МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Принципи адміністративного процесуального праваПринципи адміністративного процесуального права являють собою складову частину загальноправових принципів, відбивають соціально-політичний стан та потреби суспільства і держави, закріплені Конституцією та іншими законами України, є підґрунтям формування і розвитку адміністративно-процесуальної діяльності. До них належать принципи: — верховенства права; — презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення та заінтересованої особи; — верховенства закону в системі адміністративно-процесуальних нормативних актів; — забезпечення і охорони інтересів особи і держави; — диференціації та спеціалізації адміністративного процесу; — відповідності норм адміністративного процесуального права України положенням міжнародно-правових актів. 1. Принцип верховенства права. Юридичний зміст визначення верховенства права має три складові: а) справедливість як природно-правовий фундамент розуміння верховенства права; б) позитивістська діяльність держави, тобто наявність державно-вольового інструментарію, насамперед закону і суду; в) легітимація як неодмінна ознака правової природи соціальних регуляторів, тобто усі соціальні регулятори — право, мораль, традиції, звичаї тощо — мають бути легітимовані суспільством. 2. Принцип презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення та заінтересованої особи. Презумпція — це припущення високого ступеня ймовірності правомірної поведінки та законних вимог суб’єкта звернення. Цей принцип ґрунтується на повазі до особистості з урахуванням того, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Юридичний зміст цього принципу складають такі правила: а) ніхто не зобов’язаний доводити правомірність свого звернення. Доказування правомірності дій особи є її правом, а не обов’язком; б) усі звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду; в) усі сумніви щодо правомірності звернення особи тлумачаться на її користь; г) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАСУ; ґ) ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції; д) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; е) постанови або рішення у справах не повинні ґрунтуватися на припущеннях. 3. Принцип верховенства закону в системі адміністративно-процесуальних нормативних актів. Реалізація цього принципу вимагає: по-перше, прийняття законів, що регулюють процесуальні відносини виключно відповідно до вимог норм Конституції України; по-друге, адміністративно-процесуальні відносини, насамперед визначальні їх сторони, мають бути врегульовані виключно на законодавчому рівні; по-третє, визначення мінімально необхідних повноважень органів виконавчої влади у сфері процесуальної діяльності на базі підзаконних нормативних актів та витіснення й обмеження сфери дії відомчих нормативних актів. Юридичний зміст цього принципу полягає в установленні максимальної урегульованості законом адміністративно-процесуальних дій та визначення мінімально необхідних повноважень органів влади щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ. 4. Принцип забезпечення і охорони інтересів особи і держави. Цей принцип в літературі визначається ще як принцип процесуальної владності, що означає здійснення певних дій в інтересах усього суспільства. Тобто норми адміністративного процесуального права повинні бути сконструйовані таким чином, щоб передбачали зобов’язання (обов’язок) органів, які розглядають і вирішують індивідуальні адміністративні справи, забезпечували захист не тільки інтересів, прав і свобод людини, а й інтереси держави, громадського порядку, підприємств, установ та організацій. Юридичний зміст цього принципу полягає в тому, що права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 5. Принцип диференціації та спеціалізації адміністративного процесу. Системний аналіз норм адміністративно-процесуального права дає підстави говорити про наявність двох форм адміністративного процесу — судову та управлінську, які об’єднують принаймні три основні групи адміністративних проваджень: а) провадження в сфері управління; б) провадження з адміністративного судочинства; в) провадження в справах про адміністративні правопорушення. Юридичний зміст зазначеного принципу полягає в розмежуванні на законодавчому рівні компетенції уповноважених органів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ. 6. Принцип відповідності норм адміністративного процесуального права України положенням міжнародно-правових актів.
Читайте також:
|
||||||||
|