• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Цивілізаційна концепція А. Тойнбі

Цивілізаційна концепція О. Шпенглера

Головні цивілізаційні концепції

Освальд Ґотфрід Шпенґлер (1880–1936) – німецький філософ, культуролог, історик і публіцист, автор багатьох праць, зокрема найвідомішої і найбільш дискутованої у 1920-х роках філософської праці «Присмерк Європи» (у двох томах, 1918—1922). Шпенглер протиставляв поняття «цивілізація» та «культура». Автор відкидав існування всесвітньої історії і вважав, що людство розколоте на окремі світові культури, кожна з яких проявляється на основі власного унікального «прафеномену» – «способу переживання» життя та існує ізольовано від інших. Таких локальних культур Шпенглер виділяв 8:

· єгипетська;

· індійська;

· вавилонська;

· китайська;

· «аполлонівська» (греко-римська);

· «магічна» (візантійсько-арабська);

· «фаустівська» (західноєвропейська);

· культура майя.

Розвиток культур підпорядковується певному біологічному ритму, який зумовлює головні фази їх розвитку: народження і дитинство, молодість і зрілість, старість і «занепад». Кожній культурі відведено час існування (близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього життєвого циклу. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію.

Цивілізація, на думку Шпенґлера, – «закостеніння» органічного життя культури, її розпад, перетворення праці на механічну роботу, що виключає творчість. Цивілізація супроводжується процесами «омасовлення» всього життя, що означає його розвиток на основі кількісного принципу, який знаходить свій вияв у глобалізації форм і методів людського існування: господарства, політики, техніки тощо. Західний світ, на думку Шпенґлера, перейшов до цивілізації у XIX ст., і з цього часу розпочинається його занепад. Концепція Шпенґлера має фаталістичний характер, адже людина у нього діє відповідно до тих вимог, які ставить їй той чи інший тип культури.

Арнольд Джозеф Тойнбі (1889–1975) – британський історик, соціолог, культуролог. Автор дванадцятитомного аналізу піднесення та падіння цивілізацій «Дослідження історії» (1934–1961). Цивілізація, згідно Тойнбі, – замкнуте суспільство, яке характеризують два критерії: 1) релігія і форми її організації; 2) територіальна ознака. Всього автор виділив 37 цивілізацій (з яких 21 була ретельно описана).

Групування суспільств-цивілізацій здійснюється англійським істориком по-різному, залежно від точки відліку чи конкретного пізнавального завдання, яке розв’язується у тому чи іншому випадку. Скажімо, якщо йдеться про живі, що існують і сьогодні, суспільства вищого, цивілізованого типу, то Тойнбі виокремлює п’ять цивілізацій:

1) сучасний західнохристиянський світ;

2) православне християнське суспільство у Південно-Східній Європі та в Росії;

3) ісламське суспільство, розселене в зоні сухих степів і пустель, яка перетинає діагонально Північну Африку та Середній Схід, від Атлантичного узбережжя до Великого Китайського Муру;

4) індуїстське суспільство на тропічному субконтиненті Індії;

Читайте також:

1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
2. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
3. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
4. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
5. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
6. Відповідно до розділу 5 Тимчасового регламенту Кабінету Мі­ністрів України концепція повинна мати шість розділів.
7. Вітчизняна концепція витрат виробництва і прибутку.
8. Геоцентрична концепція.
9. Грецькі міста-держави та їх цивілізаційна роль.
10. Гуманітарно-демократичний напрям (концепція).
11. Еволюціоністські та формаційні концепції (Е.Дюркгейм, Л.Уайт, К.Маркс, А.Тойнбі, О.Конт, К.Ясперс).
12. Економічна концепція вартості відображає погляд ринку на вигоди, що придбаваються тим, хто стає власником даних товарів або користується даними послугами

Переглядів: 2932