• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Договір на проведення бартерної операції

Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір

При укладанні бартерного (товарообмінного) договору (контракту) слід чітко визначити номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди.

Визначення сторін в бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них є одночасно і продавцем, і покупцем. Тому в контракті звичайно вказується тільки назва фірми. В тих випадках, коли заздалегідь відомо, яка із сторін першою здійснить поставку товару, іноді вводяться поняття «перший постачальник» та «другий постачальник».

Предмет контракту визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом обміну є декілька товарів, то робиться посилання на додану специфікацію. В цьому ж розділі вказуються базисні умови взаємних поставок, які можуть бути різними для кожної із сторін.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базисних умовах поставок, а потім до них робляться поправки, що враховують реальні витрати, пов'язані з процесом поставок. Загальна сума контракту підраховується сторонами після внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їх вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань .по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка першою доставила товари, інша сторона за умовами контракту може:

— зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узгоджених збитків та нарахованих штрафів;

— зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недоплачених товарів;

— зменшити вартісний обсяг своєї поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару;

— призупинити або відмовитися від виконання своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

2.3.2.Порядок митного оформлення бартерних операцій

При митному оформленні експортованого товару у вантажній митній декларації в графі 24 «Характер угоди» проставляється код «51» (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бартерна угода).

Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулась першою:

· дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту;

· дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку.

Експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, тому визначення податкових зобов'язань при зовнішньоекономічному бартері є суто формальним.

Платники податків на суму визначених таким чином податкових зобов'язань можуть видати митному органу податковий вексель з наступним погашенням у встановлені терміни.

У разі вивезення (експорту) матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображається по дебету відповідних рахунків обліку виробничих запасів, товарів, витрат виробництва та обігу з включенням до валових витрат .

Контроль за здійсненням товарообмінної (бартерної) операції здійснюють органи митної служби за місцем акредитації підприємства-резидента. Коли нерезидент замість поставки імпортної частини контракту виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок резидента - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, підставою для зняття угоди з митного контролю є:

1) банківські документи, які підтверджують надходження коштів на рахунок резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, що не надійшла за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюють характер угоди.

2.3.3.Особливості розрахунку сум бартерних операцій

Хоча при бартері розрахунки за товари (через банківську систему) не проводяться, вартісна оцінка товарів необхідна, насамперед, для забезпечення еквівалентності обміну, і для митного обліку, визначення страхових сум, оцінка претензій, застосування санкцій. Еквівалентність обміну може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо оцінка обмінних товарів буде визначатись виходячи із світових цін на момент укладання контракту.

Однак у деяких випадках, передбачених законодавством України, на певні товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України згідно з індикативними цінами.

Під індикативнимирозуміють цінина товар що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов поставки і умов здійснення розрахунків визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари:

1) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

2) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів);

3)стосовно експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

4) стосовно експорту яких встановлено спеціальні режими;

5) експорт яких здійснюється в порядку застосування антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6) в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Негативною стороною бартерної угоди є суб'єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових, по суті незаконних операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається

виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайна ціна на продукцію - це ціна, не нижча за середньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації.

Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов'язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках звичайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером.

Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податкових або митних цілей установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Отже, звичайна ціна - це ціна, що склалася на певний момент часу, на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури.

На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внутрішньоукраїнському обміні - в довіднику Державного комітету статистики України «Середні ціни та індекси», при міжнародному - в бюлетені Держзовнішінформу «Огляд цін українського і світового товарного ринків». Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими даними, даними з прайс-листів різних фірм тощо.

2.3.4.Бухгалтерський облік бартерних операцій

В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб”єктів бартерного контракту.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягає в тому, що:

— відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;

— момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;

— облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками» і 362 «Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками»;

— кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива вартість отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:

1) необхідно спробувати встановити договірну вартість на рівні справедливої (ринкової) вартості (наприклад, 100 дол.);

2) якщо договір укладається на більшу суму (наприклад, на 150 дол.), то необхідно довести, що справедлива (ринкова) вартість дорівнює 150 дол.

