• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України 9 сторінка

Табл. 2. Найменш розвинуті країни світу наприкінці XX ст. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 3. Масштаби урбанізації у деяких країнах, що розвиваються наприкінці XX ст. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 4 Земельні ресурси світу та їх частка по регіонах (%) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 5. Запаси та видобуток нафти у світі (2000 р.) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 6. Запаси та видобуток природного газу (у млрд. м куб) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 7. Запаси та видобуток кам'яного вугілля у 1999р. (у млн. т) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 8. Частка країн різних типів за рівнем економічного розвитку у світовому господарстві наприкінці XX ст. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 9. Світове виробництво сталі в 1999 р. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 10. Світове виробництво кольорових металів у 1999 р. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 11. Середньодушові показники ВВП окремих регіонів (% до відповідного показника передової країни*) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Табл. 12. Середній індекс людського розвитку окремих регіонів (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Умовні позначення на картах (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Короткий словник термінів

Апартеїд — (лат. — розділене проживання) — крайня форма расової дискримінації, яка означає позбавлення певних груп населення, залежно від їхньої расової належності, політичних, соціально-економічних та цивільних прав, аж до територіальної ізоляції.

АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) — політико-економічне об'єднання, створене у 1967 р. Входять Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней (з 1984 р.), В'єтнам, Лаос (1995 р.). Мета — сприяти економічному, соціальному і культурному розвитку країн-членів, ефективному співробітництву в промисловості, сільському господарстві, спільній зовнішньоекономічній діяльності, встановленню миру і стабільності у регіоні.

ВВП (валовий внутрішній продукт) — сукупна вартість продукції підприємств галузей виробничої сфери та сфери послуг, виробленої на території країни, у т. ч. продукції підприємств, які належать іноземним власникам.

ВНП (валовий національний продукт) — вартість товарів і послуг, вироблених національними підприємствами, організаціями та приватними особами за рік, незалежно від їхнього територіального розташування.

Вільна економічна зона — спеціальна зона з пільговими валютними і податковими режимами, в яких заохочується спільна з іноземними капіталами діяльність.

Депопуляція — зменшення кількості населення країни через низький природний приріст (звужене відтворення).

Депресивний стан підприємств — стан підприємств, які в минулому мали високий рівень розвитку, а потім з різних причин (брак природних ресурсів, попиту на продукцію, низька конкурентоспроможність продукції тощо) прийшли до занепаду.

Експорт — вивіз із країни товарів, технологій, капіталу, надання послуг.

Екстенсивний шлях розвитку — збільшення обсягів виробництва шляхом будівництва нових підприємств або освоєння нових земель у сільському, лісовому та рибному господарстві.

Етнос — угрупування людей, що виникло впродовж тривалого історичного часу за умов спільної території, мови і культури.

Євроленд — країни ЄС, в яких введена єдина валюта «євро», — Австрія, Бельгія, ФРН, Ірландія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Люксембург, Греція.

«Зелена революція» — заходи, спрямовані на інтенсифікацію сільського господарства у країнах, що розвиваються: аграрна реформа, меліорація, використання достатньої кількості мінеральних добрив, впровадження високопродуктивних сортів рослин тощо.

Імпорт — ввезення в країну товарів, технологій, капіталів, отримання виробничих або споживчих послуг з-за кордону.

Інтенсивний шлях розвитку господарства — збільшення обсягів виробництва завдяки впровадженню нової техніки й технології, нових форм організації праці на існуючих підприємствах.

Інфраструктура — комплекс галузей господарства, які обслуговують виробництво (виробнича інфраструктура — дороги, канали, водосховища, порти, мости тощо) та забезпечують умови життєдіяльності суспільства (соціальна інфраструктура — освіта, наука, охорона здоров'я тощо).

Ісламський фундаменталізм — політичний напрям, який заперечує норми життя у розвинутих країнах та основи світської держави й пропонує повернення до основ ісламу, до законів і звичаїв, встановлених безпосередньо посланцем Аллаха Мухаммедом.

Комплекс господарський (лат. — сукупність) — сукупність галузей і виробництв, що розвиваються на тій чи іншій території з високим рівнем внутрішніх зв'язків і пропорційним розвитком усіх складових.

МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики) — міжнародна урядова організація, що входить в ООН як автономне об'єднання, існує з 1957 р. Входить 182 країни. Мета — збільшити внесок атомної енергетики у справи миру, здоров'я і процвітання в усьому світі. Встановлює норми ядерної безпеки та захисту довкілля, надсилає експертів, керує міжнародною системою ядерної документації. Центр — у м. Відні (Австрія).

