Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічністьу роботі практичного психолога

Як приймати зворотний зв'язок?

1) потрібно вислухати до кінця, навіть якщо слухати важко, не­зручно, образливо... Але якщо дали згоду, слухайте до кінця;

2) вислухавши інформацію, корисно осмислити її і повернути у вигляді перифраза: «Якщо я правильно зрозумів, Ви мали на ува­зі...». Вже сам цей прийом поліпшує взаєморозуміння і розряджає атмосферу розмови. Крім того, він справді допомагає зрозуміти суть висловлювань партнера;

3) до інформації, яка міститься у зворотному зв'язку, треба ставитися спокійно і серйозною. Пам'ятайте, що наскільки б розум­ним, авторитетним і значимим не був комуиікатор, сказане ним -суб'єктивний погляд. І справа не в тому, що він може помилятися. Він правий для себе. Ваша точка зору може бути зовсім іншою;

4)зворотний зв'язок робиться для поліпшення взаєморозумін­ня, а не для миттєвої зміни стосунків та ситуації в потрібному для комунікатора напрямі. Тому людина, яка приймає зворотний зв'я­зок, може його не використати. Просто взяти до уваги - доброзич­ливо виразивши партнеру вдячність за відвертість і сміливість;

5) справжній зворотний зв'язок - це завжди ризик, це вчинок особистості. Оскільки його результатом може бути образа, незрозу­мілість, невизначеність стосунків... Готовність давати зворотний зв'язок - риса зрілих, особистісно сильних людей. Але багато чим ризикуючи, вони і багато що отримують: більш відкриті, життєзда­тні, готові до подальшого розвитку стосунки.

6)Для повноцінного діалогу психологу необхідно володіти кому­нікативними здібностями, які проявляються в налагодженні контак­ту, підтримці взаємовідносин, впливові на клієнта та ін. Вони забез­печуються 4-ма факторами: здатністю до ідентифікації, чутливістю до індивідуальних особливостей клієнта/досліджуваного, добре розвинутою інтуїцією, сугестивними якостями. До комунікативних здібностей можна віднести також фактор мовленнєвої культури (стриманість, зверненість, впливовість та ін.).

7)Отже, комунікативні здібності відіграють велику роль у корек-ційно-консультативному напрямі роботи психолога-практика, де в основі діяльності - спілкування з людьми. Психологу-тренеру і психотерапевту, важливі також сугестивні здібності, що допомага­ють ефективно впливати на клієнта [5]. Крім того, тренеру бажано мати організаторські здібності, щоб здійснювати керівництво вза­ємостосунками в тренінговій групі, а психотерапевту - експресив­ні, для використання виразних даних як інструменту психотерапії.

Спілкування, будучи суб'єкт-суб'єктною взаємодією, передба­чає певний душевний настрій людини, моральну готовність брати у ньому участь. Звичайно, до справжнього спілкування ми готові не завжди. Вже сам вступ у спілкування є своєрідним моральним кроком людської особистості. Інколи нам цей крок дається легко і ми його й не помічаємо. Інколи вступ у спілкування стає для нас святом, радістю. Інколи ж ми змушуємо себе прислухатися та розмовляти з іншим...

Одна з вимог гармонійного спілкування - відкритість. Відкритість- здатність до спілкування, до прийняття у свій внутрішній світ «надлишкових» щодо нього цінностей і смислів ін­ших «Я», буття загалом і до відповідної цьому перебудови власної суб'єктивності.

Протилежним закритості є поняття замкненості.

Замкненість- відсутність здатності до спілкування, винятко­ва зосередженість на внутрішніх цінностях і проблемах у своєму цілісному життєвому аспекті [10, с.307].

Не варто абсолютизувати те чи інше поняття. За різних обста­вин люди бувають відкритими та замкненими.

Відкритість вимагає деякої внутрішньої пластичності від пси­холога (здатність, сприймаючи проблеми інших, водночас залиша­тися самим собою, зберігати та поновлювати гармонію між влас­ним «Я» і тим, що прийнятне до нього), інтелігентності. Відчувати чужі потреби як власні можна лише доти, доки не втрачені відчуття і свідомість «власного» як такого.

