• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Право природоохоронного землекористування та його види.

До земель природоох признач належать:землі заповідників, нац, зоолог, дендрологічних парків, парків – пам”ток сад-парк мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам”яток природи.

На землях природоох признач заборон діяльн, що суперечить їх цільовому призначенню або яка може негативно впливати на якісний стан земель.

Для забезпечення режиму заповідників, нац, зоолог і дендрологічних парків, парків – пам”ток…встановлюються охоронні зони із забороною на землях цих зон діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення додержання режиму земель природоохоронного призначення.

Правовий режим цих земель залежить від вида об”єкта, розташован на відп тер, його значення. Види: природні тер і об”єкти –природні заповідники, біосферні заповід, нац прир парки, регіональні ландшафтні парки, заказникки, заповідні урочища; штучно створені об”єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки… В залежності від публічного значення заказники, пам”ятники природи, ботсади можуть бути загальнодерж і місц значення.

Тер природн заповідн, заповідні зони біосферних заповідн, інш рес-си, надані нац прир паркам – власність народу Укр. Регіональні ландш парки, зони можуть бути як власністю народу, так і в інш формах власності. Ботсади, дендрпарки, зоопарки, які створені до З-ну “Про прир-заповід фонд” приватизації не підлягають. Зміна власників земель об”єктів не змінює правовий режим. Нові власники зобов”яз забезпеч режим їх охорони.

Прир зап, біосф зап, нац прир парки, регіон ландшафтні парки,. Ботсади, звільн від плати за землі, включені до складу заказників, пам природи.

Від заем податку звільн зап, нац, зоопарки, ботсади.

76.Суб‘єкти та об‘єкти права природоохоронного землекористування.

Об”єкти:землі заповідників, нац, зоолог, дендрологічних парків, парків – пам”ток сад-парк мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам”яток природи.

Суб”єкти:

Природні заповідники, біосф заповідн, нац прир парки, регіон ландшафти, зоопарки загальнодерж значення є юр особами.

Бот сади, дендрологічні парки, зоопарки місц значення та парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва можуть бути визнані юр особами.

Спеціально уповноваженим органом держ уп-я в галузі орг-ї, охорони та використання прир –зап фонду є Мінекоремурсів.

Для забезпечення держ упр-я тер та об”єктами прир-зап фонду можуть створюватися спец підрозділи Мін-ва та його органів на місцях. Упр-ня прир заповідн, біосф зап, нац прир парками, регіональними ландшафтними парками, бот садами, зоопарками загальнодерж значення здійсн їх спец адміністраціями. Спец адм можуть створюватися для упр-я ботсадами, дендропарками, зоопакрами місцевого значення за рішенням органів, у віданні яких вони перебувають.

Упр-ня тер, об прир-зап фонду, для яких не створюється спец адм, здійснюється п-ми, уст, орг-ми, у віданні яких перебувають ці тер.

77.Зміст права природоохоронного землекористування.

Склад: землі заповідників, нац, зоолог, дендрологічних парків, парків – пам”ток сад-парк мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам”яток природи

Природні заповідники, біосф заповідн, нац прир парки, регіон ландшафти, зоопарки загальнодерж значення є юр особами.

Бот сади, дендрологічні парки, зоопарки місц значення та парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва можуть бути визнані юр особами.

Осн принцип регулювання використання цих земель-на них допускається обмежена госп діяльність за умови додержання встановленого на них режиму.

Території та об прир-заповід фонду з додерж вимог, встановл зак-м Укр можуть використовуватися:

-у природоох цілях;

-у науково-дослідних цілях;

-в оздоровчих та інш рекреаційних цілях;

-в освітньо-виховних цілях;

-для потреб моніторингу навколиш прир середовища.

Тер природн заповідн, заповідні зони біосферних заповідн, інш рес-си, надані нац прир паркам – власність народу Укр. Регіональні ландш парки, зони можуть бути як власністю народу, так і в інш формах власності.

Ботсади, дендрпарки, зоопарки, які створені до З-ну “Про прир-заповід фонд” приватизації не підлягають. Зміна власників земель об”єктів не змінює правовий режим. Нові власники зобов”яз забезпеч режим їх охорони.

