• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретичні та методологічні проблеми дослідження новітніх релігійних течій

Науковці, які вивчали і вивчають певний феномен, зустрічаються перш за все з тим, як термінологічно визначити його. Щодо новітніх течій, то це зробити, як виявилося, інколи важко. Ще й досі немає єдиного, загальновизнаного терміну, який би позначив все різноманіття новітніх явищ в релігійній сфері. Тому й існує така безліч понять, якими описують, власне, одне й те ж явище. Серед найбільш вживаних сьогодні є секта, тоталітарна секта, культ, псевдокульт, психокульт, квазірелігія, неорелігії, новітні релігійні течії, позавіросповідна містика тощо. Але кожний термін викликає у нас різні асоціації. Залежно від використаного слова змінюються і наші настрої, і відношення до явища, хоча суть явища лишається незмінною.

Для наукового дослідження найбільш привабливими є такі терміни, які не несуть ніякого емоційного навантаження, бо тільки в цьому випадку можна гарантувати найбільшу об'єктивність підходу до явища.

Розділяючи позиції провідних академічних вчених Англії, Італії, Америки, Канади, пропонуємо для опису та аналізу сучасних релігійних явищ використовувати термін "нові релігійні течії"" (НРТ). Останній - дуже місткий, за ним стоять десятки різноманітних релігійних громад, які не мають нібито нічого спільного, і єдине, що їх об'єднує, це те, що вони в більшості своїй виникли у

Тема 28. Новітні релігійні течії 779

другій половині XX століття.¹ Незважаючи на те, що НРТ як поняття покриває собою різні за характером явища сучасного релігійного новаторства або релігійного модернізму, воно має величезні переваги. Термін цей - емоційно нейтральний.

Більшість термінів, якими нині користуються, несуть на собі тягар часу, певну установку щодо новітніх процесів в релігійній сфері, тобто в них закладене наше емоційне ставлення до предмету вивчення. Нав'язані і поширені інші терміни для позначення НРТ привнесені в наш ужиток неспеціалістами, які не Стільки вивчають, скільки зразу ж оцінюють явище: деструктивне, тоталітарне, авторитарне. Саме такі визначення швидко увійшли до буденної свідомості, відповідаючи загальним настроям пересічних громадян, які прагнуть до відвертої однозначності. Така позиція не прийнятна для дослідника, який, навіть негативно оцінюючи нові релігійні явища, обов'язково зазначить, що цей "феномен..., безперечно, складне, неоднозначне, часто суперечливе явище, яке вимагає конкретного аналізу й оцінки".²

Термінологічні проблеми викликали й деякі складнощі із визначенням основних понять. Для академічного релігієзнавства давно вже усталеними є поняття секти, культу, релігії.³

В буденному житті ці нейтральні терміни отримали негативне, як правило, забарвлення. Вживаючи їх, сучасна людина формулює і певне упереджене відношення до неорелігій. Всі ті явища, які вона включає в поняття "культ" чи "секта" - надто неоднорідні за походженням (з якої традиції вони виходять), за віроповчальними положеннями та етичними принципами, за практикою, ритуалами (молитва, богослужіння, медитація, спів тощо), за стилем життя, за відношенням до інших людей, жінок, дітей, старшого покоління, віруючих інших релігій. Всі ці "культи" та "секти" вирізняються типом і принципами своєї організації (демократичні чи авторитарні), характеристиками своїх засновників та лідерів (бог, месія, священик, пророк, гуру, батько, обраний лідер), формуванням і розпорядженням бюджету своєї організації (десятина, вуличний збір, пожертви, бізнес). Є серед НРТ рухи гедоністичні, а є аскетичні.

В академічному релігієзнавстві термінами секта чи культ позначаються типи релігійних організацій, які існують поруч із такими релігійними спільнотами, як церква, деномінація. Як правило, релігійні інститути функціонують у суспільстві як гармонізуючий, стабілізуючий фактор, що сприяє збереженню соціального статусу-кво. З іншого боку, релігія може виступати і

¹ Баркер А. Новые религиозные движения. - СПб., 1999. - С. 4-5.

