• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приватне право

Публічне право

Публічне і приватне право.

Предмет і метод правового регулювання, що є підставами поділу системи права на галузі, визначаються глибинним поділом права на дві підсистеми: приватну і публічну, відомі ще з часів Стародавнього Рима.

Публічне і приватне право - це, з одного боку, суперечливі, а з іншого - взаємозв'язані грані права. Сьогодні правові системи багатьох цивілізованих країн грунтуються на принципі поділу права на приватне і публічне (ФРН, Франція, Італія, Іспанія і ін.). Світова юридична наука визнає поділ права на приватне і публічне певною мірою за умовний, але необхідний.

Уявимо поділ права на приватне і публічне з вказівкою предмету, ознак, методу, що відносяться до кожного з них:

- підсистема права, яка регулює державні, міждержавні і суспільні відносини.

- підсистема права, яка регулює майново-вартісні відносини і особисті немайнові відносини які виникають з приводу духовних благ і пов'язані з особою їх учасників.

Ознаки публічного права:

1) регулює відносини між державними органами або між приватними особами і державою;

2) забезпечує публічний інтерес - акцентує увагу на заборонах, обов'язках людей (підданих) перед державою;

3) забезпечує одностороннє волевиявлення суб'єктів права;

4) містить норми загальні і безособові;

5) характеризується переважанням директивно-обов'язкових норм, розрахованих на ієрархічні відносини суб'єктів і субординацію правових норм і актів;

6) широко використовує новітні технічні прийоми.

Ознаки приватного права:

1) регулює відносини приватних осіб між собою;

2) забезпечує приватний інтерес: акцентує увагу на економічній свободі, вільному самовиявленні і рівності товаровиробників, захисті власників від свавілля держави;

3) забезпечує вільне волевиявлення суб'єктів при реалізації своїх прав;

4) допускає широке використання договірної форми регулювання;

5) містить норми, звернені до суб'єктивного права ;

6) характеризується переважанням диспозитивних норм, розрахованих на самовідповідальність за своїми зобов'язаннями і діями;

7) зберігає класичну юридичну техніку.

Критерії віднесення норм до приватного або публічного права:

1) інтерес (публічний, державний інтерес - сфера публічного права, приватний - сфера приватного права);

2) предмет правового регулювання (приватному праву властиві норми, які регулюють майнові відносини, публічному - немайнові);

3) метод правового регулювання (в публічному праві - метод субординації, в приватному - координації);

4) суб'єктний склад (публічне право регулює відносини приватних осіб з державою або між державними органами, приватне - приватних осіб між собою).

Таким чином, галузі права можна розділити на ті, у яких переважають засади публічного права, і ті, у яких переважають засади приватного права. Для перших характерний імперативний метод правового регулювання, для других – диспозитивний.

Переважання у галузі права засад публічного (або приватного) права не виключає наявність в ній норм приватного (або публічного) права і відповідно певного поєднання імперативного і диспозитивного методів регулювання, що свідчить про відсутність «чистих» галузей права.

Наприклад, підприємницьке право - система норм, які регулюють майнові (товарно-грошові) і управлінські відносини. Якщо методом регулювання перших є диспозитивний (орієнтований на рівність сторін-підприємців), то других - імперативний (у відносинах підприємців і органів управління він передбачає обов'язкові управлінські акти, адресовані підприємцям - в межах компетенції управлінського органу).

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 1218