У сфері управління взагалі і освітою зокрема експертиза конфлікту має кілька цілей(4, с.135-140)
Експертне судження про наявність конфлікту є дуже важливою інформацією (прямою або опосередкованою) про ефективність управлінської діяльності керівника навчального закладу. Частота конфліктів розглядається як один з важливих показників соціально-психологічного клімату колективу, стилю керівництва.
Крім того, експертиза конфліктів, за умови узагальнення, типізації та систематизації причин, дає підставу для визначення типових труднощів, усунення яких може стати метою управлінської діяльності менеджера. У свою чергу, рефлексія цих причин, труднощів стає підставою для визначення та формулювання актуальних проблем наукових досліджень у галузі конфліктології.
Пов'якель Н.І. Психологічна експертиза конфліктів як напрям професійної діяльності практичного психолога // Психологія: 36. наук, праць. - Вип. 1 (4). - К.: НПУ, 1999. - С. 49-54.
Форми конфліктної поведінки
Звернемося до класифікації „важких людей у спілкуванні”, яку дає Роберт М. Бремен (За Скотт - 8, с.166-167): агресивні, жалібники, мовчуни, песимісти, усезнайки, нерішучі, нелигідні (скажуть „так” і не виконають). Л.Гласс дає ще детальнішу типологію вадливих істот (1, с.68).
Узагалі, кожен може дати власну типологію. Проблема в тому, як працювати з такими людьми.
Аналіз літератури дає цікаві типології „важких” педагогів, котрі можуть стати конфліктогенними особистостями. Узагальнюючи думки Н.П. Анікеєвої та Р.Х. Шакурова щодо характеристики конфліктних членів педагогічного колективу, Н.Л.Коломінський представив у таблиці власні міркування стосовно шляхів попередження конфліктів у колективі(4, с.133):