Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки

Піднесення економічного розвитку країни, ефективне функціонування її господарського комплексу та зростання життєвого рівня населення залежать від того, наскільки раціонально розміщені і використовуються продуктивні сили.

Виходячи із сучасної економічної теорії, до складу продуктивних сил відносяться: засоби і предмети праці, трудові ресурси, науковий, природно ресурсний і соціально культурний потенціали, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ.

До засобів праці відносяться: виробничі приміщення і споруди (фабричні і заводські корпуси), машини і устаткування, дороги, трубопроводи, лінії електропередач, доросла робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження (сади і виноградники) та земля. Причому найбільш дієвими являються машини та устаткування.

Предмети праці — це комплекс речей, на які людина впливає в процесі виробництва з метою створення матеріальних благ. До них відносяться різні руди, деревина, вугілля, запасні частини, насіння, добрива, корми, медикаменти та інше.

Трудові ресурси являються основною продуктивною силою суспільства. Люди створюють, удосконалюють і приводять в рух засоби виробництва і предмети праці, розробляють нові технології та виробляють матеріальні цінності.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил належить науці. Лише з допомогою неї у науково дослідних установах (науково дослідні інститути, лабораторії, конструкторські бюро) винаходяться, а в процесі виробництва вдосконалюються засоби виробництва, винаходяться нові технологічні рішення та збагачують свій виробничий досвід і трудові навики працівники, що забезпечує безперервний розвиток продуктивних сил.

Важлива роль у створенні нових видів техніки та вдосконаленні технології виробництва відводиться раціоналізації і винахідництву. Це одна із форм наукових робіт. Сюди втягнуто велику кількість інженерно технічних працівників та висококваліфікованих спеціалістів.

Ці категорії працівників, використовуючи великий досвід своєї практичної діяльності, пропонують нові технічні рішення, вдосконалюють діючі засоби і технології виробництва і під керівництвом науковців доводять їх до необхідної якості.

Що стосується природно ресурсного потенціалу, а це — мінеральні, земельні, водні, лісові, кліматичні, рекреаційні ресурси, а також об’єктів соціально культурного призначення (житлове і комунальне господарство, зв’язок, система побутового обслугованя населення, освіта, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт), то всі вони істотно впливають на вирішення основних соціально економічних завдань — піднесення економічного розвитку регіонів України і зростання на цьому підґрунті життєвого рівня населення.

В умовах переходу до ринкової економіки, розміщення продуктивних сил здійснюватиметься відповідно до тих завдань, керуючись якими досягатиметься максимальний економічний ефект при мінімальних витратах.

У межах України спостерігається значна територіальна диференціація просторового розподілу населення і засобів виробництва, які роблять актуальною проблему раціонального розміщення виробництва. Крім того, слід враховувати інтереси суспільства і його членів з метою збереження природних ресурсів і навколишнього природного середовища.

Проблема розміщення продуктивних сил завжди була і є в центрі уваги української науки. Сучасні наукові розробки передбачають створення і обґрунтування моделей територіальної організації продуктивних сил, за допомогою яких можна було б оцінити економічну, соціальну і екологічну ефективність різних варіантів з метою вдосконалення управління регіональним розвитком окремих регіонів України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Масова комунікація – це	\|	Завдання курсу на сучасному етапі соціально економічного розвитку країни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.