Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Промислова характеристика рудних родовищ

Загальні положення

Розділ 12. Особливості розробки рудних родовищ

 


 

Рудні родовища – ділянки земної кори, в надрах або на поверхні яких є рудні поклади, за своїми розмірами, якістю і умовами залягання придатні для промислової розробки. Рудні родовища можуть складатися з одного або декількох рудних тіл.

Серед рудних родовищ виділяють родовища чорних (залізо, марганець, хром, титан і ванадій); кольорових (мідь, свинець, цинк, нікель); рідкісних (олово, вольфрам, молібден, ртуть, берилій, літій, тантал і ніобій); благородних (золото, платиноіди і срібло); радіоактивних (уран, торій і радій) металів; а також розсіяних (актиній, гафній, галій германій, індій, кадмій, протактиній, реній, рубідій, селен, скандій, талій, телур, цезій і ін.) і рідкісноземельних елементів. Родовища руд рідкісноземельних елементів церієвої та ітрієвої груп самостійно не існують.

Розміри родовищ змінюються в досить широких межах. Товщина коливається від декількох десятків сантиметрів до сотень метрів. Глибина розповсюдження родовищ від поверхні землі досягає 3-3,5 км. Довжина родовищ по простяганню змінюється від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів.

Рудною площиною називається площа горизонтального перерізу родовища. Наприклад, у Криворізькому басейні рудна площа в межах одного рудника складає 20-60 тис.м².

Рудні родовища мають саму різноманітну форму. У більшості випадків їх можна віднести або до жильних, або до масивних.

Жильні родовища мають товщину від 10 см до 2-5 м. Кут падіння і товщина жильних родовищ можуть різко змінюватися в межах одного родовища. Ці родовища створюються в результаті заповнення тріщин в земній корі мінеральними речовинами. Найбільш крупними рудниками, що розроблюють жильні родовища, є золоті рудники Магаданської області і Якутії, олов’яні рудники Примор’я, золоті, олов’яні і вольфрамо-молібденові рудники Забайкалля, поліметалічні рудники Північного Кавказу, мідні рудники Закавказзя, мідно-нікелеві рудники Мончегорська.

Масивні родовища мають товщину більш 5 м, різноманітну форму та розміри. Іноді ці родовища мають форму правильних лінз або стовпів, іноді форма родовищ буває дуже складною та неправильною. Масивні родовища створилися в результаті заповнення пустот в земній корі рудними мінералами або в результаті інших процесів, що ведуть до утворення рудних родовищ (метасоматизм, сегрегація, пневматоліз).

Рудники, що розробляють масивні родовища, вельми багато численні; до них відносять залізні рудники Кривбасу, Уралу і Гірській Шорії, мідні рудники Уралу, поліметалічні рудники Алтаю, молібденові рудники Північного Кавказу.

Пластові рудні родовища, що мають постійну товщину і кут падіння, зустрічаються значно рідше, чим перші два типи родовищ. У вигляді пластів залягають родовища марганцю, солі, фосфоритів і інших корисних копалин осадочного походження.

Рудою називають мінеральну речовину, що знаходиться в рудному родовище, із якого при даному рівні розвитку техніки з достатнім економічним ефектом може бути вилучений метал або інший корисний продукт.

Пустою породою називають мінеральну речовину, що не містить корисних компонентів або містить їх у малій кількості, недостатньою для рентабельної розробки. В останньому випадку руда і пуста порода – поняття відносні, так як з розвитком техніки появляється можливість перероблювати руди з більш низьким вмістом корисних компонентів. Наприклад, декілька десятків років тому розроблювали мідні руди з вмістом міді не нижче 5-10%, а зараз мінімальний вміст міді в руді зменшився до 0,4-0,5%.

Мінімальним промисловим вмістом корисних компонентів у руді називають такий найбільш низький вміст, нижче якого розробка родовища стає економічно недоцільним. Наприклад, мінімальний промисловий вміст заліза в рудах Криворізького родовища при підземній розробці складає в теперішній час близько 30 %.

Рудні родовища суттєво відрізняються від вугільних. Для них характерні непостійність форм, товщини і кута падіння. Іноді спостерігаються різкі коливання в вмісті корисних компонентів: наприклад, руди можуть бути суцільними і вкрапленими. Часто зустрічаються прошарки бідних руд або пустих порід.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Автокореляційна характеристика системи
  7. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
  8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
  11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  12. Банківська система України і її характеристика




Переглядів: 815

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Контроль за станом рудникової атмосфери. | Відбійка руди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.