• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СTРУKTУРHІ СХЕМИ ОПЕРАЦІЙНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Найбільшого застосування набули в наш час трикаскадні і дво­каскадні інтегральні ОП відповідно першого і другого поколінь. На рис. 6.4, а показано структурну схему трикаскадного ОП.

В цій схемі перший каскад - це простий диференційний підсилювач (ДП) з резистивним навантаженням, джерелом стабільного струму в колі емітерів, який має два входи і два виходи (див. рис. 5.12, а).Для підвищення вхідного опору і знижений статичних і дрейфових по­милок цей каскад працює в режимі мікроамперних струмів, проте одер­жати високий коефіцієнт підсилення (див. формулу (5.43)) не можна.

Рис. 6.4

Другий каскад - підсилювач напруги (ПН), також виконаний за схемою диференційного підсилювача, працює в режимі міліамперних струмів і тому має значний коефіцієнт підсилення. Вихід цього каскаду по постійній складовій струму узгоджений з входом кінцевого під­силювача, який підсилює амплітуду сигналу (ПА) і складається з кас­кадів за схемами ЗЕ, ЗБ і ЗК. Найчастіше вихідний каскад створюється за схемою ЗК (емітерний повторювач), що забезпечує необхідне наванта­ження всієї схеми ОП. В підсилювачі амплітуди (ПА), що споживає осно­вну частину струму всього підсилювача, остаточно формується ампліту­да вихідного сигналу. Наявність в ПА емітерного повторювача (вихід­ний каскад) зумовлює низький вихідний опір ОП. Загальний коефіцієнт підсилення три каскадного ОП може досягати 100 000 і більше. Вхідні характеристики ОП повністю зумовлені вхідними характеристи­ками ДП, а вихідні - показниками кінцевого каскаду за відповідною схемою вмикання.

Вхідний диференційний опір ОП в мікрорежимі при великому опорі R_Е джерела стабільного струму виражається сумою вхідних опорів обох транзисторів ДП. З врахуванням виразу (5.36) його можна розрахувати за формулою

R_вх.д ≈ 2h_11Е =[4тφ_т(h_2ІЕ + l)]/І₀. (6.1)

Вихідний опір підсилювача зумовлюється відношенням ЕРС в режимі хо­лостого ходу до змінної складової вихідного струму в режимі короткого зами­кання

R_вих≈ К_пU U_вх /І_вих.к.з.(6.2)

Транзистори ОП в інтегральному виконанні мають біполярну структуру n-р-n-типу. Незважаючи на малі вхідні ємності інтегральних транзисторів, кожний каскад характеризується власною сталою часу, яка задає частотну ха­рактеристику каскаду, тобто частотна характеристика всього ОП зумовлюється трьома сталими часу.

Промислова реалізація двокаскадних ОП (рис. 6.4, б) стала можливою піс­ля розробки інтегральних транзисторів p-n-p-типуіз задовільними малосиг­нальними параметрами і частотними властивостями, що дозволило застосувати в схемотехніці диференційні каскади з динамічним навантаженням, в яких під­вищений коефіцієнт підсилення. Отже, подальша модернізація технології виго­товлення інтегральних структур дала можливість функції першого і другого каскадів сполучити в одному каскаді підсилення (ДП). При цьому загальне підсилення двокаскадних ДП другого покоління зберігається на попередньому рівні, хоча виключається одна стала часу, що покращує частотні якості таких підсилювачів.

Читайте також:

1. VІ. Структурно-логічні схеми
2. Алгоритми та блок-схеми
3. Блоки схеми алгоритму
4. ВВІМКНЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ
5. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ ЗА СТАТТЯМИ ТА ЕЛЕМЕНТАМИ
6. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
7. Вибір типу обмотки і складання схеми.
8. Вибір типу обмотки і складання схеми.
9. Види і схеми відбору одиниць
10. Види недержавного пенсійного забезпечення та схеми фінансування пенсійних виплат.
11. Види операційних бюджетів та їх особливості
12. Визначення сумарної маси еквівалентної схеми V- подібного КШМ.

Переглядів: 636