• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Радіометричні роботи

Електрометричні роботи

При проведенні електрометричних робіт геофізична станція повинна бути надійно заземлена, щоб уникнути ураження персоналу електричним струмом.

З’єднувальні проводи, які використовуються для збору електричних схем, не повинні мати оголених жил і несправну ізоляцію. Збирання та розбирання електричних схем, ремонт проводів, а також повірку справності ланцюгів варто виконувати при виключеному джерелі струму.

Перевірку роботи геофізичної станції, яка знаходиться під напругою, та відшукання в ній несправностей повинні робити не менш двох виконавців.

Швидкість спуску глибинного приладу в свердловині регулюється гальмовою системою лебідки. Спуск часто ускладнений через наявність глинистих пробок, уступів, каверн, а також через значну кривизну свердловини, великій густині та в’язкості промивної рідини, внаслідок чого може бути допущений перепуск кабелю і виникнення вузлів на ньому. У зв'язку з цим спуск кабелю контролюють за кривою СП і УО.

При підйомі кабелю потрібно бути особливо уважним, тому що можливі прихоплення свердловинного приладу, яке відзначається за датчиком натягу кабелю і за зростанням навантаження на двигуні підйомника.

При виході свердловинного приладу з башмака і вході в нього, підході до вибою і відриві від нього швидкість руху кабелю не повинна перевищувати 600 м/ч. Припустима швидкість підйому свердловинного приладу на інших ділянках до 5000 м/ч.

Усі роботи, які пов'язані з використанням радіоактивних речовин у закритому або відкритому виді, проводяться з дотриманням «Санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань», а також діючих інструкцій, настанов і нормативів.

Особи, які направляються на роботу з радіоактивними речовинами (РР) і джерелами іонізуючих випромінювань, попередньо проходять медичний огляд. Допускаються до роботи тільки ті, хто не має медичних протипоказів. У період роботи вони піддаються періодичному медичному огляду.

Усі працюючі з радіоактивними речовинами й іонізуючими джерелами повинні бути навчені безпечним прийомам роботи, знати правила користування санітарно-технічними пристроями і захисними пристосуваннями, а також правила особистої гігієни — повинні здати відповідний техмінімум.

Для того щоб убезпечити обслуговуючий персонал від шкідливої дії радіоактивних речовин, необхідно організувати правильне збереження, перевезення РР і роботу з ними на свердловинах, а також контроль за забрудненням цими речовинами робочих місць.

Для запобігання опромінення треба дотримувати наступні правила:

1) використовувати джерела випромінювання мінімальної активності, яка необхідна для даного виду робіт;

2) виконувати операції з джерелами випромінювань протягом дуже короткого часу;

3) проводити роботи на максимально можливій відстані від джерела випромінювань, використовуючи дистанційний інструмент;

4) застосовувати захисні засоби у виді контейнерів, екранів і спецодягу;

5) здійснювати радіометричний і дозиметричний контроль.

При радіометричних дослідженнях свердловин використовуються закриті і відкриті джерела випромінювань. На базах промислових геофізичних контор радіоактивні речовини зберігаються в спеціальних приміщеннях (сховищах), які обладнані у відповідності з вимогами «Санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань». Сховище має відділення для джерел нейтронів, джерел гамма-випромінювань, для рідких радіоактивних ізотопів, а також для радіоактивних джерел, які непридатні для використання через їх малу активність.

Радіоактивні речовини зберігають у переносних контейнерах, що у залежності від активності РР знаходяться в спеціальних сейфах або колодязях. Відповідальність за збереження радіоактивних речовин несе працівник, який призначений наказом на підприємстві. Він також приймає і видає РР начальникам партій з дозволу керівника підприємства, що фіксується в журналі обліку і руху РР.

В усіх випадках РР транспортуються тільки в спеціальних контейнерах. Контейнери жорстко кріпляться в задній частині лабораторії або підйомника. Кришки контейнерів і кузова лабораторії або підйомника закривають на замок. Ключі зберігаються в начальника партії (загону), який несе повну відповідальність за зберігання РР, які отримані із сховища.

