1. Епістемологія релігії як форма філософії релігії.
2. Раціональний та емоційний аспекти богопізнання.
3. Особливості релігійного знання.
4. Природа релігійної істини.
5. Специфіка ейдетичного пізнання.
Рекомендована література
1.Іван Павло II. Віра і розум. - К., 2000.
2. Кимелев Ю.А. Философия религии. - М., 1998.
3. Литтл Брюс А. Религиозная эпистемология. - Симферополь, 1996.
4. Лобовик Б.О. Религиозное сознание и его особенности. - К., 1986.
5. Михаил (Мудьюгин), архиепископ. Введение в основное богословие. - М., 1995. - Гл. IV.
6. Олдак П.Г. Теогносеология: мировосприятия в рамках единения науки и веры. - Новосибирск, 1994.
7. Тиллих П. Систематическое богословие. - СПб, 1998.
Тема VIII ПРАКСЕОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ
Релігійна діяльність в контексті з'ясування її змісту, виявів, наслідків належить до основоположних понять праксеології релігії. Праксеологія релігії як складова філософії релігії вивчає основи людської діяльності, що обумовлена релігійними чинниками. Звичайно діяльність людини не вичерпується виключно її безпосередніми релігійними потребами. Натомість будь-який вид діяльності соціального характеру, мотивований релігійними принципами чи уявленнями, слід визнавати об'єктом праксеологічного підходу у висвітленні релігії. В такому контексті плідними є спроби південно-американських теологів, зокрема Густаво Гут'єрреса, розглядати праксеологію як теорію, що займається саме мотивацією людських дій.