Основні ознаки держави.

Політична влада - публічні, вольові (керівництво - підкорення) відносини, що складаються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політичних і правових норм.

Державна влада - публічно-політичні, вольові (керівництво - підкорення) відносини, що складаються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на основі правових норм, при використанні, у разі потреби, державного примусу. Державна влада відносно самостійна і складає основу функціонування державного апарату.

В різних суспільствах і державах характер влади розрізняється: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насильство, в інших - прихований примус, в третіх - організацію і переконання. Має місце і поєднання різних засобів здійснення державної волі.

Панування, систематичне насильство, примушення - влада недемократична.

Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей - влада демократична.

Будь-яка державна діяльність вимагає керівництва, керівництво - влади, а будь-яка влада - легітимності.

Ознаки (риси) державної влади:

1) публічна влада - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності - казенне майно, власні доходи, податки;

2) апаратна влада - концентрується в апараті, системі органів держави і через ці органи здійснюється;

3) верховна влада - юридично втілює загальнообов'язкову волю всього суспільства, має в своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів і інших правових актів;

4) універсальна влада - поширює владні рішення на все суспільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;

5) суверенна влада - відокремлена від інших видів влади усередині країни - від партійної, церковної і інших, від влади інших держав. Вона незалежна від них і має виняткове монопольне становище у сфері державних справ;

6) легітимна влада - юридично (конституційно) обгрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом.

Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур при проведенні виборів.

Легітимність (в широкому значенні)- це визнання правомірності державної влади населенням і міжнародним співтовариством. Визнання законності її походження і способу встановлення означає отримання владою кредиту довір'я з боку народу, згода народу підкорятися. У вузькому значенні - це визнання законності влади, утворення її відповідно до процедури, передбаченої правовими нормами. Вимога легітимності виникла як реакція проти насильної зміни влади в державі, усвідомлення суспільством переваги порядку і стабільності перед порушенням загальновизнаних норм, захопленням влади силою. Є дві позиції в розумінні легітимності влади: 1) ліберально-демократична позиція полягає у визнанні влади, яка сформувалася в результаті демократичних процедур; 2) прагматична позиція віддає перевагу владі не стільки виборної, скільки здатної оволодіти складною ситуацією і підтримувати в суспільстві порядок.

Зловживання легітимною владою тобто використання її в протизаконних цілях на шкоду суспільству і державі, перевищення владних повноважень, є також узурпацією влади. Стаття 5 Конституції України свідчить: «ніхто не може узурпувати державну владу»;

7) легальна влада - узаконена в своїй діяльності, у тому числі у використанні сили в межах держави (наявність спеціально створених органів для утримання влади і проведення її рішень в життя). Легальність - це юридичний вираз легітимності: здатність утілюватися в нормах права, функціонувати у межах закону. Діяльність легальної влади направлена на стабілізацію суспільства.

Яке співвідношення держави і державної влади? Поняття «держава» і «державна влада» - близькі і багато в чому співпадають. У ряді випадків вони вживаються як тотожні, взаємозамінні. Але між цими поняттями є і відмінності. Поняття «держава» є більш об'ємним: воно охоплює не тільки владу саму по собі, але і інші інститути, органи влади. Державна влада - це самі владовідносини (керівництво /панування/ - підкорення).

В спеціальній літературі розробляється безліч визначень поняття держави, які відображають наступні його аспекти:

- держава як організація політичної влади;

- держава як апарат влади;

- держава як політична організація всього суспільства.

Кожний з вказаних аспектів заслуговує уваги. Дійсно, розуміння держави як організації політичної влади підкреслює, що серед інших суб'єктів політичної системи вона виділяється особливими якостями, є офіційною формою організації влади, причому єдиною організацію політичної влади, що управляє суспільством. Разом з тим політична влада - одна з ознак держави. Тому недоцільно зводити до нього поняття держави.

Із зовнішньої сторони держава виступає як механізм здійснення влади і управління суспільством, як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політичної влади в апараті, системі органів - також не розкриває повністю його поняття. При такому розгляді не враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування і інших.

Держава є особлива політична реальність. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести його під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX століття можна визначати як політичну організацію пануючого класу, то пізніше, і особливо на сучасному етапі, держава - це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, заснованою на примусі, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість в країні на основі економічних і духовних чинників, реалізує головне, що дає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.

Визначити загальне поняття держави, яке б відображало всі без виключення ознаки і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, теперішньому часі і майбутньому, неможливо. Разом з тим будь-яка держава володіє набором таких універсальних ознак, які виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада.

Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів при використанні, у разі потреби, легального примусу.

Загальні ознаки держави.

Держава - єдина політична організація, яка:

1) охоплює все населення країни в просторових межах. Територія - матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує державу. Вона тільки утворює простір, в межах якого держава поширює свою владу на проживаюче тут населення. Територіальна ознака породжує громадянство - юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави має: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням;

б) право на заступництво і захист держави;

2) має спеціальний апарат управління - систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів по управлінню;

3) має в розпорядженні апарат легального примусу: озброєні загони людей і установи примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);

4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організовує суспільне життя на правових засадах, виступаючи тим самим як арбітр, що погоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, які знаходяться на її території. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечити здійснення схвалюваних нею рішень;

5) має єдину грошову систему;

6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;

7) володіє суверенітетом;

8) має формальні реквізити - офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Слід врахувати, що держава може бути світською і теократичною. Більшість держав миру - світські, тобто такі, в яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відокремлена від держави). В теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 р., сучасний Ватикан).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Яке співвідношення політичної і державної влади?	\|	Загально-соціальний аспект - захист інтересів всього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загально-соціальних справ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.