1. Арутюнян Л. Н. Концепция политической культуры: состояние и перспективы // Политическая наука. – 1999. - № 3. – с. 33-46.
2. Білик М.В. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді. Інститут соціальної та політичної психології АПМ України. – К., 2004.
3. Звєрєв С. Час для політичної культури // Львівська газета. – 2005. - № 90 (656).
4. Вуйчич В. Понятие политической культуры // Политическая наука. – 2000. - № 4. – С. 141-154.
5. Головатий М. Ф. Політична психологія: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 136 с.
6. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 334 с.
7. Карнаух А. Проблеми становлення сучасної політичної культури в Україні // Персонал. – 2007.- № 9.
8. Литвин В.М. Політична культура українського суспільства: традиції та сучасність // Столичные новости. – 2002. - № 10 (206).
9. Матвієнків С. Масова політична свідомість як регулятор політичної поведінки людей // Вісник Львівського університету. - Серія: Філософські науки. – 2000. - Вип. 2. - С. 214-223.
10. Мірошниченко О. Політична культура як основа парламентаризму. Міжнародний центр перспективних досліджень. - К., 2006. – 16 с.
11. Нагорний В.І. Методичні аспекти вивчення політичної культури України // Стратегічна панорама. – 2006. - №1.
12. Порфімович О.П. Органи державної виконавчої влади: політична культура та імідж. // Трибуна. – 2005. - № 11-12. – с. 34-36.
13. Руденко Ю. Політична свідомість: визначення та актуальні дослідження в контексті розвитку вітчизняної політичної науки // Людина і політика. – 2001. - № 4. - С. 107-114.
14. Ярошенко Т. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід. – К., 2005. – 304 с.