Магриб — історична назва Північної Африки, де розташовані Марокко, Алжир, Туніс, Лівія.

Міжнародна економічна інтеграція — об'єднання ринків двох і більше країн у зону вільної торгівлі. Узгоджений розвиток і взаємна домовленість підприємств, галузей господарства, регіонів і держав в інтересах ефективного використання ресурсів і повнішого задоволення потреб населення країн-учасників у відповідних товарах і послугах.

Монополії — великі підприємства, фірми та об'єднання, що зосереджують значну частину виробництва та збуту тієї чи іншої продукції і панують на ринку.

НАФТА (Північноамериканська асоціація вільної торгівлі) — створена у 1992 р. США, Мексикою та Канадою. Відкриває шлях до створення цілісного ринкового простору континентального масштабу, через «втягнення» в себе більшості латиноамериканських країн.

Національний дохід — вартість, заново створена протягом певного періоду (року) в господарстві тієї чи іншої країни.

Ноу-хау (англ. — знати як) — знання і практичний досвід технологічного, комерційного, управлінського, фінансового та іншого характеру, які є комерційною цінністю, можуть бути застосовані у професійній практиці і не забезпечені патентним захистом.

ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі) — організація, створена на основі рішень Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975 р.). До її складу входять країни Європи, США, Канада, закавказькі та центральноазіатські країни — колишні республіки СРСР.

ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) — міжнародна економічна організація 24 країн: Австрія, Австралія, Бельгія, Великобританія, Греція, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Японія. Штаб-квартира — у м. Париж (Франція). Завдання — сприяти економічному розвитку країн-членів, піднесенню економіки країн, що розвиваються, розвитку міжнародних зв'язків.

ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) — міжнародна організація 13 країн-експортерів нафти, створена у 1960 р. Входять Венесуела, Ірак, Іран, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, Індонезія, Лівія, Алжир, Нігерія, ОАЕ, Еквадор, Габон. Штаб-квартира — у Відні (Австрія). Завдання: контроль за цінами на нафту, нафтовими ресурсами, їх експлуатацією вітчизняними підприємствами в інтересах економічного розвитку.

Патент (латинське — відкритий, неприхований) — 1) свідоцтво, яке видається винахіднику на право користування своїм винаходом; 2) документ на право заняття торгівлею або промислом.

Пляж (франц. — узмор'я) — акумулятивна форма рельєфу, утворена в береговій зоні моря під впливом прибійних потоків.

Політична карта — географічна карта, яка дає територіально-політичну характеристику світу, материків або великих географічних регіонів.

Преференції — переваги, пільги, які надаються окремим державам, підприємствам, організаціям для підтримки окремих видів діяльності. Вони здійснюються у формі зниження податків, зменшення мита, звільнення від платежів, надання вигідних кредитів.

Природно-ресурсний потенціал території — продуктивність природних ресурсів, яка виражається в їх сукупній споживчій вартості. У структурі ПРП виділяються групи ресурсів: мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, рекреаційні.

РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — економічне інтеграційне об'єднання, до якого входили соціалістичні країни Європи, крім колишньої Югославії та Албанії, та Азії — Монголія, В'єтнам. Припинила існування з розпадом соціалістичної системи на початку 90-х років XX ст.

Ринкова економіка — саморегульована господарська система, яка розвивається за законами товарного господарства та ринку. Ціни встановлюються вільно і регулюються законами вартості, попиту і пропозиції.

Система економічна — сукупність галузей господарства, що взаємозв'язані між собою.

Термінал нафтовий — спеціалізований морський порт для перекачування нафти з танкерів до трубопроводів.

Технологія (гр. — майстерність, — навчання) — сукупність знань про способи та засоби проведення виробничих процесів, завдяки яким відбуваються якісні зміни об'єкта, що обробляється.

Техносфера — сукупність у межах географічної оболонки технічних (будинки, заводи, мости тощо) та технологічних (кар'єри, сільськогосподарські угіддя, лісосмуги тощо) об'єктів, створених людиною у процесі господарської діяльності.

Тоталітарний режим — це спосіб організації державної влади, за яким здійснюється монопольний контроль над усіма сферами життя суспільства і над особистістю.

Трансгенне насіння — насіння, одержане в результаті застосування генної інженерії шляхом перенесення окремих генів, які несуть бажані ознаки — врожайність, стійкість до хвороб тощо.