Іншими характеристиками суб'єкта спілкування є діалогіч­ність і монологічність.

Діалогізм і діалогічність- здатність суб'єкта сприймати і враховувати правомірність, внутрішню обґрунтованість не лише власної думки, а й інших способів міркування та висловлювань, що їх втілюють. «Діалогічний суб'єкт» чує не тільки себе, він входить у послідовність мислення свого партнера по спілкуванню, зважає на його підстави, його внутрішню логіку і цим радикально відрізня­ється від суб'єкта монологічного,для якого існує лише одна ло­гіка, один смисл, один голос - його власний [10, с.324].

Монологічне спілкування - поширена форма спілкування, яка припускає позиційну нерівноправність партнерів. Монологічне спілкування - це «суб'єкт-об'єктне» спілкування. До монологічного спілкуваннявідносяться:

- імператив- авторитарна, директивна форма впливу на партнера, з метою досягнення коніролю над його поведінкою і внутрішніми установками, змушення до певних дій чи рішень. Особливість імпе­ративу - в тому, що кінцева мета спілкування («Будеш робити так, як я скажу») не завуальована. Засоби впливу у процесі подібного спілкування: накази, вказівки, розпорядження, вимоги, покарання, заохочення;

- маніпуляція- найпоширеніший вид людського спілкування;

вплив на партнера.

Маніпуляція- це умисне і приховане спонукання іншої лю­дини до переживання певних станів, прийняття рішень і виконання дій, необхідних для досягнення ініціатором власних цілей.

Важлива відмінність маніпулятивного стилю поведінки поля­гає в закритості цілей від об'єкта маніпуляції. Розкриття мети веде до руйнування маніпуляції, і спілкування переходить в агресивний чи асертивний стиль.

До рис маніпуляції належать:

- усвідомленість маніпулятором своїх цілей та засобів;

- прихованість цілей маніпулятора;

- прихованість засобів маніпулятора;

- прийняття адресатом на себе відповідальності за те, що відбу­вається [13].

Маніпуляція здійснюється шляхом:

- підробки під діалог чи монолог. Підробка під діалог рідко витримує ви­пробування часом, оскільки, маніпулятивне спілкування зобов язане нав 'я-зувати розмові свою внутрішню логіку, що порушує діалогічну оболонку і видає маніпулятивну підкладку. Прикидатися монологом набагато прос­тіше, але і в цьому випадку відбувається порушення законів монологічного жанру, що не проходить повз введеного в оману реципієнта.

- створення власних прийомів і методів впливу: гра на особливостях люд­ської природи і людських слабостях, які забезпечують «комунікативну слі­поту» реципієнта, роблять його пасивно-слухняним у визнанні правоти комунікатора.

Основна сила маніпуляції - в умінні перетворили особливості людини, її слабкі місця і достоїнства на інструмент досягнення власних цілей.

Психолог не має права маніпулювати клієнтом з метою отримання власної вигоди, звернення до них певних клієнтів, а також діяти так, щоб опинитися монополістами у своїй галузі, але заради досягнення певних результатів своєї роботи, дотри­муючись при цьому принципу «Не нашкодь», він може викорис­товувати деякі маніпулятивні техніки.


Читайте також:

  1. Арт-терапія в роботі з дітьми, які перенесли сексуальне насильство
  2. Арт-терапія в роботі з правопорушниками
  3. БАР’ЄРИ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ
  4. Будова СВА. Стандарти практичного застосування.
  5. ВЗАЄМОДІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ ШКОЛЯРІВ
  6. Використання арт-терапії в роботі з ув’язненими .
  7. Вимоги безпеки при роботі з ОКГ
  8. Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
  9. Вимоги при роботі з інформацією. Робота з чутками.
  10. Вміння та навички, необхідні соціальному працівнику при роботі з людьми похилого віку
  11. Волонтерство у соціальній роботі




Переглядів: 1659

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Парадигма спілкування у сучасній культурі | Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.