² Григулевич И.Р. Пророки "новой истины". - М, 1983. - С. 19.

' Див.: Релігієзнавчий словник. - К., 1996. - С. 173, 300; Новый большой электронний англо-русский словарь; 16-ти томна "Encyclopeadia of Religions" (ed. By Mircea Eliade) тощо.

780 Розділ V. Релігія і сучасність

дестабілізуючим чинником, оскільки в ній завжди присутній високий моральний стандарт, що надає їй критичний потенціал. Критична функція релігії щодо існуючого соціального порядку проявляється у глибокому конфлікті з владою, у напрузі, яка виникає між традиційними релігіями і тими, що не користуються підтримкою держави. Такий стан речей є характерним не лише для сьогодення. Сектантський шлях розвитку релігії - типовий для всіх часів, для всіх релігій.

Неприйнятним є визначення секти чи культу, які даються сучасними антикультовими рухами або окремими конфесіями, бо ж вони розглядають будь-яке відгалуження від основної церкви як єресь, схизму, сатанізм тощо. Таке модне сьогодні слово - "секта", первісне значення якого майже втрачено, використовується не за призначенням, оскільки ним позначають будь-яку групу, яка не належить до так званих традиційних релігій.

Аналіз поняття та суті секти чи культу треба починати з базового визначення релігії, яке у випадку з НРТ набуває особливого значення. Одним із основних звинувачень проти НРТ є те, що вони взагалі не є релігією. Виходячи із екзистенціального розуміння релігії як духовного феномену, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ,¹ НРТ, в яких присутня віра, причому віра не просто в якусь ідею чи абстракцію, а в Бога, безумовно є релігіями. Прихильник будь-якого новітнього релігійного утворення, навіть якщо він вважає, що його група не належить до релігійних об'єднань і називає її шляхом духовного спасіння чи духовним вченням або ж якось інакше, але формує систему зв'язків з надприродним і постійно використовує її, є релігійним.

Сучасна наука не має якихось специфічних засобів, щоб виявити і виміряти віру людини, крім її самовизначення, її власного свідоцтва про свою віру. При цьому не обов'язково належати до певної церкви або виконувати якісь обряди, бо віра - це стан, знаходячись у якому, людина переживає контакт і близькість з надприродним, відчуває його присутність в собі чи поруч з собою. Релігійний досвід або є, або його немає, він не залежить від наявності храму чи посередника, магічних обрядів чи культових дій. Одним словом, заява адептів нових релігій про свою віру в Бога чи богів і переживання ними зв'язку із трансцендентними силами абсолютно достатнє для визнання НТР релігійними феноменами, тобто релігіями.

Є сенс визначитися і щодо такого поширеного словосполучення, як "промивка мізків" (brainwashing), яке ще часто використовується для опису процесів, що відбуваються із новачками в НРТ. Цей термін, на думку А.Баркер, чи не найгірший серед усіх можливих позначень певного явища, оскільки він аж ніяк не може виступати у ролі поняття, а існує скоріше як метафора: мізки не

¹ Див.: Релігієзнавчий словник. - С.279.

