МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Російські ОлімпіадиВ міжнародних змаганнях.
Найбільшого поширення набули такі види спорту, як футбол, лижі, боротьба, легка атлетика, гімнастика, гребний спорт, підняття важких предметів. Велике значення для розвитку спорту в Росії мали міжнародні зустрічі спортсменів. В кінці XIX століття представники та спортсмени нашої країни брали участь у міжнародній спортивному житті. У 1894 р. генерал А.Д. Бутовський брав участь у Міжнародному спортивному конгресі в Парижі, де був обраний в члени Міжнародного олімпійського комітету. Незважаючи на те, що російські спортсмени не брали участь в перших Олімпійських іграх в Афінах, вони постійно брали участь у міжнародних змаганнях з ковзанярського спорту, боротьби, важкої атлетики, велоспорту, фехтування, веслування. З початку XX в. російські спортсмени нерідко виходили переможцями на першостях Європи та світу, в Олімпійських іграх. Н. Струнников двічі в 1910 і 1911 рр.. був чемпіоном світу по ковзанах. Н.А. Панін-Коломенкін завоював золоту медаль з фігурного катання на IV Олімпійських іграх в Лондоні (1908). Борці Н. Орлов і О. Петров срібні медалі на цих іграх. Відзначимо і інших талановитих спортсменів: Н. Струнников і В. Іпполітов (ковзани), С. Єлісєєв (штанга). І. Піддубний (боротьба), А. Харлампієв (бокс), М. Свєшніков (веслування). У 1912 р. Росія вперше повною командою офіційно виступила на Олімпійських іграх в Стокгольмі. Через погану підготовку команди Росія зайняла передостаннє місце в неофіційному заліку, завоювавши дві срібні і дві бронзові нагороди і поділивши з командою Австро-Угорщини 15 - 16 місце. Наприкінці 1912 р. з метою посилення контролю і політичного нагляду за діяльністю спортивних товариств царський уряд створив "Канцелярію головного спостерігає за фізичним розвитком народонаселення Російської імперії". У 1913 р. при ній був організований Тимчасовий рада, до якої увійшли представники міністерств - військового, освіти, фінансів, шляхів сполучення, а також від імператорського двору та ін Установа канцелярії і ради не зробило істотного впливу на розвиток спортивного руху в Росії. Після невдалого виступу на Олімпійських іграх за пропозицією Російського Олімпійського комітету було вирішено щорічно проводити свої Російські Олімпіади. Перші пройшли в 1913 р. в Києві та в 1914 в Ризі. У змаганнях в Ризі взяло участь 24 міста. Програма розрахована була на шість днів, до неї входили змагання для чоловіків з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, фехтування, стрільба, вело-і мотоспорт, важка атлетика, кінний спорт, футбол, плавання, парусно-гребні гонки; для жінок - з легкої атлетики і фехтування. Напередодні Першої світової війни в Росії налічувалося понад 1200 спортивних, мисливських і рибальських клубів та товариств. Спортивні клуби (800) об'єднували 50 тис. спортсменів. Ці показники набагато нижчі, ніж у Німеччині, США, Англії, Франції та ін На чолі спортивних товариств "Богатир", "Маяк", Всеросійських спортивних ліг і спілок (футболу, кінного та тенісного спорту та ін) стояли генерали, комерсанти, банкіри. Перші кроки робили: баскетбол, плавання, російський хокей, ручний м'яч, автомотоспорт. У країні стали проводитися змагання в містах і губерніях, а за деякими видами - першість Росії. У 1915 р. уряд оголосив мобілізацію спортсменів для допомоги царської армії.
Читайте також:
|
||||||||
|