• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ефективність використання оборотних засобів

Основним показником ефективності використання оборотних засобів є показник оборотності, який характеризує швидкість їх обороту, відображає взаємоз’вязокрозміру оборотних засобів, об’єму будівельно-монтажних робіт і часу їх виконання.

Оборотність оборотних засобів характеризується числом циклів повного кругообігу грошових засобів показує на збільшення випуску та реалізації готової продукції. Чим швидше обертання засобів, тим менша їх сума, яка необхідна для виконання об’єму БМР об’єктів та виробничих потужностей в експлуатацію. Тому ефективність використання оборотних засобів визначається тривалістю виробничого циклу в будівництві.

Ступінь використання оборотних засобів можна визначити за допомогою показників оборотності: коефіцієнт оборотності ( кількість оборотів засобів за визначений період часу) та середню тривалість одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотностів часі розраховується за формулою :

Коб = В / ОЗ ,

Де В – виручка від здачі робіт в сумі, яка дорівнює об’єму будівельно-монтажних робіт за договірною ціною з додавання компенсацій пільг, а також виручка від реалізації матеріалів та послуг за визначений період часу, ОЗ – середня величина оборотних засобів.

Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів оборотних засобів за визначений період часу чи об’єм продукції , що приходиться на 1грн. оборотних засобів за період часу, що розглядається. Зменшення коефіцієнта оборотності в кінці планового періоду часу ( рік, квартал, місяць ) в порівнянні з коефіцієнтом, який розраховано на початок періоду, вказує на сповільнення обігу оборотних засобів.

Середня тривалість одного обігу ( Тсер ) за визначений розрахунковий період виражається відношенням кількості днів в цьому періоді до величини коефіцієнта оборотності й визначається за формулою:

Тор = Тр / Коб ,

Де Тр – тривалість розрахункового періоду, дні;

Коб – коефіцієнт оборотності.

Тривалість обігу характеризує час, який необхідно для проходження оборотних засобів всіх стадій кругообігу, показує – через скільки днів оборотні засоби повертаються в організацію у вигляді виручки від реалізації робіт, послуг. Оборотність оборотних засобів на кожній стадії визначається за формулою:

Т^стз = Тз П / 100 ,

Де Тз – тривалість прибування засобів на окремих стадіях кругообігу, дні; П – доля окремих елементів чи груп оборотних засобів в загальній сумі, %.

Ефективність використання оборотних засобів знаходиться в залежності від оборотності оборотних засобів. Прискорення оборотності засобів свідчить про те, що звільнення частини цих засобів із обігу: абсолютне – коли зменшується необхідна сума засобів, і відносна – коли при незмінних розмірах оборотних засобів збільшується об’єм будівельно-монтажних робіт.

Прискорення оборотності оборотних засобів можна досягнути в результаті скорочення часу транспортування матеріалів від постачальника до споживача; зменшення поточних та страхових запасів; недопущення необґрунтованого накопичення поверх нормативних запасів; застосування механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальні роботи. Для прискорення оборотності оборотних засобів необхідно скорочувати незавершене виробництво.

В умовах ринку враховуючи вказані показники, які характеризують ефективність використання оборотних засобів, необхідно розглядати вплив величин та структури оборотних засобів на платоспроможність та фінансовий стан будівельної організації.

Структура оборотних засобівздійснює вплив на платоспроможність організації, від якої залежить можливість отримання кредитів і інших зайомних засобів.

Для оцінки платоспроможності використовують 2 показника : коефіцієнт абсолютної ліквідності і загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності– відношення суми грошових засобів, цінних паперів та короткострокових фінансових вкладень до короткострокової заборгованості. Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Рекомендоване значення 0,2-0,3.

Загальний коефіцієнт покриття показує, у скільки разів оборотні активи (нерухоме майно, виробничі запаси, виконані роботи, дебіторські заборгованості) організації перевищують суму короткострокових боргів. Цей показник показує, яку частину поточних зобов’язань можна погасити за рахунок наявних коштів, а також за рахунок очікуваних надходжень за здану будівельну продукцію.

Загальний коефіцієнт покриття повинен бути більше одиниці. В цьому випадку у організації після оплати боргів залишаються оборотні активи, яких достатньо для продовження безперервних робіт.

