• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.

Наприкінці XVIII ст., коли почався процес національного відродження, українська етнолінгвістична територія, тобто ті землі, де жили українці, перебувала в межах двох багатонаціональних імперій: Російської та Австрійської. Цей політичний поділ залишився до Першої світової війни.

Національне відродження -

· це процес пробудження та формування свідомості народу, який проявляється у розвитку духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле, захисті мови і врешті-решт виникненні і розвитку руху за відновлення своєї державності. Воно ґрунтується на ідеї національної ідентичності

Сутність відродження виявляється в модернізації нації, її оновленні у системі реалій сучасного життя, поступі загальнолюдської цивілізації.

В підході до з'ясування сутності та періодизації національного відродження в наукових публікаціях простежуються два протилежні погляди:

v це однобічний процес утвердження національної свідомості в середовищі інтелігенції та поширення її в масах.

це достатньо складний і тривалий процес із різними стадіями розвитку, хронологічні межі яких неоднакові.

національна свідомість – це

У сучасних наукових дослідженнях з проблем духовної культури під поняттям "національне відродження" розуміють етапи розвитку конкретного етносу:

Академічний етап (з кінця XVIII ст. до середини ХІХ ст.) У цей період невелика група вчених-інтелектуалів займалася в основному збиранням історичних документів, фольклору (народних казок, пісень, прислів’їв), предметів старовини і ознайомленням з ними українського народу.

Культурний етап несподіваного відродження національної мови, її дедалі ширшого використання в літературі та освіті. У цей період у народу виникає потреба в національних театрах, музеях, бібліотеках, виданні книг та газет (середина ХІХ ст.).

Політичний етап характеризується появою масового національного руху, утворенням політичних організацій, які поряд з «культурницькими» вимогами починають висувати й політичні вимоги щодо місцевого самоврядування. (середина ХІХ — початок ХХ ст.)

У вітчизняній історико-культурологічній літературі утвердилась думка, згідно з якою початок українського національного відродження пов'язується з виходом у світ "Енеїди" І.Котляревського (1798 p.), який першим увів українську народну мову до літератури, а також з його послідовниками — Г.Квіткою-Основ'яненком та Харківським гуртком літераторів. Науковою основою, що стимулювала їх зусилля, став Харківський університет, навколо якого згуртувалися кращі представники української науки та культури.

Національно-культурне відродження у Галичині пов'язувалося з іменем М.Шашкевича який майже через 40 років після появи "Енеїди" видав разом з однодумцями з гуртка "Руська Трійця" альманах "Русалка Дністровая", започаткувавши західноукраїнський літературний, а згодом і національний ренесанс.

На думку визначного українського історика Д.Дорошенка, джерела українського національно-культурного відродження потрібно шукати насамперед у пробудженні української народності та збереженні історичної традиції. Ця традиція збереглася передусім на Гетьманщині та у Слобідській Україні. Саме тут відроджувалась національна культура, зокрема література і народна поезія.

історичні традиції -це

Важливим чинником українського національного відродження була ідея народності:

v зародилася у другій половині XVIII ст. на Заході

v Першими серед слов'янських народів, які захопилися ідеями народності, були чехи, сербита поляки.

v Саме в їх середовищі були опубліковані праці з етнографії та фольклору.

v Зацікавлення історичним минулим народу стали вагомою причиною появи українського романтизму

Романтизм як художній метод склався наприкінці XVIII — початку XIX ст. і поширився як напрям (течія) у літературі та мистецтві

Поети-романтики Є.Гребінка, Л.Боровиковський, М.Костомаров, А.Метлинський, М.Шашкевич, Т.Шевченко

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
8. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
9. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
10. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
11. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
12. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.

Переглядів: 991