• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 9. Управління матеріально-технічними запасами

1. Типи запасів.

2. Витрати на ведення запасів.

3. Визначення оптимального співвідношення витрат на запаси.

4. Системи управління запасами.

5. Контроль системи управління запасами.

Література: [1, с. 456-518], [2, с.151-165], [4, с.160-183], [11]

Основні поняття: запаси, вартість придбання, вартість оформлення, вартість збереження, втрати через відсутність запасу, оптимальний розмір замовлення, формула Вільсона, залежний та незалежний попит, система із фіксованим часом постачання, система із фіксованою кількістю постачання, АВС-аналіз запасів.

1.Запаси – це матеріальні цінності, які очікують виробничого або особистого споживання.

Ціль створення запасів - утворення визначеного буфера між послідовними постачаннями матеріалів і виключення необхідності безперервних постачань.

Існують різні підходи до класифікації запасів. Так, розрізняють три основних типи запасів:

- запаси вихідних матеріалів, закуплених комплектуючих деталей і матеріалів, що витрачаються, для створення буфера між обсягом закупівель і обсягом їхнього споживання у виробництві.

- запаси незавершеного виробництва, що створюють визначений буфер між послідовними виробничими операціями.

- запаси готової продукції, що є буфером між продуктивністю операційної системи і швидкістю відвантаження або продажі продукції.

Класифікація за часом дозволяє виокремити різні кількісні рівні запасів (рис.9.1):

Рис.9.1.Види запасів за часом обліку

Максимально бажаний запас – це рівень запасу, що економічно доцільний у даній системі управління запасами.

Пороговий рівень запасу – використовується для визначення моменту часу для видачі чергового запасу.

Поточний запас – відповідає рівню запасу у будь-який момент обліку. Може співпадати із максимальним, пороговим або гарантійним запасом.

Гарантійний запас (страховий) – призначений для безперервного постачання споживача у випадку непередбачених ситуацій.

2. При керуванні запасами приходитися приймати два рішення: про час видачі замовлення на закупівлю або виробництво товару для виконання замовлення і про кількість або обсяг замовлення. Рішення, прийняті при керуванні запасами, впливають на чотири види виробничих витрат:

- Вартість предметів закупівлі. Ціна при закупівлі може залежати від знижок, що надаються в залежності від:

а) кількості предметів, закуповуваних по одному замовленню;

б) загальної вартості замовлення по декількох позиціях, видаваного одному постачальникові;

в) пори року, у яке робиться замовлення.

- Витрати на оформлення замовлення, куди входять конторські витрати з оформлення замовлення на закупівлю або виробництво, транспортні витрати і витрати по прийманню вантажів.

- Витрати на збереження матеріально - технічних запасів:

а) вартість капіталу, інвестованого в запаси;

б) складські витрати (складські площі, енергопостачання, персонал);

в) податки і страхові збори, що залежать від вартості запасу;

г) падіння цінності запасів через старіння, псування, крадіжок.

- Втрати, викликані відсутністю запасів:

а) втрачений виробничий час або понаднормові роботи, викликані відсутністю важливого для виробництва матеріалу, деталей або іншого ресурсу;

б) вартість відстеження відкладених замовлень клієнтури на готову продукцію, якої не виявилося на складі;

в) витрати, зв'язані з частковими або терміновими відвантаженнями на адресу клієнтури;

г) загублений обсяг збуту або втрачені клієнти.

3 Баланс між витратами на зберігання та витратами на придбання запасів можна показати графічно (рис.6).

Рис.9.2. Оптимальний розмір запасу

Оптимальний розмір запасу можна розрахувати за формулою Вільсона:

де ОРЗ – оптимальний розмір замовлення, шт.,

А – витрати на поставку замовлення, грн.,

S – потреба у замовляємому продукті, шт.,

i – витрати на зберігання одиниці запасу, грн./шт.

При визначені реального розміру необхідно враховувати такі обмеження:

1) замовлення не може бути не цілим числом;

2) його розміри не повинні перевищувати місткість складу

3) при придбанні великих партій, необхідно враховувати скидки.

4. Попит на матеріально-технічні ресурси може бути за характером залежним або незалежним.

Ресурс має залежний попит, якщо його використання прямо зв'язано з планами виробництва інших виробів. Якщо попит на предмети постачання не обумовлюються планами виробництва, то такі предмети мають незалежний попит.

Двома основними системами керування замовленнями з незалежним попитом є система з фіксованою кількістю і система з фіксованим часом.

У системах з фіксованою кількістю постійно контролюють рівень запасів. Ці системи є найбільш підходящими для запасів з такими характеристиками:

- висока питома вартість предметів постачання;

- високі витрати збереження матеріально-технічних запасів;

- високий рівень збитку, що виникає у випадку відсутності замовлень.

- знижка з ціни в залежності від кількості, що замовляється;

- відносно непередбачений або випадковий характер попиту.

У системах з фіксованим часом замовлення розміщаються з заданою періодичністю. Ці системи підходять для предметів з наступними характеристиками:

- малоцінні предмети;

- низькі витрати на збереження матеріально - технічних запасів;

- незначні витрати, якщо навіть запаси і скінчилися;

- один з багатьох предметів, що закуповується у того самого постачальника;

- знижка з ціни залежить від вартості замовлень відразу на кілька предметів;

- відносно постійний рівень попиту на матеріали, що витрачаються, або предмети.

5. Запаси, які є на підприємстві, неоднозначні за їх призначенням. Наприклад, за деякими видами матеріальних ресурсів їх треба накопичувати більше, тому що їх витрати більш значимі або вони коштують дорого, за іншими видами ресурсів – менше.

Тому, для управління запасами потрібно створити систему контролю. Для цього використовується метод «АВС-аналізу». В результаті усі запаси, в залежності від їх частки в загальній вартості товарних запасів, діляться на три групи.

Рис.9.3. Графік АВС-аналізу

У групу А входять ті матеріальні ресурси, на частку яких приходиться біля 70-80% загальної вартості запасів. Причому кількість назв таких запасів складає приблизно 15-20% усіх запасів.

У групу В входить біля 30% назв запасів, а у вартості вони займають 15-25%.

У групу С входять інші запаси. Це дешеві матеріали (десь 5% річного обсягу), але загальна кількість їх назв складає 55%.

Політика контролю, заснована на АВС-аналізі така:

1) По групі А обирають більш надійних постачальників.

2) Назви А частіше контролюють, ніж В і С. Вони розміщуються на більш надійних місцях на складі.

3) Прогноз потреби товарів групи А повинен бути більш ретельним.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. Oracle Управління преміальними
5. А. Видання прав актів управління
6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
8. Адаптивні організаційні структури управління.
9. Адміністративне право і державне управління.
10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
12. Адміністративні методи управління

Переглядів: 1153