Тема 28. Новітні релігійні течії

можна промити буквально, тобто промивка мізків відсутня як така. Використане поняття позначає одне з універсальних явищ в людському суспільстві: особистий або психологічний вплив однієї людини на іншу. Академічне релігієзнавство не заперечує останній в релігійній сфері, але називає його нейтрально: "навернення", "трансформація", "реформа". Поняття "промивки мізків" поширене і популярне в певних мас-медіа, серед широкої громадськості, членів антикультистських рухів, ієрархів традиційних церков, окремих політиків. Воно використовується для боротьби проти НРТ, і не просто як антитеза вченням НРТ, а як спеціальна зброя проти будь-яких непопулярних груп, альтернативних лідерів, світоглядів, релігій. Спираючись на неї з благородною метою захисту інтересів людини, можна дозволити використовувати депрограмування, забезпечувати урядовий бюрократичний контроль, запроваджувати законодавчі санкції, як це, наприклад, зробила Франція, Національна асамблея якої одноголосно прийняла в червні 2000 року проект закону, згідно з яким "за маніпуляцію свідомістю" можуть дати п'ять років в'язниці або накласти 300-500 тис. франків штрафу. Цьому закону передували парламентські доповіді 1995 та 1999 року, де наводилися списки релігійних організацій (сект), що можуть нести загрозу суспільству. Серед них названі 172 групи, в т.ч. Церква сайєнтології, Свідки Єгови, різні східні неорелігії. В законі вперше в історії французького права дано визначення секти ("група, яка має за мету або результатом своєї діяльності створити чи експлуатувати психологічну або фізичну залежність учасників").¹ Спецслужбами МВС Франції сформульовані 10 критеріїв секти, серед яких: дестабілізація свідомості, вербування дітей, порушення громадського порядку, антисуспільні висловлювання, спроба проникнення до владних структур тощо.

Сектуальні (від "секта") переслідування базуються на бажанні не допустити такі трансформації свідомості людини, внаслідок яких вона змінюється до невпізнаванності. Не можна заперечувати впливів, які відчуває новонавернений. Більшість НРТ, прагнучи оновити людину, прямо заявляють про свою мету і зрештою призводять до кардинальних змін у її свідомості та житті. Світоглядні та діяльнісні трансформації - це наслідок будь-якого впливу - філософського, соціального, політичного тощо. Релігійний не є тут винятком. Але на відміну, скажімо, від політичних трансформацій, навернення у віру описується як навіюване божевілля, кодування, переключення, втрата розуму, викрадення психіки, зміна мислення, заволодіння свідомістю. Деякі психологи говорять про синдром кодування, самонавіювану регресію особистості, деструктивне сектантство. Прийняття нових духовних ідеалів і вчень подається як психічне захворювання, а стан віруючого НРТ кваліфікується як психопатичний транс. Безглуздість поданих описань процесу релігійного

¹ НГ-религии. -28.06.2000. - № 12.

Розділ V. Релігія і сучасність

навернення очевидна.

У визначенні секти, культу, неорелігії, інших понять, якими ми будемо користуватися, вітчизняна наука, спираючись на доробок своїх закордонних колег, виходить із загальносоціологічного розуміння того чи іншого типу релігійної організації. Так, під нетрадиційними релігіями розуміється історично не успадковані якимсь народом від попередніх епох, не притаманні його релігійній духовності, культурно, побутово, ментально не укорінені явища духовного порядку, які є результатом релігійних пошуків.Вони набувають популярності внаслідок місіонерства проповідників з їх історичної батьківщини. Нетрадиційними для кожної країни є різні релігії. Так, для Індії нетрадиційним можна вважати християнство, а для України - релігії східного (індуїстського, буддистського та ін.) напряму.

Широковживаним в науці є поняття "неорелігії^-". Ним позначаються релігійні новотвори, які прагнуть синтезувати різні культурні світи. їх поява зумовлена змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливом різних цивілізацій. Разом з тим неорелігії виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох, творять нове віровчення, культ, організацію. Остання вважається самодостатньою і незалежною від будь-якого релігійного центру, а її засновник і керівник - обраним Богом. Серед численних неорелігій, які, як правило, є частиною молодіжних рухів, що виникають в середовищі інтелектуалізованих верств населення, виділяють неохристиянські, неоорієнталістські, неоязичницькі та інші утворення.

У другій половині XX століття виникло нове релігійне явище - релігійні рухи так званого "Нового віку" ("New Age"). В основі цих рухів лежить ідея "нового віку" - якісно іншого періоду в розвитку людства на відміну від попереднього, який нібито був невдалим, "пропащим" у багатьох відношеннях. Будучи певним ідейним поєднанням традицій Сходу і Заходу, течії "Нью ейджа" пропонують людству цілісні перспективи його буття в єдності тілесного, духовного та ментального начал. Останні оформляються в певні концепції, теорії про сутність людського існування, яка вбачається в пробудженні в людині вищого "Я". Для реалізації цієї мети використовуються нетрадиційні способи і методи трансформації людської свідомості, поліпшення стану здоров'я (як фізичного, так і психічного), освоюються різні практики езотеричних або духовних традицій тощо.