На землях природоох признач заборон діяльн, що суперечить їх цільовому призначенню або яка може негативно впливати на якісний стан земель.

Збереження тер та об прир-зап фонду забезпечується шляхом:

-встановлення запов режиму;

-орг-ї системат спостережень за станом заповідних прир комплексів;

-проведення комплаксних досліджень з метою розробки наук основ їх збереження та еф-го використання;

-проведення інш заходів з метою збереж тер та об пр-зап фонду.

78.Підстави виникнення та зміни права природоохоронного землекористування.

До земель природоох признач належать: землі заповідників, нац, зоолог, дендрологічних парків, парків – пам”ток сад-парк мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам”яток природи.

На землях природоох признач заборон діяльн, що суперечить їх цільовому призначенню або яка може негативно впливати на якісний стан земель.

Тер природн заповідн, заповідні зони біосферних заповідн, інш рес-си, надані нац прир паркам – власність народу Укр. Регіональні ландш парки, зони можуть бути як власністю народу, так і в інш формах власності. Ботсади, дендрпарки, зоопарки, які створені до З-ну “Про прир-заповід фонд” приватизації не підлягають. Зміна власників земель об”єктів не змінює правовий режим. Нові власники зобов”яз забезпеч режим їх охорони.

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголош тер та об природ-зап фонду можуть здійсн органами Мін екорес, наук установами, природоохор гром об”єднаннями або інш заінтер п-ми, ус-ми, орг-ми та гром. Клоп подаються до держ орг, уповноваж проводити їх поперед розгляд.

Клопотання про необх створен чи оголош тер та об прир-зап фонду попередньо розгл у міс строк Мінекорес, органами мін-ва на місцях.

У ра зі схвалення клопотань проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами прир рес у межах тер, рекомендованих для заповідання.

Проекти створення тер і об прир-зап фонду підлягають екол експертизі.

Рішення про створення прир запов, нац прир парків загальнодерж значен прийм Президентом, рішен про орг-ю чи оголош тер місцевого значення прийм обл, міс Радами н/д.

Порядок відведення зем діл прир заповідникам, біосф заповід, нац прир паркам визн Зем код.

Заказники, пам природи, заповідні урочища, які створюються без вилучення зем діл,що вони займають, передаються під охор п-м, уст, орг-м, гром органами Мінекорес з оформленням охоронного зобов”яз.

Зміна меж, категорії та скасування статусу тер та об прир –зап фонду пров як і створення.

Зміна власників земель об”єктів не змінює правовий режим. Нові власники зобов”яз забезпеч режим їх охорони.

79.Підстави припинення права природоохоронного землекористування.

До земель природоох признач належать:землі заповідників, нац, зоолог, дендрологічних парків, парків – пам”ток сад-парк мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам”яток природи.

На землях природоох признач заборон діяльн, що суперечить їх цільовому призначенню або яка може негативно впливати на якісний стан земель.

Режим територій та об прир-зап фонду –це сук-ть науково обгрунт екол вимог, норм і правил, які визначать прав статус, призначення цих тер та об, хар-р допустимої діяльн в них, порядок охорни, використ і відтворення прир комплексів.

Підстави:

1. залежать від волі користувача (добровільна відмова, закінчення строку, припинення діял)

2. всупереч його волі (за порушення вимог і умов здійснення природокористування, передбач зак-м, використання земель не за цільовим призначенням, способами, які негативно вплавають на об”єкт, які змінюють їх первинний стан або загрожують збереженню, ведуть до деградації)

3. не вольові події (наприклад, знащення прир об в наслідок повіні, землетрусу)

80.Правовий режим земель лікувально-оздоровчого призначення.

Землі лік-озд призначення –зем ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.

На землях оз призначення забороняється діяльн, що суперечить їх цільовому признач або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.

З метою охорони природних лік факторів земель оз призначення встановлюються округи сан охорони. У межах цих округів забороняється передавати зем ділянки у власність і надавати їх у користування, в т.ч в оренду, тим п-м. установам, орг-м і гром, діяльність яких є несумісною з охороною природних лік властивостей та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку населення.

Порядок використання земель оз призначення визнач з-м Укр.

80. Суб‘єкти та об‘єкти права лікувально-оздоровчого землекористування.

