Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Розгляд судом спорів про поновлення на роботі

Основним видом трудових спорів, що розглядаються судо­вими органами, є спори про поновлення на роботі. Працівни­ки, звільнені з роботи, незалежно від підстав припинення тру­дового договору, або переведені на іншу роботу, якщо вони вважають таке звільнення або переведення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 235 КЗпП поновленню на роботі підлягає працівник, який був звільнений без законної підстави або не­законно переведений на іншу роботу.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому слід мати на увазі, що суд, як і будь-який інший орган по розгляду трудових спорів, не має адміністра­тивних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудо­вого договору, зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Незаконно звільнений працівник не поновлюється на по­передній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприє­мство. Навіть у випадку скорочення чисельності або штату пра­цівників, при реорганізації підприємства незаконно звільне­ний працівник підлягає поновленню на попередній роботі. Не може викликати відмову в поновленні на попередній роботі також наявність у працівника іншої роботи, на якій вже пра­цює звільнений, якщо внаслідок звільнення з роботи порушені права працівника.

Лише у випадку, коли працівник звільнений без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але понов­лення його на попередній роботі неможливе через ліквідацію підприємства, орган, що розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника чи уповноважений ним орган, а в певних випадках правонаступника виплатити працівнику за­робітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно пра­цівник визнається звільненим відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП, внаслідок чого на працівника поширюються пільги та компенса­ції, передбачені щодо працівників, звільнених за цією підставою.

При розгляді справ про поновлення на роботі суд своїм рішенням не може створити чи надати сторонам якісь права, яких у них до виникнення спору не було. В разі відсутності порушення прав суд відмовляє працівнику у задоволенні його вимог. Але коли трудові права працівника порушені, суд зобо­в'язаний їх захистити, що здійснюється шляхом поновлення працівника на попередній роботі.

Моментом, з якого незаконно звільненого працівника слід вважати поновленим на роботі, є день видання наказу про звільнення, а не день винесення судом рішення. Це означає, що весь час вимушеного прогулу зараховується до трудового стажу і за весь цей час на користь працівника стягується заро­бітна плата. Ст. 235 КЗпП лише обмежує, що заробітна плата за час вимушеного прогулу може бути стягнена не більш як за один рік. Але коли заява про поновлення на роботі розгля­дається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, може винести рішення про виплату заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного про­гулу провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два кален­дарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення праців­ника з роботи.

До середньомісячної заробітної плати включаються: основ­на заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці;

керівництво бригадою, вислугу років та ін.); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і паливної енергії; винагорода за підсумками річної роботи підприємства та вислугу років тощо. Щомісячні премії включа­ються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомостю на заробітну плату. Премії, які вип­лачуються за триваліший проміжок часу, включаються в час­тині, що припадає на розрахунковий період.

Не враховуються в середній заробітній платі виплати за ви­конання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівників (за винятком доплат за сумі­щення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього працівника підприємства або його струк­турного підрозділу і не є штатними заступниками); одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, ви­хідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

* премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприян­ня впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і зда­вання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, зби­рання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком тих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності); грошові і речові вина­городи за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні випла­ти; літературний гонорар штатним працівникам газет і жур­налів, що сплачується за авторським договором; вартість бе­зоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів інди­відуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; виплати, пов'язані з ювілей­ними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; вартість безоплатного надання деяким категоріям працівників комуналь­них послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком праців­ників, для яких включення її до середнього заробітку передба­чено чинним законодавством); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акція­ми трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання при­чин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаш­туванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, од­ночасно вирішує вимоги про виплату йому середнього заробіт­ку за час вимушеного прогулу.

Якщо звільнення проведено на законних підставах і з до­держанням встановлених правил звільнення, суд не має права змінювати формулювання причин звільнення тільки тому, що про це просить працівник.

При поновленні працівника на роботі і стягненні на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу суд може покласти на службову особу обов'язок відшкодувати підприєм­ству збитки, заподіяні у зв'язку з оплатою незаконно звільне­ному чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу.

Виплачені працівнику на підставі рішення суду заробітна плата за час вимушеного прогулу та інші виплати, що виплива­ють із трудових правовідносин, у разі скасування виконаних рішень з працівника не стягуються. Поворот виконання допус­кається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих даних або поданих ним підроблених документах.

З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення КТС при повторному розгляді справи.


Читайте також:

  1. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
  2. Арт-терапія в роботі з дітьми, які перенесли сексуальне насильство
  3. Арт-терапія в роботі з правопорушниками
  4. БАР’ЄРИ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ
  5. Використання арт-терапії в роботі з ув’язненими .
  6. Вимоги безпеки при роботі з ОКГ
  7. Вимоги при роботі з інформацією. Робота з чутками.
  8. Вирішення господарських спорів
  9. Вирішення господарських спорів третейськими судами
  10. Вирішення земельних спорів
  11. Вирішення спорів про встановлення земельних сервітутів
  12. Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді.




Переглядів: 672

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Судовий порядок розгляду трудових спорів | Загальні відомості про механічне устаткування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.