Які специфічні ознаки права?

Право - система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою за регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності і справедливості відповідно до суспільних, групових і індивідуальних інтересів населення країни, забезпечуються всіма заходами легальної державної дії аж до примусу.

Поняття і ознаки права.

1. Вираз міри свободи, рівності і справедливості означає, що право з достатньою повнотою втілює основні права і свободи людини, визнані в світовій спільноті. Право є мірою свободи і рівності людей, встановленої державою так, щоб свобода одного не обмежувала свободу іншого. Повної свободи досягти не можна, проте можна бути вільним в тій мірі, в якій вільні інші. В праві свобода трансформується в суб'єктивні права, яким відповідають обов'язки, що їх обмежують. Своїм загальним масштабом і рівною мірою право вимірює, «відмірює» і оформляє саме свободу в людських взаємостосунках, свободу індивіда. Свобода невідділима від справедливості і складає її підставу. Свобода завжди обмежена конкретними рамками (мірою), що не допускають антигромадських актів «користування свободою». Це - рівність в свободі.

2. Нормативність виявляє значення і призначення права. Завдяки нормативності права в суспільне життя вносяться істотні елементи єдності, рівності, принципової подібності - право виступає як загальний масштаб, міра (регулятор) поведінки людей. За допомогою норм право регулює різноманітні суспільні відносини, служить знаряддям проведення в життя політики держави, засобом організації її різносторонньої управлінської і іншої діяльності. У нормативності є одна істотна межа: право виражається в нормативних узагальненнях (загальні дозволи, загальні заборони, загальні зобов'язання), які встановлюють межі досягнутої свободи, межі між свободою і несвободою на певному ступені суспільного прогресу.

3. Формальна визначеність права означає чіткість, однозначність, стислість формальних правових розпоряджень, виражених в законах, указах, ухвалах і т.п. Досягається це за допомогою правових понять, їх визначень, правил юридичної техніки. Саме тому суб'єкти права чітко знають межі правомірної і неправомірної поведінки, свої права, свободи, обов'язки, розмір і вид відповідальності за правопорушення. Вираз норм в законах, інших нормативних актах, встановлення формальної рівності - це основна ознака формальної визначеності права.

4. Системність права полягає в тому, що право - це не просто сукупністьпринципів і норм, а їх система, де всі елементи зв'язані і злагоджені. Системність надається праву законодавством. Тільки системне, несуперечливе право, що виражає свою сутність через принципи, здатне виконати задачі, що стоять перед ним.

5. Вольовий характер права, вираз в ньому суспільних, групових і індивідуальних інтересів означає, що в праві виявляється і утілюється воля, змістом якої є інтерес. Право акумулює суспільну, групову і індивідуальну волю громадян в їх гармонійному поєднанні, згоді і компромісах. Воля пронизує діяльність людини, її цілеспрямована поведінка у всіх, у тому числі і в правовій, сферах життя. Розуміння волі в праві виключає зведення права до знаряддя насильства держави, засобу придушення нею індивідуальної волі. Створюється ілюзія, що право виходить від держави. Насправді в ідеалі держава в особі своїх законодавчих органів «зводить в закон» суспільні, групові і індивідуальні інтереси, відповідні принципам справедливості, свободи, демократії, рівності, гуманізму.

6. Загальнообов'язковість права виражається в тому, що встановлені правила поведінки є загальними і обов'язковими для всієї країни. Загальнообов'язковість, загальність праву додає те, що в ньому виражаються злагоджені інтереси учасників регульованих відносин, що воно має нормативний характер.

7. Державна забезпеченість, гарантованість права, аж до примусу, свідчить про те, що державна влада, держава в цілому, підтримує загальні правила, які визнаються державою правовими.

Сутність і зміст права.

Сутність - це внутрішній зміст предмету, що виражається в єдності всіх його багатоманітних властивостей і відносин, це значення, суть явища, тоді як зміст - певна сторона цілого, сукупність частин (елементів) предмету.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спеціально-соціальне, юридичне (є наслідком державної діяльності, втіленням волевиявлення держави).	\|	Функції права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.