Фінанси комунальних підприємств. Комунальні платежі.

Поняття, форми та правове регулювання комунального кредиту.

Інститут комунального кредиту відіграє особливу роль у фінансах місцевих органів влади. Комунальний кредит у розвинутих місцевих фінансових системах – основне джерело фінансування муніципальних інвестиційних програм.

Комунальний кредит є системою відносин між двома юридичними особами з поворотної, платної та строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких – орган місцевого самоврядування. Його не слід ототожнювати з державним кредитом. Суб’єктом відносин щодо поворотного, платного і строкового запозичення фінансових ресурсів у системі державного кредиту виступає держава.

Основні форми комунального кредиту:

1) облігаційні позики (форма випуську облігацій акціонерним товариством на певних, заздалегідь застережених правових умовах);

2) безоблігаційні позики (оформлюються шляхом підписання угод і договорів і ними оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій);

3) комунальний банківський кредит;

4) комерційний комунальний банківський кредит;

5) комунальний кредит державних банків;

6) взаємний комунальний кредит та ін.

В Україні поступово розвивається кредит у формі комунальних облігаційних позик і комерційний банківський комунальний кредит.

Органи місцевого саомврядування, відповідно до законодавста України, можуть братии участь у фінансово-кредитних відносинах.

Для місцевих рад та органів територіального громадського самоврядування, які є юридичними особами, встановлено право користуватися на договірних засадах кредитами на виробничі та соціальні потреби.

Надходження від внутрішніх позик і грошво-речових лотерей, які проводяться за рішенням відповідних рад, зараховуються до бюджетів Автомомної Республіки Крим, областей, київського і севастопольського міських бюджетів. Згідно із законом до цих бюджетів зараховуються також дивіденди від акцій і цінних паперів, що належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня.

Розмір внутрішніх республіканських позик автономної Республіки Крим встановлюється Верховною Радою цієї республіки, а внутрішніх місцевих позик – обласними та міськими радами

Комунальні підприємства в Україні можуть створюватись в таких формах:

1. Унітарне комунальне підприємство – це підприємство, не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного підприємства використовується на основі права господарського відання або на основі права оперативного управління.

2. Комунальне акціонерне товариство – це товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов’язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства в межах належних їм акцій. Орган місцевого самоврядування може володіти 100% акцій акціонерного товариства або лише їхньою частиною. Акціонерне товариство вважається комунальним, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш як 50% акцій.

3. Комунальне товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, котре має статутний фонд, розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. При цьому орган місцевого самоврядування повинен володіти більш як 50% його статутного фонду. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть відповідальність за його зобов’язаннями в межах своїх внесків до статутного фонду. В окремих випадках, які визначені установчими документами, учасники товариства, які не повністю вклали свої внески, відповідають за заобов’язаннями товариства в межах внесеної суми.

Особливості функціонування фінансів комунальних підприємств в Україні:

§ частина комунальних закладів не мають самостійних банківських рахунків, а лише субрахунки (школи, дитячі садки тощо);

§ частина комунальних закладів мають змішану систему фінансування – як кошторисну, так і госпрозрахункову;

§ фінанси підприємств комунальної власності функціонують на основі законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур в економіці України;

§ використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності має свої особливості, їхній прибуток розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств;

§ прибуток підприємства комунальної власності підлягає оподаткуванню;

§ місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти від оподаткування підприємства комунальної власності в тій частині, в якій ці податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів;

§ комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування;

§ більшість установ і закладів, що перебувають у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів;

§ фінанси комунальних підприємств обліковуються в складі державного сектора економіки.

Комунальні платежі – це платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам.

В Україні система комунальних платежів одержавлена. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад мають право на встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, що надаються підприємствами і організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності це сукупність грошових коштів, резервів і надходжень цільового призначення, що є в розпорядженні підприємств, які закріплені за ними на правах оперативного управління або повного господарського відання і використовуються на власні статутні потреби.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств комунальної форми власності є власні та залучені кошти. До власних коштів належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток. До залучених − бюджетні асигнування, кредити банків.

Фінансове планування в комунальних підприємствах починається з визначення грошових надходжень, при цьому їх склад і структура залежать від функціонального призначення підприємства.

Грошові надходження − це кошти, які надходять на поточні та інші рахунки підприємства у банках та в касу підприємства.

Найбільша частка грошових надходжень підприємств належить доходам від операційної (основної) діяльності та іншим операційним доходам.

Грошові надходження (доходи) підприємств класифікуються за такими групами:

— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

— інші операційні доходи;

— фінансові доходи;

— інші доходи;

— надзвичайні доходи.

У доходах від операційної (основної) діяльності значне місце займають доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств комунальної форми власності − це сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок підприємства в банку або в касу підприємства від продажу товарів покупцям, виконання робіт та надання послуг споживачам. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств.

На величину виручки від реалізації продукції впливають два основні чинники:

обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), що підлягає реалізації;

рівень реалізаційних цін (тарифів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття комунальної власності.	\|	Видатки підприємств комунальної форми власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.