Поняття, терміни в науці - це не догми, вони змінюються. Може статися так, що деякі з них з часом взагалі зникнуть, але на їх місці з'являться нові, які будуть зручні й оперативні при дослідження нових явищ в релігійній сфері.

Тема 28.Новітні релігійні течії

2. Неорелігії в контексті світових суспільних процесів

Ставши фактом і фактором сучасного релігійного життя, неорелігії активно змінюють усталену релігійну карту світу, геополітичний баланс між певними релігіями. Вони, як правило, не знають географічних, державних, національних, культурних кордонів. НРТ розмивають традиційну догматику історичних релігій, оскільки допускають новітні тлумачення загальновизнаних віросповідних істин, синтезують різні релігійні традиції, прагнучи зняти міжцивілізаційне протистояння в світі. Крім того, НРТ трансформують сучасну свідомість людини, в результаті чого її релігійність стає, з одного боку, плюралістичною, міжкультуральною, онаучненою, прагматичною, а з іншого -містифікованою, вузькосектантською.

З появою НРТ світ частіше став задумуватися і аналізувати події, пов'язані із діяльністю деяких нових релігій. Так, велике занепокоєння суспільства викликала трагедія в Джонстауні (Гайяна, 1978 рік), де через релігійні переконання 900 осіб покінчило життя самогубством. В 1993 році недалеко від м.Вако в штаті Техас (США) 80 прихильників адвентистсько-розкольницької групи "Гілка Давида" спалили себе. Сумний список продовжує "Храм Сонця", 16 членів якого в 1995 році в Швейцарії добровільно пішли з життя. Активність японської релігійної організації "Аум сінрікьо", в результаті чого постраждали тисячі японців, ще більше насторожили світове співтовариство. Чашу терпіння переповнило березневе 1997 року повідомлення про самогубство на ранчо Санта Фе (США) 39 осіб із релігійної групи "Райські ворота". Україна особливо чутлива до таких подій, бо сама пережила в 1993 році страх перед пророцтвами про кінець світу і воскресіння 144 тис. білих братчиків.

Крім такої очевидної біди, як самогубство десятків і сотень людей, постали й інші проблеми: неочікувані психологічні ефекти, які виникають у людей в результаті занять деякими неорелігійними практиками, зокрема східними; легкість, з якою сучасна людина відмовляється від усталених форм релігійної віри, від необхідності мати духовний зв'язок з попередніми поколіннями тощо.

На фоні успіхів НТР, інтелектуального розвитку людини, інформатизації суспільства вражає та загальна містифікації і міфологізація суспільної свідомості, яка відбувається в останні роки. Виходить, що сучасну людину .не влаштовує існуюче пояснення світу в рамках традиційних філософських і релігійних систем, що свідчить про світоглядну кризу сучасності.

З появою НРТ актуалізувалася і поглибилася проблема поколінь, батьків і дітей. До традиційних непорозумінь додалися розходження смисложиттєві, світоглядні, віросповідні, обрядові. Власне, нові релігії на відміну від історичних, яким притаманний був традиційний стиль мислення, певна ортодоксія, уособлювалися з модерновим, сучасними мислительними

Розділ V. Релігія і сучасність

процесами.

Не менш актуальною є й криза моралі. Скільки б не писалося і не вимагалося від кожного жити у мирі й злагоді з світом, іншими людьми, самим собою, до чого закликають майже всі відомі філософські і релігійні вчення, людство не стає більш моральним, більш гуманним.

Ідея універсалізації, яку з собою несли НРТ і яка стала визначальною для них, почала загрожувати традиціям, місцевому колориту окремих країн, тобто національній неповторності певних народів. Універсалізм міг призвести до втрати самовизначення не тільки всього народу, а й окремої особистості.

