• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 15. Теорії лідерства

Питання 3. Загальна характеристика стилів керівництва

Вперше термін «стиль керівництва» та їх класифікацію ввів німецький дослідник К.Левін (30 рр. ХХ ст.)

Стиль керівництва –

Стиль керівництва формується під впливом як об΄єктивних, так і суб΄єктивних факторів і умов управління, індивідуально-психологічних особливостей керівника.

Усю різноманітність індивідуальних особливостей керівника можна звести до трех основних типів (табл. 14.3).

Таблиця 14.3

Характеристика стилів керівництва

Контрольні запитання

1. Яку мету перслідують лідер і керівник в організації? Чим вони відрізняються?

2. Які типи влади використовуються з метою впливу на підлеглих? Які переваги та недоліки вони мають?

3. Як класифікуються типи влади за ознакою їх носія?

4. Що таке стиль керівництва? Дайте характеристику основних стилів керівництва.

1. Теорія лідерських якостей (підхід з позицій особистих якостей керівника)

2. Концепція лідерської поведінки (поведінковий підхід)

3. Концепція ситуаціоного керівництва (ситуаційний підхід)

Питання 1. Теорія лідерських якостей (підхід з позицій особистих якостей керівника)

В основу теорії лідерських якостей покладено ідею, що кращі з керівників мають певну сукупність загальних для них особистих якостей. Отже, основними завданнями підходу з позіції особистих якостей є:

1) визначення сукупності особистих якостей, які забезпечують успіх в управлінні;

2) визначення способів виховання таких особистих якостей.

В межах цього підходу були проведені чисельні дослідження різних якостей, що демонстрували успішні керівники: рівень інтелекту, рівень спеціальних знань, здоровий глузд, відповідальність, ініціативність, впевненість у собі тощо.

Проте результати досліджень засвідчили, що:

Таблиця 15.1

Шкала найсуттєвіших характеристик, які впливають на успішність керівництва Е. Гізеллі

100 – дуже важлива характеристика

0 – немає ніякого впливу на успішність керівництва

У. Бенніс виділив такі обов΄язкові навичкі та вміння для підвищення успішності менеджера:

Питання 2. Концепція лідерської поведінки (поведінковий підхід)

Згідно з поведінковим підходом до керівництва результативність управління визначається не стільки особистими якостями керівника, скільки тим, як він поводить себе зі своїми підлеглими. Отже, поведінковий підхід спирається на сформований стиль керівництва. При цьому слід зауважити, що манера поведінки керівника формується під впливом багатьох факторів, які до того ж постійно змінюються:

- особисті якості керівника;

- особисті якості підлеглих;

- завдання та дії, які вони виконують тощо.

В основу такого підходу покладено теорії „Х”, „Y” Дугласа Мак Грегора, який виділив дві системи уявлень щодо мотивів виробничої поведінки людей.

За теорією „Х”

За теорією „Y”

Результати теоретичних досліджень Мак Грегора знайшли відображення і отримали розвиток у багатьох теоріях і моделях.

Континуум стилів управління Р.Лайкерта. Р.Лайкерт дотримувався думки, що стиль управління може бути орієнтований або на роботу, або на робітника.

Керівники, що зосереджені на роботі (орієнтовані на задачу) піклуються (дбають) перш за все про виконання завдання, про систему винагородження за виконання роботи, про підвищення продуктивності праці.

Керівники, що зосереджені на людині (орієнтовані на робітника) прагнуть підвищити продуктивність праці перш за все шляхом удосконалення людських відносин (участь підлеглих у прийнятті рішень, допомога у вирішенні проблем тощо).

При цьому результати його досліджень свідчили, що стиль, орієнтований на робітника майже у всіх випадках сприяв підвищенню продуктивної праці.

Р.Лайкерт запропонував 4 базових системи стилів управління (табл.15.2):

1) експлуататорсько-авторитарна;

2) прихильно-авторитарна;

3) консультативно-демократична;

4) партисипативно-демократична.

На думку Р.Лайкерта четверта система є найдієвішою.

Розвиваючи цю концепцію Р.Блейк та Дж.Моутон побудували так звану «Решітку управління», яка містить 5 основних стилів управління. Вертикальна ось схеми ранжує турботу менеджера про людину за шкалою від одного до дев’яти, а горизонтальна – турботу менеджера про роботу за такою самою шкалою. Стиль управління визначається за обома наведеними критеріями одночасно. Блейк та Моутон визначають чотири граничних та одну середню позиції як показано на рис.15.1

Таблиця 15.2

Система керівників за Р. Лайкертом

9	1.9. Демократ (управління в стилі позаміського клубу)		9.9. Організатор(колективне управління)
			5.5. Маніпулятор (командне керівництво)
	1.1.Песиміст(ліберал)”		9.1. Діктатор (режим підпоряд- кування керівнику)
н и з ь к и й в и с о к и й

Рис.15.1. Решітка управління Р.Блейка та Дж.Моутон

Дев’ятибалова шкала у теорії Блейка та Моутон пов’язана з розумінням, що існує декілька проміжних варіантів стилів управління.

Питання 3. Концепція ситуаціоного керівництва (ситуаційний підхід)

Метою сучасних ситуаційних теорій керівництва є визначення особистих якостей менеджерів і стилів керівництва, які щонайкраще відповідають певним ситуаціям. Це означає, що стиль керівництва має змінюватися в залежності від конкретної ситуації, тобто керівник повинний вміти вести себе по-різному за різних обставин. Різні дослідники виділяли різні фактори, стан яких впливає на вибір найбільш ефективного стилю керівництва в кожній конкретній ситуації.

Ситуаційна модель керівництва Ф.Фідлера. В моделі Ф.Фідлера виділені три фактори:

Різні поєднання (комбінації) цих факторів дають 8 можливих (потенційних) ситуації. Залежно від рейтингу ситуації змінюється і стиль ефективного керівництва (рис.15.2.).

Ситуації Ситуаційні фактори
Взаємовідносини між керівником і підлеглими	хороші	хороші	хороші	хороші	погані	погані	погані	погані
Структурованість завдань	висока	висока	низька	низька	висока	висока	низька	низька
Посадові повноваження керівника	сильні	слабкі	сильні	слабкі	сильні	слабкі	сильні	слабкі
Ефективний стиль

Рис. 15.2. Ситуаційна модель керівництва Ф. Фідлера

Теорія “життєвого циклу” П. Херсі і К. Бланшара. В основу теорії “життєвого циклу” покладено гіпотезу, що ефективність стиля керівництва залежить від ступеня “зрілості” виконавців (підлеглих). В рамках цієї теорії під “зрілістю” розуміється:

При цьому “зрілість” не є постійною (незмінною) рисою (властивістю) конкретної особи або групи виконавців, це скоріше характеристика конкретної ситуації. Це означає, що в залежності від завдання, яке виконується, люди виявляють різний ступінь “зрілості”. Відповідно і керівник має змінювати свою поведінку залежно від ступеня зрілості підлеглих.

Модель “життєвого циклу” П.Херсі та К.Бланшара схематично представлена на рис.15.3.

орієнтації на

завдання

“ Зрілість” виконавця

висока середня низька

Читайте також:

1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
2. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
3. Альтернативні теорії вартості
4. Альтернативні теорії капіталу
5. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
6. Альтернативні теорії максимізації
7. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
8. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
9. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
10. Біологічні і психологічні теорії.
11. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
12. Види і теорії сну. Повільний і швидкий сон. Механізм виникнення сну.

Переглядів: 758