МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Психологічні типи конфліктних особистостей в педагогічному колективі і можливі шляхи впливу керівника на них
Основа підходу до конфліктогенних особистостей є прагнення використати їхні позитивні якості, сформувати адекватну самооцінку за допомогою взаємної вимогливості. Ці ж автори подають і типологію конфліктогенних співробітників з погляду керівника колективу, яка відображає життєво важливі психологічні особливості членів колективів відділів освіти, кафедр ВНЗ тощо(4, с.134-135):
Психологічні типи „важких” для керівників установ і підрозділів освіти особистостей і шляхи впливу на них
Щоб управляти розвитком конфлікту, слід уважно зчитувати реакції співрозмовника. По-різному визначають учителі „важких” дітей. М.М.Рибакова (11, с.26-27) відносить до них : - здібних учнів, які багато й самостійно працюють і критично ставляться до знань шкільної програми; - учнів із слабими розумовими здібностями у поєднанні із раннім статевим розвитком, цинічною поведінкою; - учнів, неприємних однокласникам через особливості характеру (блюзнірство, озлобленість) чи зовнішнього вигляду; - учнів, які вибірково ставляться до вчителів, з неприхованою антипатією; - учнів із нестандартною поведінкою (мрійливі. самозакохані, вразливі, помисливі); - дітей з виявом дорослих форм поведінки; - дітей учителів. Ця класифікація не є дуже стрункою, хоча й відбиває позицію вчителів стосовно труднощів у спілкуванні з учнями. Щодо учнів можемо спостерігати зачатки неузгодженості у взаєминах на основі різноманітних поведінкових реакцій суб’єктів конфлікту: відкритих, прихованих, пасивних протестів (за 11, с.144). Відкритий протест: - порушення дисципліни, грубість, зухвалість, неслухняність; - утримання інформації. Учень вербально і невербально показує, що він знає відповідь, але не скаже її . Вчитель: Хто розбив скло? Вово, ти ж був у класі, коли воно розбилося. Невже ти не бачив, хто це зробив? Учень: (стискує плечима, ухиляється) Та я не пізнав його. Він спиною стояв (хмикає). - брехня як викривлення інформації для утримання своєї позиції; - некоректні висловлювання незгоди( На виховній годині учень відмовляється працювати в команді разом з іншими учнями і демонстративно відвертається); - різка критика дій і вчинків педагога; - експертування. Школяр, перериваючи вчителя, висловлює свою думку, при цьому посилається на свій досвід або запозичений у батьків чи з книг. Учень: Знаєте, я читав у журналі, що безконтрольне забруднення середовища приводить до того, що люди вже в тридцятилітньому віці впадають у розумовий маразм, Інно Михайлівно. - провокаційні дії і вчинки: каверзні питання, вчинки з метою досадити педагогові. Приховане протистояння: - ігнорування педагогічних вимог, незацікавлене ставлення до педагогічної думки; - уникнення(часті пропуски занять, демонстрація незацікавленості тим, що відбувається в класі, прохання перевести до іншого класу, ігнорування вчителя поза класом); - зміна теми Вчитель: Мацюк, де твоє домашнє завдання? Учень: Так, Віро Петрівно, мама просила у Вас запитати, коли вона зможе підійти до Вас поговорити? Пасивний протест: - мовчазний осуд; - образа, сльози. За даними досліджень( Л.В.Симонова, 1989) 40% старшокласників схильні до відкритого протесту і конфронтації, 26% - до спокійного протистояння, 25% - до прихованої протидії і 9% - до пасивного протесту. При чому вчителі й учні по-різному оцінюють частоту виникаючих конфліктів. У педагогів ця оцінка виявилася значно нижчою. Старшокласники, особливо дівчата, виявляються чутливішими до дезінтеграції взаємин. ВИСНОВКИ; 1. Керівнику важливо серйозно вивчати психологію співробітників, передбачаючи можливі ускладнення у взаємодії і спрямовуючи інтереси, енергію колег на гідне самоствердження, досягнення успіхів у спільній справі. 2. Учень посилає різноманітні сигнали зародження конфлікту, але, як показали дослідження, в колі уваги педагогів – пряме протистояння: неслухняність, незгода, зухвалість, дисциплінарні порушення. Одночасно не менш серйозні за своїми наслідками приховані й пасивні форми конфліктної поведінки. Ігнорування цих поведінкових реакцій обертається відчуженням учнів від вчителя й школи, можливістю деструктивного шляху розгортання потенційного конфлікту. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|