• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стан та перспективи розвитку механізму Української держави.

Судова влада - незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром в суперечці про право, здійснює правосуддя.

З позицій реалізації права правосуддя і судова влада - поняття не тотожні. Правосуддя - форма захисту права судовою владою, де рішення суду є актом правосуддя по захисту порушеного або оспорюваного права.

Юрисдикція судів розповсюджується на всі правові відносини, що виникають в державі.

Таким чином, основні функції судової влади:

• охоронна (охорона прав);

• функція правосуддя (захист, відновлення прав);

• контрольно-наглядова (над іншими гілками влади).

Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади

Принцип поділу влади доповнюється системою «стримувань і противаг». Система «стримувань і противаг» припускає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для їх взаємного стримування і підтримки відносної рівноваги сил. «Стримування» і «противаги», з одного боку, заохочують співпрацю і взаємне пристосування органів влади, а з іншою - створюють потенціал для конфліктів, які частіше за все вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.

Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний суд і Верховний суд. Дана система виражається, перш за все, через повноваження цих органів, що включають певні взаємні обмеження.

В Конституції України передбачені наступні інститути системи «стримувань і противаг»:

1) право «вето» Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою;

2) імпічмент Президента з боку Верховної Ради;

3) ухвалення Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів;

4) участь Верховної Ради у формуванні Конституційного суду (призначення третини складу);

5) контроль Конституційного суду за відповідністю Конституції законів і інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів;

6) парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини і ін.

Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри управлінців, що володіють необхідною кваліфікацією і професіоналізмом. Група людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію . Даний термін використовують і для негативної характеристики таких проявів в діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей і їх потреб.

Щоб подолати негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених, реально діючих заходів і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як заміщення посад за конкурсом, перехід управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних службовців права брати участь в комерційній діяльності, але одночасне встановлення для них високого рівня заробітної платні (соціально-правова захищеність), що забезпечує зацікавленість в чесній службі. Управлінський апарат повинен бути інструментом органів влади, вибраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності знаходилася система таких принципів.

Принципи організації і діяльності державного апарату - відправні засади, незаперечні вимоги, що пред'являються до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату:

1) пріоритет прав і свобод людини;

2) єдність і поділ влади;

3) верховенство права - виражається, наприклад, в праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність - підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадовців;

7) поєднання виборності і призначення;

8) демократизм методів і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) поєднання колегіальності і єдиноначальності;

11) гласність і облік громадської думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування, науковість;

14) право рівного доступу до державної служби.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Сучасні теорії держави”

План:

1. Теорія правової держави.

2. Теорія держави загального благоденства.

3. Теорія еліт.

4. Фашистські ідеї державності.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах

Переглядів: 554