• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРНІ СХЕМИ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Структурна схема електронного підсилювача зо6ражена на рис. 4.1. На цій схемі підсилювач має вигляд активних чотириполюс­ників, до вхідних затискачів (1, 2) яких приєднують джерело вхідного сигналу у вигляді джерела напруги (рис. 4.1, а) або джерела стру­му (рис. 4.1, 6). Зовнішнє навантаження R_н , яке споживає енергію під­силеного сигналу, під’єднується до виходу підсилювача (затискачі 3,4). Джерело вхідного сигналу навантажується вхідним опором під­силювача R_вх , на якому виділяється потужність вхідного сигналу. Цей сигнал керує енергією джерела живлення значно 6ільшого рівня потужності. Таким чином, використання активного керуючого еле­мента (наприклад, транзистора) та 6ільш потужного джерела живлення дає можливість підсилювати потужність вхідного сигналу.

Розглядаючи вхідне коло підсилювача з джерелом напруги (рис. 4.1, а),можемо записати

(4.1)

звідки випливає, що спад напруги на внутрішньому опорі R_дджерела вхідного сигналу незначний U_вх ≈ Е_д, якщо виконується умова R_вх >> R_д. Для вхідного кола підсилювача (рис. 4.1,6)

(4.2)

тобто весь струм джерела вхідного сигналу відгалужується у вхідний опір підсилювача за умови, що R_вх>> R_д. Отже, при великому вхі­дному опорі підсилювача керування в навантаженні здійснюють джере­лом напруги, а при малому R_вх- джерелом струму.

Рис. 4.1

Вихідне коло підсилювача також може бути джерелом напруги К_п U_вх (рис. 4.1, а) або джерелом струму К_п І_вх (рис. 4.1, б) з внут­рішнім опором R_вих. Ці джерела відображають властивості підсилювача, які характеризуються коефіцієнтом прямої передачі К_{п ,}що в пер­шому випадку є коефіцієнтом підсилення напруги, а в другому - струму.

Всі електронні підсилювачі підвищують потужність. Але в ряді випадків основним показником є підсилення струму або напруги. Тому електронні підсилювачі умовно поділяють на підсилювачі на­пруги, струму та потужності. Підсилювач напруги забезпечує на нава­нтаженні задане значення вихідної напруги. В такому режимі підсилю­вач працює, якщо виконуються умови R_вх>> R_д та R_н>> R_вих, що забезпечує відносно великі зміни напруги на навантаженні при невели­ких змінах струму у вхідному та вихідному колах. В режимі підсилення струму необхідне виконання умов R_вх<< R_д та R_н<< R_вих, щоб у вихідному колі при малих значеннях напруги протікав струм заданого значення. Для підсилювача потужності умови узгодження вхідного ко­ла з джерелом вхідного сигналу та вихідного кола з навантаженням для передавання максимальної потужності мають вигляд R_вх≈ R_д та R_н≈ R_вих.

За характером зміни в часі вхідного сигналу розрізняють підсилю­вачі постійного та змінного струмів. Підсилювачі постійного струму працюють при нижній частоті f_н = 0. А підсилювачі змінного струму поділяються на підсилювачі низької та високої частоти.

Структура підсилювача визначається смугою частот робочого діа­пазону. За цією ознакою підсилювачі поділяють на вибіркові, для яких характерне відношення f_в/f_н <1,1 (підсилення в дуже вузькому діа­пазоні частот), та широкосмугові з f_в/f_н, яке досягає 1000 і більше.

3алежно від форм и підсилюваних сигналів розрізняють підсилювачі гармонічних (синусоїдальних) та імпульсних сигналів. Оскільки імпульсні сигнали, наприклад прямокутної форми, містять в собі широкий спектр частот, імпульсні підсилювачі відносяться до класу широкосмугових. Якщо підсилення одного каскаду недостатньо, то як на­вантаження R_н використовується вхідне коло другого підсилюваль­ного каскаду, вихід якого під'єднується до входу третього каскаду і т. д. Підсилювач, що має кілька ступенів підсилення, називають багатокаскадним. Так, за структурою розрізняють однокаскадні та багато­каскадні підсилювачі, а за способом зв'язку між каскадами - підсилю­вачі з ємнісним, трансформаторним та гальванічним зв'язком.

Трансформаторний зв'язок використовується лише в кінцевих кас­кадах підсилення потужності для узгодження підсилювача з наванта­женням.

Дедалі більше в підсилювальній техніці використовують опера­ційні підсилювачі в інтегральному виконанні, які одночасно задоволь­няють багатьом названим вище умовам. Такі підсилювачі здебільшого підсилюють напругу і використовуються для підсилення сигналів як постійного, так і змінного струму в широкому діапазоні частот.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. VІ. Структурно-логічні схеми
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
8. Алгоритми та блок-схеми
9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
10. Баланс енергій у видобувній свердловині і класифікація видобувних свердловин за способом їх експлуатації
11. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
12. Банківський кредит та його класифікація.

Переглядів: 1982