Правова культура: поняття, структура, види.

Правова ідеологія - система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ.

Правосвідомість - це система ідей, уявлень, емоцій і відчуттів, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до діючого, минулого і бажаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом.

В структурі правосвідомості суспільства виділяють наступні елементи:

правова психологія	правова ідеологія	правова поведінка
психологічний	ідеологічний	поведінковий

Правова психологія - сукупність відчуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ.Це неусвідомлене або не до кінця продумане ставлення до права, правових явищ. Це правосвідомість, яка виходить з буденної практики, в процесі зіткнення з конкретними юридичними ситуаціями, а тому формується в більшості своїй стихійно, безсистемно, тобто правова психологія не осмислена теоретично, не впорядкована логічно. В ній провідним елементом є емоції, а не понятійні форми відображення правової дійсності.

Правова психологія
правові відчуття, правові настрої, правові переживання	правові практичні знання, правові уявлення, правові погляди	правові звички, правові традиції, правові звичаї
- рухомі, емоційні	- пізнавальні,передбачають самооцінку, тобто уміння критично оцінити свою поведінку з погляду її відповідності праву	нерухомі, стійкі, виступають як регулятори поведінки

Це концептуально оформлена, логічно систематизована, теоретично і науково осмислена правосвідомість. Інтелект є провідним елементом правової ідеології. Сучасна правова ідеологія грунтується на системі теорій, ідей і принципів: теорія соціальної правової держави, принцип поділк влади, теорія народного суверенітету, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, принцип верховенства права, перевага загальновизнаних норм міжнародного права над нормами національного права і ін.

Правова ідеологія
правові ідеї, теорії, переконання	правові поняття, правові категорії	правові принципи

Правова поведінка - вольова сторона правосвідомості, що є процесом перенесення правових норм в реальну правову поведінку.Складається з елементів, що визначають її напрям (характер), - мотивів правової поведінки, правових установок.

Правова установка - готовність особи проявити активність в галузі пізнання і реалізації права. Вона є конкретною програмою поведінки в певних умовах, яка формується зі всіх правових (правомірних і протиправних) знань, що належать суб'єкту, оцінок, думок, настроїв, звичок, навиків, сподівань, відносин до кого-небудь і до чого-небудь,які переходять в інтереси і прагнення.

За суб'єктами розрізняють такі форми правосвідомості:

1) індивідуальна - сукупність правових поглядів, відчуттів, настроїв і переконань конкретного індивіда;

2) групова - виражає відношення до права, правових явищ, їх оцінку з боку соціальних груп, формальних і неформальних колективів, відображає їх загальні інтереси і потреби, співвідношення їх з інтересами всього суспільства (наприклад, вимоги страйкуючих шахтарів);

3) суспільна - виражає відношення до права всього суспільства, відображає його інтереси.

По глибині відображення правової дійсності правосвідомість може бути:

1) буденною, непрофесійною - поверхневі думки про право людини. Вона складається, перш за все, як результат того юридичного виховання, яке людина одержує, будучи членом впорядкованого суспільства;

2) професійною - спеціалізовані правові знання, що використовуються в роботі професіоналами-юристами (в суді прокурор - звинувачує, адвокат - захищає і ін.).

Культура - загальний спосіб існування людини, її діяльності і результат цієї діяльності, що об'єктивувався. Продуктами культури є уявлення про добро і зло, звичаї, знаряддя праці, засоби комунікації і ін. Культура - соціально нормативна, а її норми - історично первинні, основа всіх інших нормативних систем: релігії, моралі, естетики, права. Право, як мораль і релігія, є інститутом культури, визначається її змістом. Всі юридичні норми є нормами культури, проте не всі норми культури стають юридичними нормами. Суспільство проводить відбір культурних норм з установкою на включення їх в право. В число відібраних потрапляють ті культурні норми, які мають найбільшу значимість для всього суспільства, для виконання загальносоціальних завдань держави. Не можуть стати правом ті правила поведінки, які не стали нормою культури.

Правова культура тісно пов'язана із загальною культурою народу, базується на її засадах, служить відображенням рівня її розвитку. Формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури - політичної, моральної, естетичної. Це комплексний процес. Їх об'єднує спільність завдання - створення морально-правового клімату в суспільстві, який гарантував би особі реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував би її права, соціальну захищеність, пошану до її гідності, тобто поставив би людину в центр економічних, соціальних, політичних, культурних процесів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, що приймаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.	\|	Правова культура особи - це обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особи, що забезпечує її правомірну діяльність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.