Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 2. КНЯЖА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ У СВІТОВИХ ВИМІРАХ

 

План лекції:

1. Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”.

2. Давньоруська держава (ІХ – ХІІ ст.).

3. Феодальна роздробленість Русі (ХІІ – XIV ст.).

4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії.

 

Семінар: ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ( XII-XIII ст.)

 

Мета: З'ясувати причини, що привели до появи земельних династій, місце еконо­міч­ного чинника у цьому процесі. Проаналізувати культурні здобутки Русі, значення прийняття християнства. Наголосити на продовженні державного існування Русі після завоювання Києва, що проявилося в піднесенні Галицько-Волинського кня­зівства.

 

Питання для обговорення:

1. Причини роздробленості, утворення земельних династій.

2. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.

3. Галицько-Волинське князівство як продовження державницької традиції на українських теренах.

4. Культура Київської Русі.

 

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, студент має звернути увагу на низку чинників: піднесення землеробства, ремесла, еволюція торгівлі (як внутрішньої так і зовніш­ньої) були серед причин появи феодальної роздрібненості. Проаналізуйте місце бо­яр-землевласників у політичному житті країни в X-XII ст., і Ви вийдете на ще одну складову роздробленості. Зверніть увагу на зміну форми успадкування князівської влади. При цьому, студент має чітко усвідомити, що феодальна роздробленість Русі не означала розпаду держави. Змінилася лише форма монархії з одноосібної на ко­лективну. Цю зміну студент і має пояснити. У контексті вказаного питання необ­хід­но звернути увагу на вплив степового фактора, як однієї з причин розробленості. Однак, увага, необхідно чітко визначити у чому він проявився (адже, власне, вою­ва­ли між собою руські князі).

2. У наступному питанні доречно почати з пояснення, хто такі монголо-татари, звідки вони взялися, особливості їх суспільного устрою. Необхідно згадати про битву на р. Калці. Далі побіжно розкрити етапи завоювання ними Русі, й зупинитися на обороні Ки­є­ва. Визначити наслідки монголо-татарського завоювання для подальшого розвитку давньоруських земель. У ході відповіді студент має вийти на причини, які привели до поразки руських князівств (адже чисельність монголо-татарського війська не перевищувала 150 тис. осіб).

3. Говорячи про Галицько-Волинське князівство, необхідно звернути увагу на специфіку системи взаємовідносин боярства і князя. Студенту необхідно визначити причини свавілля галицького боярства, джерела їх багатства. Приклад Галицького князівства є взірцем олігархічної форми правління в Русі (при цьому зверніть увагу, що вона відрізнялась як від подібних, але не тотожних, форм влади у Псковській та Новгородській республіках, так і від Володимиро-Московського абсолютизму). Не­обхідно розкрити специфіку взаємин між князівством і сусідніми державами, та їх вплив на внутрішню ситуацію в країні. В кінцевому рахунку студент має підійти до розуміння того, що після знищення Києва, всі форми суспільної організації Русі, соціальних відносин і права продовжили своє існування в практично незмінному виг­ляді в Галицько-Волинському князівстві, продовживши тим самим, власне руську державність ще на сторіччя.

4. Питання культури, за своїм обсягом та повнотою підсумовує давньоруський період української історії. Студент має зрозуміти, що феномен злету культури Київ­т.ї Русі пояснюється глибоко розвинутими місцевими традиціями. Саме з цієї по­зиції він має підійти до аналізу місця і ролі християнства в руській культурі. У цьо­му контексті необхідно звернути увагу на появу нових форм в архітектурі, живо­пи­су, на розвиток шкільництва (увага, необхідно чітко визначитися із причинами від­криття шкіл). Не можна оминути увагою і розвиток літератури, як перекладної, так і місцевої. У процесі розкриття цього питання надзвичайно важливо провести парале­лі, порівнюючи розвиток культури (а ми, як бачите, акцентуємо увагу, головне на мистецтві) на ранніх етапах розвитку держави із тим, якого він досяг у XII-XIII т.. і тоді студент має прийти до висновку, що феодальна розробленість сприяла розвитку культури ( аргументацію даної тези необхідно навести на семінарі).

 

Ключові поняття і терміни:

Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігар­хіч­на форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргу­ментуйте відповідь.

