Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






БАР’ЄРИ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ

Якщо батьки не приходять на зустріч з психологом, це означає, що його неправильно покликали».

Якщо батьки відчувають по відношенню до психолога негативні почуття, це не означає, що робота з ними безперспективна».

Якщо батьки відмовляються взаємодіяти з психологом, значить у них є на те причини».

ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ

1. Забезпечення емоційної безпеки батьків. Діяльність психолога може викликати у батьків страх невизначеності, новизни. Тому робота психолога спочатку повинна бути організована у звичних, зрозумілих формах.

2. Відкритість –конгруентність психолога і вміння уникати негативного переносу на батьків. Це означає, що психолог усвідомлює і приймає свої власні почуття, що допомагає йому бути відкритим у стосунках з батьками. Образа, злість, страх, роздратування повинні бути виключені з процесу взаємодії.

3. Необхідність мотивації батьків до взаємодії з психологом різними способами. Намагання уникнути спілкування з психологом може бути результатом двох протилежних підходів до його роботи: або переоцінка його впливу («А раптом він дізнається щось таке, чого не хотілося би показувати нікому?», або в нівелюванні його ролі «А що він взагалі може?»). І в тому, і в іншому випадку батьки будуть намагатися уникнути спілкування. Тому мотивація до взаємодії повинна бути сильнішою їх власного супротиву спільній роботі.

Враховуючи розглянуті принципи, логічним висновком є те, що починати роботу з батьками слід з таких форм взаємодії, в яких від батьків вимагається мінімальна активність. Для початку слід використовувати знайомі і звичні способи спілкування, і по мірі виникнення довіри включати нові методи, поступово підвищуючи активність батьків. Ця послідовність може бути зображена наступним чином:

1. Інформаційні методи:

- інформаційні тексти;

- усні інформаційні повідомлення;

- інформаційні лекції.

2.Проблемні методи:

- проблемні лекції;

- «круглі столи»;

- дитячо-батьківські заходи;

- тренінги.

Вікові бар’єри – зумовлені віком консультанта. Традиційно вважається, що оптимальною є ситуація, коли консультант-психолог за віком старший за батьків. В процесі взаємодії можуть виникати різні варіанти переносів: «син - дочка» (якщо психолог істотно молодший за батьків), «мати-батько» (якщо психолог значно старший). Характер переносу може бути як негативним, так і позитивним. Проте слід пам’ятати, що перенос зазвичай «запускається» самим консультантом, і більшого значення тут набуває не вік, а професіоналізм.

Соціальні бар’єри – зазвичай виникають у роботі з представниками крайніх соціальних прошарків: з дуже низьким або дуже високим соціальним чи матеріальним статусом.

Етнокультурні бар’єри– можуть спричинити порушення взаємодії. Причини:

- особливості вираження емоцій в залежності від приналежності до тієї чи іншої етнічної, культурної групи;

- орієнтація людини на цінності групи чи індивідуальні цінності (у представника колективістської культури неуспішність дитини може сприйматися як сімейний позор);

- особливості спілкування – темп, ритм, виразність, жестикуляція, гучність мови;

- відмінності у способі сприйняття інформації – роль контексту.

Професійні бар’єри –людина, яка тривалий час працює в певному професійному середовищі, піддається так званій професійній деформації – змінам в структурі особистості внаслідок розвитку якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. В даному розрізі для консультанта важливо розмовляти з батьками виходячи з їх рівня розуміння проблеми, уникаючи професійної термінології.

Індивідуально-особистісні бар’єри.


Читайте також:

  1. Арт-терапія в роботі з дітьми, які перенесли сексуальне насильство
  2. Арт-терапія в роботі з правопорушниками
  3. Бар’єри простору і часу.
  4. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
  5. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
  6. ВЗАЄМОДІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ ШКОЛЯРІВ
  7. Використання арт-терапії в роботі з ув’язненими .
  8. Вимоги безпеки при роботі з ОКГ
  9. Вимоги при роботі з інформацією. Робота з чутками.
  10. Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічністьу роботі практичного психолога
  11. Вміння та навички, необхідні соціальному працівнику при роботі з людьми похилого віку




Переглядів: 971

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3.6. РОБОТА З БАТЬКАМИ | Психологічна освіта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.