Зустрівши перший супротив з боку суспільства, деякі НРТ пішли шляхом відсторонення від останнього та його проблем. Різко критикуючи негаразди соціуму, НРТ несвідомо або свідомо займали асоціальні чи навіть антисоціальні позиції. Виникла проблема правового регулювання діяльності НРТ.

Іншими словами, з появою нових релігій загострилися всі проблеми людства, виявляючи в такий спосіб кризу всієї цивілізації.

Якщо з НРТ пов'язано так багато проблем, то напрошується висновок про необхідність заборони НРТ. Але не треба забувати, що заборонними методами посталі складні й глобальні проблеми не вирішити. Тим більше, що, крім реальних проблем, пов'язаних із НРТ, в суспільстві активно циркулюють також надумані, міфічні уявлення про "шкідливість" сект, культів, неорелігій. Базовим міфом можна вважати те, що НРТ нібито не є релігіями. Частіше всього їх називають псевдо або квазі явища, тобто чимось недійсним, штучним, ненатуральним, в кращому випадку - створеними ідеологіями, які поширюються комуністами або імперіалістами з метою планетарного панування в світі через укорінення в молодіжному середовищі шляхом завоювання розуму й душ молодих людей. Ідеї змови завжди були надто популярними. Страх перед ідейною інтервенцією охопив не тільки комуністичні й посткомуністичні країни. Він характерний для таких успішних країн, як США та Франція. Один із теоретиків антикультового руху Тед Патрік (США) прямо писав, що "американські релігійні секти є породженням і зброєю комунізму - засобом перемогти Америку".

До розряду популярних міфологем можна також віднести концепцію "промивки мізків", в результаті чого нібито відбувається насильницьке програмування членів секти чи культу на відмову від колишнього способу життя, від батьків, від їх цінностей, від суспільства тощо. "Промивка мізків" розглядається як ворожі експерименти в сфері контролю над розумом, над свідомістю спочатку членів новітніх релігійних утворень, а пізніше, в разі успіху, - над будь-якою людиною. В такому разі члени сект постають як майданчик для випробування новітніх технологій контролю за свідомістю (mind control), а відтак є невинними жертвами потенційних ворогів, суперників держави. Під час кодування, зомбування, гіпнозу людина перетворюється на

Тема 28. Новітні релігійні течії 785

слухняну одиницю в руках ворожих сил, які не тільки психічно знищують людину, перетворюючи її на зомбі, на робота, а й через насильницьке використання наркотиків, транквілізаторів або збуджуючих препаратів наносять їх фізичної шкоди. Участь в НРТ розглядається як результат насильства над психікою людини, у якої відібрали розум, волю і свободу. Але звинувачення в насильстві при наверненні новоприбулих майже завжди заперечується останніми. Якщо не було насильства, обману в залученні та утриманні неовіруючих в нових громадах, то єдиний шлях пояснити їх перебування там -оголосити їх психічно хворими, які потребують депрограмування, звільнення від полону, а отже й повернення віруючого до попереднього життя. Виходячи з таких міркувань, вважають, що нові течії, які "промивають мізки", треба заборонити.

Антикультові міфи доповнюються положенням про особливі, гіпнотичні здатності лідерів неорелігійних громад, яких звинувачують у посяганні на свободу вірних, у маніпуляціях ними, використанні їх праці, присвоєнні їх майна, сексуальних присилуваннях тощо. Очевидно, що керівники НРТ, як правило, в силу своєї харизматичності мають великий авторитет серед своїх послідовників, що формує авторитарність керівнику та стилю його управління громадою. У лідерів подеколи й з'являється бажання досягти фінансового успіху чи сексуальних задоволень, або ж просто владності над людьми. Новонавернений, на переконання антикультистів, знаходячись в результаті гіпнозу під повною владою лідера, сам набуває якоїсь магічної сили заманювати в свою групу нових людей, які, в свою чергу, таким же чином вербують своїх послідовників. Так зростає група, члени якої приречені прожити все життя як раби під владою всемогутнього лідера групи. В такому разі виникнення нових релігій пов'язується з наявністю небезпечного для суспільства лідера, якого достатньо ізолювати, щоб явище зникло.

