Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Вирішення господарських спорів

Основним способом захисту порушених прав і законних інте­ресів громадян, підприємців і підприємств є судовий захист, здій­снюваний від імені держави, який регламентується, насамперед, нормами Господарського процесуального кодексу України.

Звертання до суду за захистом — право підприємства, підпри­ємця і будь-яка угода про відмову від такого права є недійсною (ст. 2 ГПК). Можлива лише відмова підприємства-позивача від уже заявленого позову, але це надалі позбавляє позивача права повтор­ного звертання в суд із цими вимогами.

Правосуддя в господарських відносинах здійснюється господар­ськими судами. Відповідно до Закону України «Про господарські суди» систему спеціалізованих судових органів, що здійснюють правосуддя в господарських відносинах, складають Вищий госпо­дарський суд України, апеляційні господарські суди регіонів, а також місцеві господарські суди.

При цьому господарським судам підвідомчі справи:

  • про спори, що виникають при укладанні, зміні й розірванні господарських договорів — переддоговірні спори;
  • про спори, що виникають при виконанні договорів;
  • про спори, що виникають на інших підставах (наприклад, про відшкодування збитків, заподіяних підприємству в результаті ви­конання вказівок державних або інших органів);
  • про визнання недійсними актів державних і інших органів на підставах, зазначених у законодавстві (наприклад, акта, що не відповідає компетенції органа або вимогам законодавства);
  • за заявами органів Антимонопольного комітету України з пи­тань, віднесених до його компетенції;
  • про банкрутство.

Порядок розгляду справ і інші питання судової процедури ви­значаються Господарським процесуальним кодексом України.

При звертанні в господарський суд із позовом про захист сво­їх порушених прав підприємство або підприємець повинні спла­тити державне мито.

Підприємства й підприємці (як позивачі, так і відповідачі) у господарському процесі користуються рівними процесуальними правами.

Підсумком судового вирішення будь-якого господарського спо­ру є судове рішення — владний акт, що пов'язує правову норму з конкретним юридичним фактом і поширює дію норми на даний факт, установлює права й обов'язки конкретних суб'єктів права.

У залежності від підстав суд виносить рішення (при вирішенні спору по суті), постанови (у справах про банкрутство — постанова про визнання боржника банкрутом, постанови апеляційної й ка­саційної інстанції за результатами перегляду винесених судом по­передніх інстанцій рішень, ухвал, постанов) і ухвали (в інших ви­падках).

Рішення господарського суду набуває чинності після закінчення 10-денного терміну з дня його прийняття, а у випадку, якщо в судовому засіданні були оголошені тільки вступна й резолюти­вна частини рішення, воно набирає сили після закінчення 10-ден­ного терміну з дня підписання рішення.

У випадку подачі апеляційної скарги або внесення прокурором апеляційного протесту рішення, якщо воно не скасоване, набуває чинності після розгляду справи апеляційною інстанцією.

 

Зміст і структура судового рішення повинні відповідати вимогам ст. 84 ГПК України. Судове рішення складається з вступної, опи­сової, мотивувальної й резолютивної частин.

Надійний захист прав і інтересів суб'єктів господарювання, що охороняються, забезпечує встановлений законодавством порядок перегляду судових рішень в апеляційному й касаційному поряд­ку, у ході яких перевіряється законність і обґрунтованість прийня­тих господарськими судами попередніх інстанцій рішень, ухвал і постанов.

Перегляд рішень, що не набули чинності, ухвал, постанов (у справах про банкрутство) у порядку апеляційного проваджен­ня здійснюють апеляційні господарські суди регіонів за апеляцій­ними скаргами сторін у справі або апеляційними поданнями про­курора.

Апеляційна скарга або подання подається через місцевий го­сподарський суд, що розглянув справу. Місцевий господарський суд у 5-денний термін направляє отриману апеляційну скаргу або подання разом із справою до апеляційного господарського суду (статті 91 і 92 ГПК).

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом 10 днів із дня ухвалення рішення місцевим господарським судом, а у випадку якщо в судовому засіданні були оголошені тільки вступна й резолютивна частини рішення — із дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України. Відновлення пропущеного процесуального терміну подачі апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців із дня ухвалення рішення місцевим господарським судом (ст. 93 ГПК).

Апеляційний господарський суд переглядає справу за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з деякими обмеженнями (ст. 101 ГПК — позбавлення права приймати додаткові докази, за винятком тих випадків, коли заявник обґрунтував неможливість їхньої подачі суду першої інстанції причинами, що не залежать від нього, неприйняття вимог, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції).

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господар­ських судів здійснюється колегіями в складі трьох суддів.

Апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у 2-місячний термін з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію. За підсумками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, що набуває чинності з дня її прийняття.

Перегляд рішень місцевих судів, що набули чинності, й постанов апеляційних судів регіонів, у порядку касаційного провадження здійснюється Вищим господарським судом України.

Касаційна скарга може бути подана протягом 1 місяця з дня набуття чинності закону рішення місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду. У ній не допускаються посилання на недоведеність тих або інших обставин справи (ст.ст. 109— 111ГПК).

У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за пра­вилами розгляду справ у судах першої інстанції, за винятком про­цесуальних дій, пов'язаних зі встановленням обставин справи і їхнім доведенням. Касаційна інстанція на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга (подання) розглядається у 2-місячний термін з дня надходження справи разом із касаційною скаргою (поданням) у Вищий господарський суд України.

