• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні теоретичні положення

Суть методу основана на властивостях соляної кислоти (HCl) вступати в реакцію з карбонатним складом колектора і збільшувати його фільтраційні властивості:

CaCO₃ + 2HCl =CaCl₂ + CO₂ + H₂O

Для проведення робіт з обробки при вибійної зони пласта азото-спирто-солянокислотним розчином вибирають малодебітні газові або газоконденсатні свердловини, низька продуктивність яких зумовлена зниженням проникності при вибійної зони внаслідок поганої якості розкриття пласта або в результаті їх експлуатації.

Азото-спирто-солянокислотну обробку при вибійної зони газоносних пластів ефективно проводити:

а) в свердловинах, які закінчені бурінням на газових і газоконденсатних родовищах з теригенними і карбонатними колекторами, для очистки стінок свердловини і шляхів фільтрації від бурового розчину;

б) у видобувних свердловинах газових і газоконденсатних родовищ з теригенними і карбонатними колекторами для розширення і вирівнювання профілю припливу газу і підключення розкритих пропластків, які не віддають газ;

в) в експлуатаційно-нагнітальних свердловинах на підземних газосховищах, які закінчені бурінням або знаходяться в експлуатації, для підвищення газоприймальності або газовіддачі.

При обробці при вибійної зони газоносного і газоконденсатного пласта азото-солянокислотним розчином використовують таке обладнання:

- кислотний агрегат “Азінмаш –30”;

- цементуючий агрегат ЦА - 320М;

- азотна установка АГУ - 8К;

- компресор УКП – 80;

- автоцистерна для перевезення води;

- автоцистерна для перевезення метилового спирту.

При АССКО необхідно використовувати синтетичну технічну соляну кислоту ГОСТ 857-78. Масова частка соляної кислоти в цьому продукті складає 32%. Синтетична соляна кислота повинна містити не більше 0,02% заліза.

Для розрахунку необхідної кількості соляної кислоти концентрацією 32% і переведення її в концентрацію 12% необхідно застосувати формулу:

(2.1)

де V₁ – необхідний об’єм для закачування в пласт 12% ССКР, м³;

V₂ - об’єм 32% соляної кислоти для одержання необхідного 12% ССКР, м³;

П₁ – 12% соляна кислота;

П₂ – 32% соляна кислота.

Для розрахунку необхідної кількості води для одержання ССКР відповідної концентрації застосовують формулу:

V_в = V_с – V_{2 –} V_м, (2.2)

де V_в – необхіднийоб’єм води для одержання 12% ССКР, м³;

V_с - об’єм ССКР для проведення АССКО, м³;

V₂ - об’єм 32% соляної кислоти, необхідний для проведення АССКО в даному інтервалі, м³;

V_м – кількість метанолу, розчиненого в ССКР,м³.

Азот рідкий 3-го сорту ГОСТ 9293 – 74 для повної заправки однієї установки АГУ 8К - 4,2 т.

Метиловий спирт (метанол) ГОСТ 10749.14 – 80, який використовується як добавка до кислотного розчину. Його властивості сприяють зниженню поверхневого натягу кислотного розчину, сприяють його випаровуванню і сповільнюють швидкість реакції кислоти з породою. Крім добавки метанолу до кислотного розчину рекомендується проводити перед АССКО попереднє закачування його в пласт. Даний захід сприяє зменшенню поверхневого натягу фільтрів, що проникли, та зв’язаної води колектора перед нагнітанням кислотного розчину, глибшому проникненню в пласт активного солянокислотного розчину. При освоєнні свердловини метанол сприяє швидкому і повному видаленню із пласта відредагованого кислотного розчину з продуктами реакції, попереджує утворення в при вибійній зоні водяних пробок і кристалогідратів.

Оцтова кислота таких сортів: кислота оцтова синтетична (ГОСТ 7077 – 54) і кислота оцтова лісохімічна, технічна або очищена (ГОСТ 6968 – 54). Кислота повинна витримати пробу на домішки сірчаної кислоти. Введення оцтової кислоти сприяє в 4-4,5 рази сповільненню швидкості нейтралізації кислотного розчину з карбонатною породою. При цьому кислотний розчин глибше проникає в пласт і довше зберігає її активність, попереджає випаданню в поровому просторі пласта осадів гідратів, окису заліза в результаті гідролізу її солей.

При проведені АССКО використовують інгібітори корозії, додавання яких у невеликій кількості різко знижує корозію металу, яка може бути спричинена кислотними розчинами. Як інгібітор корозії використовують реагент ХОСП –10 або катапін –А, катамін – А, атропін, формалін.

Для сповільнення реакції кислоти з породою і зниження набухання глинистої речовини колектора до складу кислотного розчину додають хлористий кальцій (CaCl₂).

