Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Принципи адміністративного процесуального права

Принципи адміністративного процесуального права являють собою складову частину загальноправових принципів, відбивають соціально-політичний стан та потреби суспільства і держави, закріплені Конституцією та іншими законами України, є

підґрунтям формування і розвитку адміністративно-процесуальної діяльності. До них належать принципи:

— верховенства права;

— презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення та заінтересованої особи;

— верховенства закону в системі адміністративно-процесуальних нормативних актів;

— забезпечення і охорони інтересів особи і держави;

— диференціації та спеціалізації адміністративного процесу;

— відповідності норм адміністративного процесуального права України положенням міжнародно-правових актів.

1. Принцип верховенства права.

Юридичний зміст визначення верховенства права має три складові: а) справедливість як природно-правовий фундамент розуміння верховенства права; б) позитивістська діяльність держави, тобто наявність державно-вольового інструментарію, насамперед закону і суду; в) легітимація як неодмінна ознака правової природи соціальних регуляторів, тобто усі соціальні регулятори — право, мораль, традиції, звичаї тощо — мають бути легітимовані суспільством.

2. Принцип презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення та заінтересованої особи. Презумпція — це припущення високого ступеня ймовірності правомірної поведінки та законних вимог суб’єкта звернення. Цей принцип ґрунтується на повазі до особистості з урахуванням того, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Юридичний зміст цього принципу складають такі правила: а) ніхто не зобов’язаний доводити правомірність свого звернення. Доказування правомірності дій особи є її правом, а не обов’язком; б) усі звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду; в) усі сумніви щодо правомірності звернення особи тлумачаться на її користь; г) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАСУ; ґ) ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції; д) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; е) постанови або рішення у справах не повинні ґрунтуватися на припущеннях.

3. Принцип верховенства закону в системі адміністративно-процесуальних нормативних актів. Реалізація цього принципу вимагає: по-перше, прийняття законів, що регулюють процесуальні відносини виключно відповідно до вимог норм Конституції України; по-друге, адміністративно-процесуальні відносини, насамперед визначальні їх сторони, мають бути врегульовані виключно на законодавчому рівні; по-третє, визначення мінімально необхідних повноважень органів виконавчої влади у сфері процесуальної діяльності на базі підзаконних нормативних актів та витіснення й обмеження сфери дії

відомчих нормативних актів.

Юридичний зміст цього принципу полягає в установленні максимальної урегульованості законом адміністративно-процесуальних дій та визначення мінімально необхідних повноважень органів влади щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ.

4. Принцип забезпечення і охорони інтересів особи і держави. Цей принцип в літературі визначається ще як принцип процесуальної владності, що означає здійснення певних дій в інтересах усього суспільства. Тобто норми адміністративного процесуального права повинні бути сконструйовані таким чином, щоб передбачали зобов’язання (обов’язок) органів, які розглядають і вирішують індивідуальні адміністративні справи, забезпечували захист не тільки інтересів, прав і свобод людини, а й інтереси держави, громадського порядку, підприємств, установ та організацій.

Юридичний зміст цього принципу полягає в тому, що права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

5. Принцип диференціації та спеціалізації адміністративного процесу. Системний аналіз норм адміністративно-процесуального права дає підстави говорити про наявність двох форм адміністративного процесу — судову та управлінську, які об’єднують принаймні три основні групи адміністративних проваджень: а) провадження в сфері управління; б) провадження з адміністративного судочинства; в) провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Юридичний зміст зазначеного принципу полягає в розмежуванні на законодавчому рівні компетенції уповноважених органів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ.

6. Принцип відповідності норм адміністративного процесуального права України положенням міжнародно-правових актів.

 


Читайте також:

  1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  4. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  5. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  6. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  7. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Система адміністративно-процесуального права | Джерела адміністративно-процесуального права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.