При втраті або розливі РР начальник партії (загону) негайно сповіщає про це в міліцію, органам санітарного нагляду і керівництву свого підприємства. Про те, що трапилося, складається акт. Місця перебування джерел радіоактивних випромінювань позначаються спеціальним знаком (мал. 194), у якого внутрішнє коло і три сектори у виді пелюстків пофарбовані в червоний колір на жовтому тлі самого знака. У нижній частині знака є попереджувальний напис «Обережно, радіоактивність!»

Роботи з закритими джерелами випромінювання. Після прибуття на свердловину переносний контейнер із джерелом нейтронів або гама-джерелом відносять на відстань 10 м від місця роботи і ведуть за ним постійне спостереження. Перед встановленням в свердловинний прилад джерело витягається з контейнера за допомогою дистанційних пристосувань (маніпуляторів).

Свердловинний прилад опускають у свердловину і витягають з неї за допомогою спуск-підйомних механізмів. Після підйому приладу із свердловини джерело нейтронів або гамма-випромінювання негайно перекладають у контейнер.

В аварійних випадках – залишенні приладу в свердловині та неможливості його витягу в неушкодженому стані – прилад обережно збивають на вибій і заливають цементом згідно «Санітарним правилам роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань». Аварія ліквідується за планом, який погоджений з органами Державного санітарного нагляду (Держсаннагляду).

Роботи з рідкими радіоактивними ізотопами. У свердловину радіоактивні ізотопи вводяться за допомогою спеціальних маніпуляторів та інших пристосувань для розбивання ампул щоб уникнути забруднення устаткування і території промислу, геофізичного устаткування, а також виконавців робіт.

Після роботи, яка пов'язана із використанням рідких радіоактивних ізотопів, необхідно контролювати забруднення радіоактивними речовинами устя свердловини, території, яка прилягає до свердловини, контейнерів та іншого устаткування геофізичної партії, а також спецодяг, який стикався з радіоактивним розчином. Результати вимірів заносять у спеціальний журнал і за ними складають радіометричну карту з вказівкою потужності дози на кожнім окремому об'єкті.

У випадку виявлення забруднення радіоактивними ізотопами складають акт і план ліквідації забруднення за участю представників органів Держсаннагляду. Для дезактивації місць забруднення застосовують спеціальні миючі розчини.

При виконанні робіт, які пов'язані з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань, за обслуговуючим персоналом ведуть радіометричний контроль, що зводиться до визначення дози нейтронного випромінювання і гамма-випромінювання. Дозу гамма-випромінювання, яка отримана кожним працівником за робочий день, вимірюють за допомогою кишенькових індивідуальних дозиметрів або шляхом перерахування показів радіометрів, які відградуйовані в одиницях потужності дози Р мікрорентгенів у годину. В останньому випадку сумарну дозу Д знаходять як добуток потужності дози на тривалість опромінення t:

Дозу опромінення тепловими або швидкими нейтронами (у нейтронах на квадратний сантиметр) на кожній окремій операції можна визначати за допомогою радіометрів і розрахунковим шляхом для швидких нейтронів. У випадку використання радіометрів дозу опромінення розраховують за приведеною вище формулою для дози гамма-опромінення, де Р – потужність дози теплових або швидких нейтронів, яка зняти за шкалою радіометра в нейтр./см²·с, t — тривалість роботи в с.

При розрахунковому способі визначення дози опромінення швидкими нейтронами використовують наступні формули:

при незахищеному джерелі:

при наявності захисту:

де N – потужність джерела нейтронів; R – відстань від джерела до тіла працюючого; В – фактор нагромадження; S_{n з} – макроскопічний перетин взаємодії; х – товщина екрана; t – тривалість опромінення.

При шестигодинному робочому дні гранично допустима доза опромінення (ГДД) для гамма-опромінення складає до 0,1 Р в тиждень, або 0,017 Р в день, для швидких нейтронів — до 2,6·10⁶ нейтр./см² у тиждень, для теплових нейтронів — до 10⁸ нейтр./см² у тиждень.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
10. Алгоритм роботи прозорого моста
11. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
12. Аналіз предметної сфери соціальної роботи

Переглядів: 610