Дослідження і підготовка свердловини до обробки привибійної зони пласта включає:

а) підготовчі роботи перед кислотною обробкою, які залежать від конкретних геолого-технічних характеристик свердловини. Метою роботи є забезпечення безперервної дії на привибійну зону пласта кислотним розчином і можлива оцінка результатів обробки;

б) до і після проведення обробки при вибійної зони пласта азото-спиртосолянокислотним розчином необхідно провести комплекс газодинамічних і промислово-геофізичних досліджень з метою визначення продуктивної характеристики свердловини і оцінки ефективності проведеної обробки;

в) перед проведенням операції треба доставити на свердловину необхідну кількість реагентів, продав очну рідину та азот, а також запірну арматуру і усі необхідні матеріали.

Для успішного проведення АССКО, а також попередження одержання негативних результатів необхідно застосовувати таку рецептуру кислотного розчину:

1) обробку при свердловинних зон газоносних пластів слід проводити спирто-солянокислотним розчином (ССКР) 12% концентрації, який повинен містити обов’язкові добавки ( в % від вихідного об’єму ССКР):

- CaCl₂ – 10%;

- оцтова кислота – 5% ( в залежності від кількості залізі в розчині);

- ХОСП (ката пін – А, катамін – А, атропін, формалін - 0,3% (0,05%);

- метиловий спирт – 30%;

- об’єм кислотного розчину 0,6 м³ на 1 погонний метр перфорованого інтервалу;

- об’єм метанольного буферу, який закачується в пласт спочатку, із розрахунку 50% від об’єму вихідного ССКР;

- в проміжку між метанольним буфером і ССКР повинен створюватись стиснений буфер газоподібного азоту із розрахунку 0,5 м³ рідкого азоту на кожні 10 м³ ССКР. Ступінь аерації ССКР газоподібним азотом має становити 1:40 ÷ 1:60.

Технологія проведення АССКО наступна:

1) провести огляд фонтанної арматури і агрегатів;

2) перед проведенням робіт стравити газ із кільцевого простору між експлуатаційною колоною насосно-компресорними трубами (НКТ);

3) після об’язки гирла свердловини необхідним обладнанням опресувати напірну лінію на тиск, який не перевищує тиск опре совки експлуатаційної колони;

4) при закритому затрубному просторі через напірну лінію та НКТ закачати в свердловину необхідний об’єм буферного метанолу (при цьому тиск на виході не повинен перевищувати 50% тиску на вході);

5) після закінчення нагнітання агрегатом об’єму буферного метанолу через напірну лінію закачують одночасно азот в трубний і затрубний простір з метою продавлювання в пласт метанолу і створення буферного об’єму азоту;

6) закачавши в пласт необхідний об’єм буферного азоту, закінчують подачу азоту в затрубний простір і переходять до нагнітання газованого азотом спрто-солянокислотного розчину (ССКР) для закачування його в пласт через НКТ;

7) після закачування в напірну лінію розрахованого об’єму ССКР, продавлювання в пласт проводиться азотом спочатку по НКТ, а потім по затрубному просторі. При необхідності глибоко продавити в пласт ССКР необхідно продовжувати подачу азоту в свердловину аж до вирівнювання тиску на трубному і затрубному просторі;

8) провести освоєння свердловини для очищення при вибійної зони від продуктів реакції через НКТ шляхом поступового зменшення тиску (плавне утворення депресії) на трубному просторі;

9) після одержання припливу газу необхідно проводити періодичні продувки свердловини до одержання сухого газу;

10) запустити свердловину в експлуатацію і провести дослідження на продуктивність.

Технологічний ефект кислотної обробки оцінюється співставленням продуктивності свердловини до і після проведення обробки при вибійної зони пласта.

2.1.3 Порядок виконання роботи:

1) Згідно з вихідними даними (таблиця 2.1) розрахувати рецептуру кислотного розчину;

2) розрахувати необхідний об’єм допоміжних реагентів для проведення АССКО згідно варіанту;

3) дані розрахунків звести в таблицю;

4) зробити висновки.

Таблиця 2.1 – Необхідні об’єми ССКР і допоміжних реагентів в процесі проведення АССКО

2.1.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

1) Сформульовану мету з методики проведення АССКО і розрахунку рецептури;

2) варіанти завдань та результати розрахунків рецептури в табличній формі;

3) висновки.

2.1.5 Контрольні запитання

1) Умови застосування азото-спиртосолянокислотних обробок при вибійної зони газоносного пласта.

2) Обладнання і матеріали, які використовуються при АССКО.

3) Рецептура ССКО і необхідні об’єми допоміжних реагентів. Їх властивості та дія при проведенні АССКО.

4) Технологічні прийоми проведення АССКО.

5) Техніко-економічна оцінка ефективності АССКО.

Рекомендована література

1 Орлов О.О., Євдощук М.І., Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І. Нафтогазопромислова геологія. Підручник. К., Наукова думка. 2005 –425 с.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. II. Основні засоби
4. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
5. III. Вправи з початкового положення стоячи.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. Банківська система та її основні функції
11. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
12. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.

Переглядів: 610