучно створена для того, щоб стати особливою літургійною мовою Православної Церкви, таким же невід'ємним елементом її молитовного життя, як храм і ікона.
«проста мова»це мова "близька до народнорозмовної" або "побудована на її основі". Ті, хто писали цією мовою, наближували її до розмовної настільки, щоб зробити зрозумілішою, і, в той же час, прагнули зберегти різницю, яка засвідчила б, що це все ж не просторіччя, а своєрідний "середній стиль" писемної мови. Вони свідомо робили ці тексти трохи штучними, насичуючи їх "нерозмовними" словами і формами.
народно розмовнадля передачі народнорозмовної мови були народні пісні, тобто тексти чисто "для душі", часто пов’язані з ритуалами, обрядами, відмінними від тих, які обслуговувала традиційна писемність.
Перші рукописи з виразними рисами української книжної мови ("руської", "простої") відомі з середини XIV ст., поширенішою вона стає з другої половини XVI ст.