Для оцінки фінансового стану ( якості структури бухгалтерського балансу ) будівельної організації використовується коефіцієнт точності ліквідності та коефіцієнт забезпеченості властивими засобами.

Коефіцієнт поточності ліквідності– це відношення фактичної вартості наявних оборотних засобів організації у вигляді виробничих запасів, готової продукції, грошових засобів, дебіторської заборгованості і інші оборотні активи до термінових зобов’язань у вигляді короткострокових кредитів банку, різних кредитних заборгованостей і інші.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість організації оборотними засобами для проведення виробничо – господарської діяльності та своєчасного погашення термінових фінансових зобов’язань.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами – це відношення різниці між об’ємами джерел властивих засобів і фактичною вартістю основних фондів до фактичної вартості оборотних активів.

1. Основні поняття .

Трудові ресурси – це частина населення, яка володіє фізичним розвитком, розумом, знаннями, і яка здатна працювати.

Вирішальне значення у трудових ресурсах займає працездатне населення у працездатному віці.

Працездатне населення – це сукупність осіб, переважно в робочому віці, здатних за своїми психофізичними даними до участі у трудовому процесі.

Законодавство України: для чоловіків 16 – 60; для жінок 16 – 55.

В будь-якому суспільстві працездатне населення складається із двох груп: економічно активне та економічно неактивне населення.

Економічно активне населення – це частина населення, зайнята трудовою діяльністю, що приносить прибуток.

Існують загальна й професійна працездатність.

Загальна працездатність – передбачає у людини фізичні, психофізичні вікові, і інші дані, що визначають здатність до праці, яка вимагає спеціальної підготовки, тобто здатність до некваліфікованої праці.

Професійна працездатність – це здатність до конкретного виду праці, що потребує спеціальної підготовки, тобто здатності до кваліфікованої праці.

Ринок праці найважливіша сфера економіки. Ринок праці в будівництві має свою специфіку, він залежить від ринку капіталу, засобів праці, вживаних товарів.

В умовах регульованої ринкової економіки ринок праці включає наступні елементи та системи: правову базу, яка відображає основні принципи державної політики з питань оплати праці, трудових та соціально-трудових відносин; державну систему зайнятості та скорочення безробіття; систему підготовки кадрів; систему найму; контрактну систему; систему перепідготовки кадрів та перекваліфікації кадрів; біржі праці; фонд зайнятості.

На ринку праці попит та пропозиція протистоять один одному. В ході цього протистояння відбуваються:

- оцінка робочої сили;

- визначення умов її найму; заробітну плату; умови праці;

- оцінка можливості отримання освіти;

- вивчення можливості професійного росту;

- розряд гарантії зайнятості;

- вивчення міграції робочої сили.

Зайнятість– це діяльність людини, яка пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що не заперечують законодавству та приносять трудовий прибуток.

Зайнятість може бути повною, неповною, частковою, схованою.

Незайняте населення – безробіття.

Види безробіття:

Фрикційне(добровільне), технологічне, структурне, , регіональне, циклічне (кризове).

Фрикційне безробіття – це таке безробіття, коли працівники не працюють у даний момент через зміну місця роботи у зв’язку з поліпшеними умовами, переїздом на нове місце проживання, так зване добровільне безробіття. Фрикційне безробіття існує завжди і пов’язане зі свободою вибору професій і місця роботи.

Структурне безробіттявикликане структурними зрушеннями у галузях економіки, коли в деяких галузях піднесення, і тут потрібна більша кількість працівників, а в інших – спад, і тут вимушені звільняти працівників.. Це безробіття – вимушене. Це явище природне для будь-якої економіки, що розвивається, і держава бере безробітних під свій соціальний захист.

Циклічне безробіття є найбільш важким. Воно виникає в періоди загального економічного спаду. У цьому випадку уряд змушений не тільки брати безробітних під захист, а й вживати заходи щодо виведення економіки з кризи.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
3. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
4. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
5. Амортизація основних засобів
6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
7. Амортизація основних засобів.
8. Аналіз використання капіталу.
9. Аналіз використання матеріальних ресурсів
10. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
11. Аналіз використання обладнання.
12. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання

Переглядів: 1009