Об”єктизем ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування. Курортними і лікувально-оздоровч зонами визнаються тер, які мають мін джерела, клімат та інш умови, сприятливі для лікування і оздоровлення людей.

Землі оздоровчого признач – в держ власності

Суб”єкти –санаторно-кур орг-ї, яким надаються землі для лікувально-проф цілей.

Надає зем діл ВРУ. На підставі тех-ек обгрунтуваннь використання земель, проектів відводу зем діл з урахув округів і зон сан охорони, схем мед зонування.

81. Зміст права лікувально-оздоровчого землекористування.

Землі лік-озд призначення –зем ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.

На землях оз призначення забороняється діяльн, що суперечить їх цільовому признач або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.

Природні лікувальні ресурси надаються юр і фіз особам для лікування і профілактики захворювань, а також в цілях відпочинку. Мін води можуть використовуватись для пром розливу. Надання лік природних рес-в для інш цілей як правило не допускається. В виключних випадках при наявності позитивного висновку еколог і сан-епід експертизи дозволяється використання прир лік рес-в для інш цілей, якщо це не зашкодить кур-рекреац потенціалу відповідних тер. Природні лік рес-си надаються на підставі ліцензії в порядку, визначеному з-м. В випадку порушення правил використання прир лік рес-в право користування ними може бути зупинене або обмежене. Зупинення і обмеження права користування прир лік рес-ми не звільняє винних осіб від інш видів відповідальності.

Сан-кур орг-м для лік-профілактичних цілей надаються у відповідності з вимогами зак-ва про прир рес-си зем ділянки та інш прир рес-си. Забудова земель лік-озд місцевостей і курортів ведеться з дотриманням првил, встановлених зак-м для відповідних робіт на вказаних особливо охоронюваних прир тер-х. З метою охорони прир лік факторів земель озд признач встановл округи сан охорони, у межах яких забороняється передавати зем ділянки у власність і надавати їх у користування тим п-м, установам, орг-м і гром, діяльн яких є несумісною з охороною прир лік властивостей та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку населення.

82. Підстави виникнення, зміни та припинення права лікувально-оздоровчого землекористування .

Землі лік-озд признач не можуть передаватися в кол та приват власність.

Для визнання тер лік-озд місцев необхідна наявність умов: на ній повинні знаходит один або кілька унік прир лік рес-в, матись необх запас мін води, лік грязей, інш. Тер-я повинна мати площу придатну і достатню для курортн буд-ва, задовільняти екол і сан-епід нормам і правилам, на ній повинні бути джерела питного і тех водопостачання і енергозабезпечення.

Природні лік рес надаються юр та фіз особам для лікування , відпочинку. Надання лік рес-в для інш цілей не допускається. В виключних вип при наявності позитивн висновку еколог і сан-епід експертизи дозволяється використання прир рес для інш цілей, якщо це не зашкодить для кур-рекр потенц. Прир лік рес надаються на підставі ліцензіі. На курортах прир лік рес-си розробляються спец орг-ми, що мають ліцензію.

Технологія видобування, підготовки і використання мін вод, грязей повина гарантувати захист родовища від передчасного виснаження та забруднення. В випадку порушення правил використ прир лік рес-в право користув лік рес може бути зупинене або обмежене.

Зупинення і обмеження права корист прир лік рес не звільняє винних від відповідальності.

Сан-кур орг-м для лік-проф цілей надаються зем діл у відп до зак-ва. Забудова земель лік-озд місц і кур ведеться з дотрим правил, встановл зак-м для відповід робіт на охорон тер.

З метою охорони прир лік факторів земель озд признач встановл округи сан охорони. У їх межах забороняється передавати зем діл у власність і надавати у корист п-м, устан, орг-м і гром, діяльн яких є несумісною з охорон прир лік властивостей та забезпеченням сприятлив умов для відпочинку.

86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.

До земель історико-культурного призначення належать землі історико -культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам"яток та архітектурно -ландшафтних комплексів. Ці землі використовуються в особливому режимі.До

об"єктів, які розташовуються на землях історико-культурного призначення, відносяться пам"ятники історії і культури.

Пам"ятниками історії та культури є споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.До пам"яток історії та культури належать:

1. пам"ятки історії- будинки, споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави.

