6. Особливості розвитку релігієзнавчої думки в Україні.
Рекомендована література
1. Кимелев Ю. Современная западная филисофия религии. - М., 1989.
2. Классики мирового религиоведения. - М., 1996.
3. Колодний А., Филипович Л. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. - Львів, 1996.
4. Мистика. Религия. Наука. - М, 1998.
5. Религиоведение (под ред. И.Н.Яблокова). - М., 1998.
6. Религия и общество. Хрестоматия. - ML, 1996.
7. Свободомыслие и атеизм в древности, средние века и в эпоху Возрождения. - М., 1986.
8. Українське релігієзнавство. - №№ 1 -14.
9. Филипович Л.О. Етнологія релігії. - К., 2000.
10. Яблоков И.Н. Религиоведение. - М., 1998.
Тема IV ДИСЦИПЛІНАРНА СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Поняття "дисциплінарне релігієзнавство" порівняно молоде. Воно було введене в навчальні плани університету "Києво-Могилянська Академія" з метою позначення тих релігієзнавчих сфер, які блоково пропонувалися студентам для вивчення. Кожна релігієзнавча дисципліна зорієнтована на вивчення специфічного аспекту буття релігійного феномену - часового, спільнотного, функціонально-рівневого тощо. Якщо донедавна в структурі релігієзнавства виділялися лише чотири його дисципліни - філософія релігії, історія релігії, психологія релігії та соціологія релігії, то в останні десятиліття сформувалися нові його сфери, зокрема політологія та етнологія релігії. Ще йде мова про лінгвістичне, порівняльне, конфесійне релігієзнавство та ін. Все це свідчить про змістовне багатство релігієзнавства як науки і навчальної дисципліни.