Хронологія наукових підходів до управління

5 тис. років до н е. Шумери. Писемність, реєстрація фактів.

4 тис. років до н е. Стародавній Єгипет. Організація, планування, контроль.

3 тис років до н.е. Стародавній Єгипет. Децентралізація в організації управління, письмові запити, використання рекомендацій «штабу».

2 тис. років до н.е. Стародавній Єгипет. Централізація в організації управління, посилення відповідальність за якість робіт.

I тис. років до н.е. Китай. Визнання необхідності організації, планування, спеціалізації, керівництва і контролю.

400 років до н.е. Сократ. Формулювання принципу універсальності менеджменту. Ксенофонт. Визнання менеджменту як особливого виду мистецтва.

350 років до н.е. Платон. Формулювання принципу спеціалізації.

325 років до н.е. Олександр Македонський. Формування штабу.

284 рік до н.е. Диоклетіан. Делегування повноважень.

1436 р. Арсенал Венеції. Облік витрат виробництва. Чеки і баланси для контролю, присвоювання номерів при інвентаризації, використання методу конвеєра, контроль товарних запасів і собівартості.

1500 р. Томас Мор. Аналіз наслідків поганого менеджменту і керівництва.

1525 р. Никколо Макиавелли. Усвідомлення принципу масової згоди, цілеполягання в організації, визначення якостей керівника.

1725 р. Іван Тихонович Ціпків. Діапазон контролю, рівномірне завантаження виконавців, тестування, облік, контроль, дотримання ритмічності трудових процесів.

1767 р. Адам Смит. Застосування принципу спеціалізації до промислових робітників, розрахунок оплати праці, потреби «економічної» людини.

1790 р. Олександр Суворов. Принципи навчання і виховання воїнів. Наука перемагати.

1810 р. Роберт Оуэн. Узагальнення особистого досвіду управління, відповідальність за підготовку робітників.

1843 р. Джон Стюарт Мкяль. Розкрив негативні наслідки нерівності в розподілі і незацікавленість найманого робітника в праці, як наслідок такого розподілу.

1861 р. Карл Маркс. Досліджував генезис капіталу, процес праці і збільшення вартості, робочий день і його границі, кооперацію, поділ праці, мануфактуру, машини я велику промисловість, форми і системи заробітної плати й ін.

1860—1870 р. Московське вище технічне училище (нині МГТУ ім. Н.Э. Баумана). Методика раціоналізації трудових рухів.

1886 р. Генрі Таун. Обґрунтування та концептуальні основи міста і ролі менеджменту в організації. Праця «Інженер як економіст».

1888 р. Джозеф Вартон. Розробка курсу підприємницького менеджменту для коледжу.

1900—1911 рр. Фредерик Тейлор. Розробив основи наукового менеджменту. Досліджував витрати робочого часу, увів подвійну систему оплати робіт, указав місце і роль менеджера у функціонуванні організації.

1900—1907 р. Макс Вебер. Принципи раціональної бюрократії.

1910 р. Хьюго Манстерберг. Застосування принципів психології в практиці менеджменту.

1911 р. Семенов И., Пэйкин А. Курс лекцій по організації заводського господарства.

1911 р. Харлоу С. Персон. Організував першу наукову конференцію по менеджменті.

1916 р. Генрі Файоль. Управління як особливий вид діяльності: технічна, комерційна, фінансова, забезпечення безпеки виробництва. Розробив принципи управління, від яких залежить успіх організації, указав на необхідність викладання менеджменту як спеціалізованого курсу.

1920 р. Петербурзький політехнічний інститут, Московське вище технічне училище. Сформульовані «закони» наукової організації виробництва і НОТ.

1920 р. Богданов А.А Розробив принципи нової науки про закони організації, що діють у техніці, економіці і політиці, а також указав на необхідність їх системного вивчення.

1927 р. Элгон Мэйо. Соціологічна концепція групових устремлінь, перенесення центра уваги з виробничих задач на людину, школа людських відносин, мотиви людської діяльності.

1930 р. Мері П. Фоллет. Філософія менеджменту, заснована на індивідуальній мотивації, груповий підхід до вирішення проблем.

1935 р. Ермгоккий О.М. Методологія раціоналізації управлінської праці, закон організаційної суми. Прийшов до висновку, що в майбутньому все стануть керівниками.

1938 р. Честер Бернард. Теорія організації, соціологічні аспекти менеджменту.

1938 р. Гостев А.К. Розробка концепції вузької бази, вузького місця: робітник у верстата є директор свого підприємства. Формула: «розрахунок — установка — обробка — контроль — облік — систематика — розрахунок», НОТ необхідно починати з окремої людини.

1939 р. Керженцев П.М. Теорія організаційної діяльності. Загальні риси управління людьми.

1939— 1962 р. Канторович Л.В., Новожилов В. В., Кумпас Т., Данциг Дж., Струмилін С.Г. ін. Лінійне програмування, математичне моделювання, теорія ігор, застосування системи матеріальних балансів, методів побудови індексу продуктивності праці, нормативних моделей.

1948 р. Норберт Вінер йін. Упор на системний аналіз і теорію інформації.

1950 р. Дунаєвський Ф.Р. Теорія адміністративної ємності, тобто здатність керувати визначеною кількістю людей.

1950-2000 рр. Друкер П.Ф. Загальний практичний менеджмент. Обгрунтувал принципи теорії менеджменту з позицій практики управління бізнесом.

1960 р. Дуглас Мак-Грегор. Довів, що відношення менеджера до підлеглих істотно впливає на продуктивність їх роботи і клімат в організації. У теорії «X» затверджував пріоритет контролюючого менеджера, у теорії «У» — принцип поділу відповідальності.

1960 рр. Бір С. Модель життєздатної організації. Кібернетичний підхід до менеджменту, розроблений С. Біром на основі теорій Н.Вінер, Р.У.Ешбі, К.Шеннона, Дж. фон Неймана. Зараз розвивається із залученням теорії систем, науки про складність, аутопойесіса, синергетики. Цей напрямок сприйнято Сент-Галленскім центром менеджменту (Швейцарія) під рук-вом проф. Ф. Маліка (Fredmund Malik), де ще в 1970-і Х. Ульріхом (Hans Ulrich) була розроблена системна модель менеджменту

1965 р. Ігор Ансофф. Модель стратегічного планування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 3. Управління етикою і соціальною відповідальністю	\|	Розподіл функцій між лінійними і функціональними керівниками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.