Цей міф користується особливим успіхом, оскільки точно визначаються винуватці НРТ. Немає потреби доводити, що роль особистості в релігійному русі визначальна, але навряд чи всіх лідерів можна звинувачувати у злому умислі, в авторитаризмі та посяганні на свободу своїх вірних.

НРТ надто відрізняються одна від одної за типом організації і керівництва. Зрозуміло, що в крайньому випадку можна говорити про тимчасову і перехідну стадію психологічної залежності, але остання досягається за рахунок фізичного примусу, тортур, каземату. Ми не виключаємо, що існують такі неорелігійні організації, вступ до яких - примусовий, а вихід - проблематичний. Зрозуміло, що будь-яка нова організація, її лідер зацікавлені в прирості вірних і буде боротися за кожного потенційного члена своєї громади. І якщо останній збереться вийти з неї, то громада буде прикладати максимум зусиль, щоб затримати вірного. Але силою важко цього досягти.

Список міфів, які надто популярні і напрочуд сталі в суспільній

Розділ V. Релігія і сучасність

свідомості, можна продовжити. Вони навіть потрібні, оскільки тримають громадськість у напрузі, зберігають тонус протистояння в суспільстві. Вони вигідні і для відступників від НРТ: пояснюючи все "контролем свідомості", "промивкою мізків", вони тим самим знімають з себе відповідальність за вступ до НРТ, звинувачення у слабкості, залежності, відсутності особистої волі.

Міфи про НРТ ще не вичерпані, а отже й не втратили своєї актуальності як на Заході, так і в Україні. Разом з тим, реальність, пов'язана із НРТ, не може не хвилювати людство, яке прагне уникнути трагічного розгортання релігійних процесів, захиститися від можливих негативних наслідків функціонування незнаних, маловідомих або скандально відомих релігійних організацій.

Вихід один - комплексне наукове дослідження феномену, яке передбачає об'єктивність та історичність, позаконфесійність і неупередженість підходів, певну етапність і логіку досліджень, повторюваність і перевірку його методів, подолання безлічі перешкод у вигляді поширених міфів, закритості багатьох громад, а то й течій, обмеженості інформації про теоретичні засади, практичну діяльність неогруп тощо. Неоднозначний характер віровчень і діяльності неорухів змушує не робити однозначних і передчасних висновків, хоч якою б очевидною не видавалася шкідливість новітніх релігійних явищ. Останні мають стати не тільки предметом дослідження, а й активної соціальної роботи, направленої на соціалізацію НРТ, соціальну і психологічну адаптацію їх адептів, зняття напруги і конфліктів в суспільстві.

Зняти такий суцільний негатив щодо НРТ хочеться зауваженням про те, що поява неорелігій зініціювала підвищення уваги суспільства до релігійних проблем. Люди почали інтенсивніше цікавитися проблемами віри, чіткіше себе релігійно ідентифікувати тощо. Історичні церкви, що здатні критично оцінити свої здобутки, скористалися неорелігійними технологіями і тільки збільшили кількість своїх послідовників, зміцнивши їх у традиційній вірі. Завдяки новим рухам оживився, але вже на іншому рівні, міжрелігійний діалог, діалог між традиційними і нетрадиційними Церквами, між віруючими, їх лідерами, діалог систем цінностей, діалог культур, що дає можливість говорити про культурне значення НРТ в процесах світової глобалізації.¹

¹ Див.: Dawson L. L. The Cultural Significance of New Religious Movements and Globalization: A Theoretical Prolegomenon //Journal for the Scientific Study of Religion. -; 1998. -№37 (4).-P. 580-595.

Тема 28. Новітні релігійні течії

Читайте також:

1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
2. III. Проблеми репатріації експатріантів
3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
4. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
5. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
6. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
7. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
9. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
10. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
11. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
12. Актуальні проблеми біоетики

Переглядів: 633