2. Чи означає феодальної роздробленість розпад держави?

3. Чи вплинула феодальна роздробленість на розвиток культури? Якщо так – то яким чином? Аргу­ментуйте відповідь.

4. У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі?

5. У чому причина могутності галицького боярства?

6. Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?

7. Аналізуючи поступ і вплив православ’я визначте яким воно було – руським чи візантійським (грецьким)? Аргу­ментуйте відповідь.

 

Методичні вказівки і рекомендації::

Перше питання. Зверніть увагу, що перші ознаки політичної роздрібненості з‘явилися по смерті Ярослава Мудрого. Наприкінці ХІ ст. стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, зумовлене подальшим розвитком феодальних відносин. Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі.

Друге питання. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. Такі відносини в київській Русі між великим київським князем, удільними князями і боярами, історики називають феодальною драбиною.

Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння — вотчин, поси­лення влади удільних князів і бояр).

Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призве­ла до змін в державному устрої Русі, а саме — до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільни­ми князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.

Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припи­нила своє існування.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Походження назв “Русь”, “Україна”.

2. Історичні постаті давньоруської історії (на вибір).

3. Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.

4. Розвиток торгівельно-ремісничих центрів у Галицько-Волинській державі.

 

Література:

1. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998.

2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

3. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1991.

4. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

5. Головко О.Б. Князь Роман Мстиславович та його доба. – К., 2001.

6. Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Укр. іст. журн. – 1994. - № 1.

7. Грушевський М.С. Звичайна схема “русскої” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.

8. Грушевський М.С. Історія України – Руси: У 11 т., 12 кн. – К., 1991-1997.

9. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

10. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. – Т. 5. – К., 1998.

11. Котляр М. Галицько-волинський літопис. Найдавніша повість про Данила Галицького // Київська старовина. – 1992. – № 1.

12. Котляр М. В. Запровадження Християнства у Давньоруській державі // УЇЖ. – 1988. –№6.

13. Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності. – К., 2002.

14. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

15. Моця О.П. Населення південноруських земель ІХ – ХІІІ ст. – К., 1993.

16. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

17. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. – Т. 4. – К., 1998.

18. Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

19. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

 

Тема 3. ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV – сер. XVII ст.)

 

План лекції:

1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.

2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.

3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької держави.

 

Семінар: ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ

 

Мета: визначити причини та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств.

 

Питання для обговорення:

1. Інкорпорація українських земель до Литовського князівства та шляхетської Польщі. Політичний та соціально-економічний розвиток окремих українських регіонів у складі Великого князівства Литовського та Польської держави.

2. Етапи інтегрування Великого князівства Литовського та Польщі. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель.

3. Релігійне і культурне життя в литово-польський період. Діяльність православних братств.

Методичні вказівки до семінару:

1.Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Проаналізуйте специфіку політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?

Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.

2.Готуючи відповідь на питання, при аналізі етапів інтегрування зверніть увагу на те, що різні об'єднавчі заходи Польщі і Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ), які були покликані підси­ли­ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. З'ясуйте чому? Після цьо­го переходьте до розкриття причин, які змусили об'єднати держави у 1569 р. Кожна з країн переслідувала власну мету, тому Ви маєте чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому ВКЛ. Розкриваючи унійний процес, Ви побачите, що об'єд­навчий сеймтривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з'ясувати причи­ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте­ре­сів різних суспільних станів ВКЛ. Обов'язково сконцентруйте увагу на представ­ни­ках українського суспільства, їх позиції в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн­сь­кого суспільства (в економічній, соціальній, релігійній сферах тощо).

3.В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на посилення процесу покатоличення після утворення Речі Посполитої, визначити наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об'єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища.

Визначте причини, що зумовили Реформаціюв Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов'­яз­ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе­реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас­лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців.

 

Семінар:ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.


Читайте також:

  1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  4. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
  5. Актуальність курсу історіософії історії України
  6. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
  7. АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ В ІСТОРІЇ
  8. Антропологічна періодизація первісної історії
  9. Аудіювання на уроках української мови
  10. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  11. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  12. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.




Переглядів: 1042

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗМ 1. ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ | ЗАПОРІЗЬКА СІЧ, ЇЇ УСТРІЙ І ТРАДИЦІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.