• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види та організаційно-правові форми підприємств.

Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Таким чином, щодо поняття підприємства існують такі основні позиції:

1. підприємство – це суб’єкт права; (позиція господарського права)

2. підприємство – це об’єкт права; (позиція цивілістів)

3. в деяких випадках підприємство і суб’єкт і об’єкт права (позиція цивілістів). Це у випадку орендних правовідносин: тут підприємство – є предметом оренди, тобто об’єктом, а орендодавцем – його власник, а якщо в оренду передається частина підприємства, чи якесь окремо визначене майно, яке таке підприємство здає в оренду, то у цьому випадку підприємство – суб’єкт права. Позиція цивілістів – що підприємство – не суб’єкт цивільних правовідносин. Суб’єкт тільки юридична особа. Таким чином, коли підприємство передає в оренду своє майно, воно виступає як ю.о., а коли воно само є предметом оренди – тоді воно об’єкт, тобто майновий комплекс.

Цивілісти аргументують свою позицію і тим, що визнання ст.62 ГКУ суб’єкта господарювання підприємством не надає йому статус суб’єкта цивільних правовідносин. Для цього воно повинно набути статус ю.о., що підтверджується додатково ч.4 ст.62 ГКУ.

Звідси поняття „підприємство” є обслуговуючим відносно юридичної особи і його вживання не суперечить ЦКУ.

На завершення цієї дискусії слід зазначити, що сучасне законодавство країн ЄС всі свої законодавчі приписи адресує саме підприємствам, а не юридичним особам.

Виходячи з ст.62 ГКУ підприємству притаманні наступні ознаки:

п. 1 Самостійний господарюючий суб’єкт.

п. 2. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

п. 3. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

п. 4. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

п. 5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

При висвітленні даного питання слід вживати поняття:

А) види підприємств;

Б) організаційно-правові форми підприємств;

В) категорії підприємств.

Всі три поняття вживаються з однією і тією ж метою – класифікувати підприємства. Це сприяє і допомагає знати і враховувати особливості правового статусу підприємств окремих видів.

ВИД передбачає класифікацію підприємств за формою власності і відповідно до ч.1. ст.63 ГКУ підприємства є таких видів:

Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств

1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватнепідприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективноївласності (підприємство колективної власності);

- комунальнепідприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

2. У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземнимпідприємством.

КАТЕГОРІЯ- передбачає класифікацію підприємств від кількості працюючих і обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік. Відповідно до п.7 ст.63 ГКУ:

п. 7. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей

період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку

України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА– це сукупність ознак, що визначають правовий статус і виокремлюють підприємства між собою (це в основному такі ознаки: порядок заснування і припинення; порядок формування статутного фонду; порядок управління)

За цими ознаками відповідно до п.3 ст.63 ГКУ:

п. 3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

п. 4. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

п. 5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Якщо підприємство залежне від іншого – воно називається ДОЧІРНІМ (ст.126 ГКУ)

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Аудит спільних підприємств.
7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
8. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
9. Безособові дієслівні форми на –но, -то
10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
11. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
12. Бланки, форми і штампи

Переглядів: 1537