При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс - обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними за призначенням та/або справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід «визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів».

У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.

Особливу увагу слід приділити визначенню первісної вартості отриманих за бартерним контрактом активів.

Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковується за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною вартістю виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що сталася раніше, а саме:

— або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);

— або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ - 20%).

Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції.

Таким чином, якщо імпортна частина контракту передує експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами - пропорційно кожному з експортних відвантажень.

Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами.

Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами, послугами у межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно повідомити:

— органи Державної митної служби України за місцем акредитації підприємства, якщо експортовані за бартерним договором (контрактом) роботи, послуги обмінюються на товар;

— органи Державної податкової служби України за місцем своєї реєстрації, якщо за бартерним договором (контрактом) експортуються або імпортуються роботи, послуги.

Повідомлення подається у двох примірниках за встановленою формою.

За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів (робіт, послуг).

Сума нарахованої пелі не повинна перевищувати суму дебіторської заборгованості за таким договором (контрактом).

Якщо заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої операції (90 календарних днів або 60 - за високоліквідними товарами) призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується протягом строку дії таких обставин.

За бартерними договорами (контрактами), що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, пеня за порушення строків ввезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цими договорами, не застосовується за наявності у резидента разового індивідуального дозволу Мінекономіки України.

Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виникають розбіжності у зв'язку з невиконанням іноземним партнером своїх зобов'язань, які не можна вирішити шляхом переговорів, або якщо іноземний партнер свої претензії у зв'язку з невідповідністю якості отриманої продукції не може підтвердити встановленими документами, то такі питання можуть вирішуватися у судовому порядку.

Тільки товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, належать до ліцензування Міністерством економіки України.

Враховуючи, що залік між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання таких угод не може привести до санкцій, передбачених законодавством про розрахунки в іноземній валюті.

Наявність належним чином оформлених документів, що припиняють зобов'язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.

2.3.5.Поняття давальницької сировини та сутність операцій з нею

Порядок здійснення операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності регулюється Законом України «Про операції з давальницькою сировиною в зовні­шньоекономічних відносинах» № 327/9 - BP від 15.09.95 р. (далі - Закон про давальницьку сировину).

Законом визначені основні терміни та поняття, а саме:

- давальницька сировина - це сировина, матеріали, на­півфабрикати, що комплектують вироби, енергоносії, завезені на митну територію України іноземним замовником (за­куплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) та вивезені за її межі українським замовником для перероб­ки в готову продукцію з наступним поверненням усієї про­дукції чи и частини в країну її власника (реалізацією в країні виконавця чи замовником з його доручення виконавцем) або вивозом в іншу країну;

· операція з давальницькою сировиною в зовнішньоеко­номічних відносинах - операція по переробці (обробці, збага­ченню або використанню) давальницької сировини (незалеж­но від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій) по переробці цієї сировини) завезеної на митну те­риторію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

Операціями з давальницькою сировиною вважаються винятково ті операції, при яких після переробки давальниць­кої сировини в результаті технологічного процесу виходить готова продукція зі зміненим кодом товарної номенклату­ри (ТН) зовнішньоекономічної діяльності.

Право власності на імпортну давальницьку сировину і зроблену з неї готову продукцію належить замовнику:

· замовник - суб'єкт господарської діяльності, що надає давальницьку сировину для переробки;

· виконавець - суб'єкт господарської діяльності, що здійснює переробку, обробку збагачення, використання да­вальницької сировини;

· готова продукція - продукція (товар) зроблена з вико­ристанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її перероб­ку) і визначена як кінцева в контракті між замовником і ви­конавцем.

Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, ма­теріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

2.3.6.Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною

Документальне оформлення операцій з даваль­ницькою сировиною при ввезенні її на митну територію Україну наведено у табл. 2.3.6.1.

Таблиця 2.3.6.1- Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною

2.3.7.Оподаткуваня операцій з давальницькою сировиною

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Активні операції банків
5. Активні операції комерційних банків
6. Алгебраїчні операції
7. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
8. Амстердамський Договір
9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
12. Арифметичні операції

Переглядів: 1044