Що таке «поділ влади» як принцип організації роботи державного апарату?

Види органів держави.

Державні органи, що мають владні повноваження, можуть бути розподілені по різних підставах:

• За способом утворення:

виборні (представницькі органи);

такі що призначаються (напр., органи прокуратури, виконавчо-розпорядчі органи);

успадковані (спадковий монарх).

• За часом функціонування:

постійні - створюються без обмеження терміну дії;

тимчасові - створюються для досягнення короткострокової мети.

• За територією дії:

загальні - розповсюджуються на всю територію держави;

місцеві - діють в адміністративно-територіальних одиницях;

• За характером компетенції:

органи загальної компетенції - уряд;

органи спеціальної компетенції - міністерства і т.д.

• Залежно від порядку здійснення компетенції:

колегіальні - парламент (Верховна Рада);

одноособові - президент.

• За правовими формами діяльності:

правотворчі;

правозастосовчі;

правоохоронні;

контрольно-наглядові.

•По принципу «розподілу влади»:

законодавчі;

виконавчі;

судові.

Принцип поділу влади включає систему вимог:

1) розподіл функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці;

2) закріплення певної самостійності кожної гілки влади при здійсненні своїх повноважень, неприпустимість втручання в компетенцію одна одної;

3) наділення кожного органу можливістю протиставляти свою думку рішенню іншого органу і виключення зосередження всієї повноти влади у однієї з гілок;

4) наявність у органів влади взаємного контролю за діями один одного і неможливість зміни компетенції органів держави неконституційним шляхом.

Принцип поділу влади не абсолютний. З одного боку, існує потреба узгодження і взаємного правового контролю діяльності різних гілок влади. З іншого - здійснення судового контролю над законністю діяльності управлінського апарату означає порушення принципу поділу влади, оскільки так само судова влада втручається в виконавчу. Таким чином, принцип поділу влади не можна реалізувати повністю.

Форми і ступінь здійснення принципу поділу влади залежать від національних традицій, від конкретної соціально-економічної і політичної ситуації.

Влада в демократичній державі у вигляді її трьох гілок (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою виразу влади народу. Будучи «поділеною», влада в державі повинна залишатися цілісною, єдиною, бо йдеться про поділ не влади, а функцій здійснення цієї влади. І не тільки про поділ, але і про взаємодію даних функцій.

Загальна характеристика трьох гілок влади:

законодавчої, виконавчої, судової

Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам в парламенті (Верховній Раді, Державній Думі, Конгресі і ін.) державна влада, що володіє винятковим правом приймати закони. Згідно ст. 75 Конституції України «єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України». Назва гілки влади «законодавча» не означає, що, окрім основної законодавчої діяльності (законодавча функція), представницькі органи не виконують ніякої іншої діяльності.

Не менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет країни. Є засновницька функція, яка здійснюється через участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів. Показником прояву «заборон і противаг» служить контроль, здійснюваний законодавчим органом за роботою уряду, інших посадовців виконавчої влади (контрольна функція). Вираз недовіри уряду, перевірка виконання законів, парламентські розслідування служать могутніми стимулами парламентського контролю. Проте особливістю організації і діяльності парламенту є його представницький характер. Парламент можна назвати владою прямого загальнонародного представництва.

Таким чином, слід виділити такі функції парламенту;

- представницька

- законодавча

- фінансова

- засновницька

- контрольна.

Виконавча влада - влада, що володіє правом безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах всієї країни є уряд.

Уряд забезпечує виконання законів і інших актів законодавчої влади, відповідальний перед нею, підзвітний і підконтрольний їй. Проте виконавча влада не вичерпується одним тільки «виконанням законів». Вона покликана відпрацьовувати шляхи і способи реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність. Таким чином, призначення органів виконавчої влади - управління, що включає:

• виконавчу діяльність - реалізація тих рішень, які прийняті органами законодавчої влади;

• розпорядчу діяльність - здійснення управління шляхом видання підзаконних актів і виконання організаційних дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і ознаки державного органу .	\|	Стан та перспективи розвитку механізму Української держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.