За підсумками розгляду касаційної скарги (подання) суд при­ймає постанову, що набуває чинності з дня її прийняття.

Касаційній інстанції надане право скасування рішень або по­станов попередніх інстанцій і передачі справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Перегляд постанови Вищого господарського суду України, прийнятої за результатами перегляду рішення місцевого господар­ського суду, що набуло чинності, або постанови апеляційного го­сподарського суду з ініціативи сторони або Генерального проку­рора України, здійснюється Верховним Судом України.

Оскарження постанов Вищого господарського суду України у Верховний Суд України можливе з досить обмеженого кола най­більш вагомих підстав, ігнорування яких здатне дестабілізувати судову систему в цілому. Наприклад, застосування Вищим госпо­дарським судом нормативно-правового акта, що суперечить Кон­ституції України; виявлення різного застосування Вищим господарським судом того самого положення закону або іншого норма­тивно-правового акта в аналогічних справах (ст. 111 ПІК).

Касаційна скарга або подання на постанову Вищого господар­ського суду можуть бути подані не пізніше 1 місяця з дня його прийняття, однак у випадку виникнення підстав для оскарження постанови Вищого господарського суду після закінчення встано­вленого терміну, незважаючи на закінчення цього терміну, Верхов­ний Суд України зобов'язаний прийняти касаційну скаргу (подання) до свого провадження.

Тривалість провадження за касаційною скаргою на постанову Вищого господарського суду не може перевищувати 1 місяця.

За результатами розгляду касаційної скарги (подання) більші­стю голосів суддів, що брали участь у перегляді постанови Вищого господарського суду, виноситься постанова Верховного Суду України. Вона є остаточною й оскарженню не підлягає.

Додатковою гарантією прав суб'єктів господарювання служить те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, що набуло чинності, за нововиявленими обставинами, які мають істотне значення дня справи і не могли бути відомі заявникові (наприклад, подання експертом неправильного висновку, що був покладений в основу судового рішення, непра­вильний переклад документів або пояснень учасників процесу; надання недостовірних або фальсифікованих документів).

Право ініціювання перегляду справи за нововиявленими обста­винами надано стороні й прокуророві, які можуть протягом 2 мі­сяців із дня встановлення цих обставин звернутися до суду, який виніс судове рішення, із заявою (поданням) про його перегляд.

Суд розглядає заяву (подання) про перегляд судового рішення (постанови, ухвали) протягом 1 місяця і за його результатами виносить: рішення — у випадку зміни або скасування рішення; постанову — у випадку зміни або скасування постанови; ухвалу — у випадку зміни або скасування ухвали або залишення рішення, постанови, ухвали без змін.

Найважливішим елементом захисту прав підприємств і підпри­ємців є ефективна робота правового механізму виконання судових рішень, у зв'язку з цим велике значення для всіх судів, у тому числі і господарських, має виконавче провадження — завершальна ста­дія судового процесу. Документом, що видається господарським судом на виконання рішення, ухвали, постанови, є наказ суду, що видається або висилається стягувачеві після набуття судовим рі­шенням чинності. Наказ може бути пред'явлений до виконання не пізніше 3 місяців із дня ухвалення рішення, ухвали або поста­нови.

Основні положення про порядок виконання рішень господар­ських судів, ухвал і постанов регламентуються розділом XIV ГПК України (статті 115—122), а також Законом України «Про вико­навче провадження».

Господарські спори можуть розглядатися не тільки господар­ськими судами. Відповідно до діючого законодавства підприємства мають право передати підвідомчий господарським судам спір на вирішення до третейського суду.

Загального закону, що регулює діяльність третейських судів, в Україні немає. На сьогодні порядок вирішення господарських спорів третейськими судами України регулюється Положенням про третейський суд для розгляду господарських спорів між об'єднан­нями, підприємствами, організаціями й установами, затвердженим Держарбітражем Союзу РСР ЗО грудня 1975 р. (зі змінами й допов­неннями від 10 вересня 1987 р. і 28 червня 1991 р.).

Положенням установлено, що сторона, що визнала за необхід­не передати спір на вирішення до третейського суду, повідомляє про це іншій стороні рекомендованим листом і вказує особу або осіб, яких вона обрала третейськими судцями. При цьому повинна бути згода зазначених осіб на участь як третейських судщв. Інша сторона, одержавши таке повідомлення, у 10-денний термін повинна дати письмову згоду або направити заперечення. Третейський суд оби­рається в складі одного або іншої непарної кількості судців.

При відмові від розгляду господарської суперечки в третей­ському суді або неотримання відповіді у встановлений термін спір передається на розгляд господарського суду з підсудності.

У третейському суді спір розглядається протягом місяця з дня надходження позовної заяви. Рішення третейського суду виклада­ється в письмовій формі і підписується судцями.

Крім того, чинне законодавство України передбачає розгляд деяких категорій спорів в інших спеціально створених третейських судах (наприклад, Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України).


Читайте також:

  1. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  2. Види господарських зобов'язань
  3. Види господарських товариств
  4. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
  5. Виконання господарських договорів
  6. Виконання господарських договорів
  7. Виконання господарських договорів
  8. Виконання господарських договорів. Способи забезпечення
  9. Виконання господарських зобов'язань
  10. Виконання господарських зобов’язань
  11. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
  12. Вимоги сільськогосподарських культур до умов вирощування




Переглядів: 2673

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Досудове врегулювання господарських спорів | Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.