2. пам"ятки містобудування і архитектури- архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, споруди цивільної, промислової, військової, культурнлї архитектури.

3. пам"ятки археології-городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні предмети.

До пам"яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об"єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Користування пам"ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов"язань. З метою забеспечення охорони пам"яток історії, археології, містобудування і архитектури, монументального містецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством.Зони охорони пам"яток історії та культури встановлюються виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охорони пам"яток. У межах зазначених зон забороняється провадження земляних, будівельних та інших робіт. а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам"яток. Проекти планування, забудови і реконструкції міст та інших населених пунктів, які мають пам"ятки історії, археології, місобудування і архитектури підлягають погодженню з відповідними органами охорони пам"яток.Державні органи охорони пам"яток мають право зупиняти будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі виникнення в процесі проведення цих робіт небезпеки для пам"яток історії та культури або порушення правил їх охорони.

87.Правовий статус земель лісового фонду.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Усі ліси в Україні є власністю держави.

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Для ведення лісового господарства важливе значення мають такі поняття, як групи лісів і категорія захисності лісів.Лісове законодавство виділяє ліси першої та другої групи. Основна ціль такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забеспечити охорону найбільш цінних лісів, які мають важливе природоохоронне значення. В залежності від груп і категорій захищенності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства в них, використання лісового фонду, а також порядок вилучення ділянок лісового фонду. Віднесення лісів до відповідної групи визначає використання тих чи інших видів і способів вирубки,ширини просік. До першої групи належатьліси, що виконують переважно природоохоронні функції.До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлутаційне значення, і для збереження захисних фукцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмежаного лісокористування.

88.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення лісового землекористування.

О"бєктом лісового землекористування є лісовий фонд. Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Суб"єкти: постійні або тимчасові лісокористувачі.

Право користування ділянками лісового фонду виникає з моменту державнох реєстрації договорів аренди ділянки лісового фондуотримання лісового білета, ордера або лісового білета.

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для

ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять

до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.

Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним

юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.

Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:

1) добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;

2) закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;

3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;

4) невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;

5) користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;

6) систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

7) вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою народних депутатів, яка її надавала, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.

89.Правове регулювання відтворення і охорони земель лісового фонду.

Цілі відновлення лісів- своєчасне відтворення лісів на непокритих лісом землях, покращення складу лісів, збільшення продуктивності лісів, забеспечення раціонального використання земель лісового фонду. Лісоразведення являє собою створення лісів на нелісних землях, скорочення непродуктивних земель лісового фонду, створення захисних насаджень на землях, які не входять в лісовий фонд. Відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами.

На землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища і т.ін.), здійснюється відновлення лісів, а на інших, призначених для створення лісів, землях, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо), -

лісорозведення.

Землі, призначені для лісорозведення, переводяться до складу земель лісового фонду відповідно до земельного законодавства.

Обсяги і способи робіт щодо відновлення лісів та лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням

фактичних змін у лісовому фонді і стану земель, що підлягають залісенню.

Роботи, пов'язані з відновленням лісів, провадяться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і

чагарникових порід за спеціальними програмами і проектами, що розробляються державними органами лісового господарства.

Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення лісових насаджень з високими продуктивними і захисними властивостями з метою підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного

середовища.

Правила відновлення лісів і лісорозведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ліси України підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання.

Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів та постійних лісокористувачів відповідно до законодавства України.

Місцеві Ради народних депутатів, Уряд Республіки Крим для охорони лісів від пожеж:

щорічно організовують розробку і здійснення лісокористувачами заходів протипожежної профілактики у лісах;

залучають до гасіння лісових пожеж населення, протипожежну техніку і транспортні засоби підприємств, установ та організацій у встановленому законодавчими актами порядку;

забезпечують осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, харчуванням та медичним обслуговуванням;

сприяють будівництву об'єктів протипожежного призначення, роботі повітряних суден авіалісоохорони;

організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів;

забезпечують координацію заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж у межах своєї території.

Охорону і захист лісів на території України здійснюють:

лісова охорона спеціально уповноважених державних органів лісового господарства (далі державна лісова охорона);

лісова охорона інших постійних лісокористувачів.

Діяльність державної лісової охорони регулюється її статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 1070