Централізована планова економіка — система економічних відносин, в якій ресурси розподіляються органами державної влади. їй відповідає державна власність майже на всі матеріальні ресурси, а прийняття рішень здійснюється шляхом централізованого економічного планування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адно Ю. Металлургия: Азиатский кризис и антидемпинг // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 1999. — № 8.

2. Актуальные вопросы глобализации (круглый стол) // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — № 5. — М.: Наука.

3. Артемьева А. Г., Максаковский В. П., Раковский С. Н. и др. Экономическая география зарубежных стран: Учебник.— М.: Просвещение, 1982. —350 с.

4. Арцишевський Р. А. Світ і людина: Підручник. — К.: Ірпінь, 1997. — 448 с.

5. Байков Н. Топливно-энергетический комплекс // Мировая экономика и международные отношения. — М:. Наука, 1999. — № 8.

6. Балабанов Г. Сучасна Росія // Географія та основи економіки в школі — К.; 2002. — № 5, 6.

7. Барановський М. Народонаселення світу: поступ у XXI століття — К.: 2002. — №5.

8. Бейдик О. О., Падун М. М. Географія. — К.: Либідь, 1995. — 303 с.

9. Безуглий В. В., Козинець С В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 687 с

10. Білоножко С. В., Бірюлов І. М. та ін. Всесвітня історія. Нові часи. Чистина друга. Підручник. — К.: Генеза, 2001. — 302 с

11. Білявський Г. О., Фундуй Р. С Основи екологічних знань: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 288 с

12. Бойков Н. Топливно-энергетический комплекс // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 2000. — № 8.

13. Болотнин Б. Неоднородность современного мира // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 2000. — № 8.

14. Бураков Ю. В., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П., Мороз Ю. М. Всесвітня історія: Підручник. — К.: Генеза, 1996. — 313 с.

15. Бурлаков Ю. В., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П. Всесвітня історія: новітні часи 1939-2001: підруч. для 11 кл. сер. загальноосв. навч. закл. — вид 3-тє, виправлене та доповнене. — К: Генеза, 2001. — 368 с

16. Воронов К. Пятое расширение ЕС: судьбоносный выбор // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 2002, — № 9.

17. Географический энциклопедический словарь (под ред. А. Ф. Трёшникова). — М.: Советская энциклопедия, 1986. — 52 с.

18. Географічні таблиці: Довідкові матеріали (за ред. Царика Л. П). — Тернопіль: Джура, 1998. — 230 с

19. Гілецький Й. Р. Соціально-економічна географія України: Підручник. — Львів: ВНТЛ, 1998. — 136 с

20. Гладкий Ю. Н., Лавров С. Б. Экономическая и социальная география мира: Учебник. — М.: Просвещение, 1991. — 272 с.

21. Гладкий Ю.Н., Лавров СБ. экономическая и социальная география мира: учебник для 10 кл. М.: Просвещение, 2002. — 286 с.

22. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної та соціальної географії. — К.: Либідь, 1996. — 320 с.

23. Голубчик М. Самое-самое на политической карте мира. // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2000. — № 13.

24. Гутник В. Подколзина И. Евроленд: экономическое развитие новой группировки // Мировая экономика и международные отношения. — М: Наука, 1999. — №8.

25. Деміденко Л. М. Фінансовий аспект взаємовідносин України з ЄС // Фінанси України. — 1999. — № 1.

26. Дудник О. М., Корчевой Ю. П. и др. Энергетика на основе топливных элементов — стратегия на опережение. Энергетика и электрификация. — К.: АТ «Випол», 2000. — № 5.

27. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн (за ред. Качана Є. П.). — Тернопіль: Астон, 1997. — 200 с

28. Економічна та соціальна географія світу (за ред. Яценка Б. П.): Підручник. — К.: АртЕк, 1997. — 246 с

29. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник (за ред. Кузика С. П.) — Львів: Світ, 2002. — 672 с

30. Жук М. В. Комерційна географія України: Підручник. — Чернівці: Прут, 1998.

31. З урахуванням кон'юнктури (огляд зовнішньої торгівлі України у 2001 р.) // Діловий вісник, — ТПП України, 2002. — № 5

32. Зиядуллаев Н. Экономика стран содружества в условиях глобализации // Вопросы экономики. — М.: НП «Редакция журнала Вопросы экономики», 2002, — № 3.

33. Иванов И. Глобализация проблем оптимальной стратегии развития // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК. — 2000. — №2.

34. Иванов И. Старт «Зоны Евро» // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 1999. — № 1.

35. Історія сучасного світу (за ред. Горбаня Ю. А.) Навчальний посібник. — К.: Телепресінформ, 2001. — 228 с.

36. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой // Вопросы экономики. — 2000. — № 10.

37. Кононенко А. Экономические приоритеты ЕС // Зовнішня торгівля, 1999. — № 1-2.

38. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права. Навчальний посібник. Тернопіль, Тернограф, 2001. — 167 с

39. Красильщиков В. Латинская Америка в постиндустриальном мире // Мировая экономика и международные отношения. М.: Наука, 1999. — №9.

40. Крачило М. П. Географія населення. Навч. посібник. — К.: НМКВО, 1992. — 179 с.

41. Кредер А. А. Новейшая история. XX век: Учебник. — М.: Центр гуманитарного образования, 1996. — 311с.

42. Кузнецов О., Шестакова М., Шехавцов А. Федеральные округа России: социально-экономическое развитие в 1996-1999 гг. // Вопросы экономики. — 2000. — № 4.

43. Лавров С. Глобализация и геополитическая карта современного мира // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2000. — № 40(189).

44. Лебедева Э. Тропическая Африка на пороге XXI в. // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 1999. — № 9.

45. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. Учеб. пособие для студентов. — М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — 40 с.

46. Маєвський Б., Єврощук М., Лозинський О. Нафтогазоносні провінції світу, — К,: Наукова думка, 2002. — 403 с.

47. Максаковский В. П. Географическая картина мира. Часть 1.— Ярославль: Добро, 1994. — 328 с.

48. Максаковский В. П. Капиталистические страны Европы // География в школе. — М.: Педагогика, 1998. — № 6.

49. Максаковський В. П. Географія. Частина 1: Підручник. — К.: Радянська школа, 1991. — 207 с.

50. Марцинкевич В. США в процессе трансформации // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 2000. — № 8.

51. Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. — К.: Лібра, 1996. — 325 с

52. Мировая экономика (под ред. проф. Булатова А. С): ученик — М.; Юристь, 2002. — 734 с.

53. Могилевкин И. Мировой транспорт // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 2000. — № 9.

54. Могилевкин И. Мировой транспорт время перемен // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 1999. — № 8.

55. Неклеева А. Реквием XX веку // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 2000. — № 1.

56. Нуреев Р. Теория развития: новое понимание дуализма // Вопросы экономики. — 2000. — № 4.

57. Основи правознавства (за ред. Усенка І. Б.): Підручник. — К.: Ірпінь, 1997. — 416 с.

58. Островская Е. Франция — тенденции роста сохраняются // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 2000. — № 8.

59. Пименова Р. А. Бразилия сегодня // География в школе. — М.: Педагогика, 1991. —№ 1.

60. Плотніков О. Україна і постсоціалістичні країни. Визначення місця і перспектив економічної діяльності // Розбудова держави. — 1998. — № 102.

61. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Географія — К.: Перун, 1996.

62. Ровенчак І., Плецький Й. Політична карта світу // Вертикаль. — Снятин: ПрутПрінт, 1997 — № 3.

63. Ром В. Я., Дронов В. П. Экономическая и социальная география СССР: Учебник. — М: Просвещение, 1990. — 271 с.

64. Романов В. Я., Линенко Е. М. Экономическая и социальная география мира. Учебник для 10 кл. средней общеобразовательной школы. — Запоріжжя: Просвіта, 2000. — 400 с.

65. Романова З. Латинская Америка в глобальной системе мирохозяйственных связей // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 2002. — № 4.

66. Романчик Е. Украина в интересном положении: интеграция Украины в мировое сообщество // Инвест-газета. — 1999. — № 2.

67. Ростов Є. Ф. Економіка країн світу. Довідник. — К.: НВП «Картографія». — 1998.

68. Рылько Д., Демьяненко В. Мировая продовольственная система: уроки для России // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 1999. — № 8.

69. Соколенко С. И. Современные мировые рынки и Украина. — К.: Демос, 1995. — 355 с.

70. Соціально-економічна географія світу (за ред. Кузика С. П.). — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — 256 с.

71. Ткаченко Т. Україна — ЄС: реальність економічної інтеграції // Географія та основи економіки в школі, 1998. — № 3.

72. Федоровский А, Димитров Д. Развитие интеграционных процессы в АТР: Роль и приоритеты Южной Кореи // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука МАИК, 2002. — № 6.

73. Філіпенко А. С. За умов глобальної конкуренції // Політика і час. — 1997. — №2.

74. Філіпенко А. С. Сивашов Ю. Д. Економічні стратагеми України: дискусія інтелектуалів за ред. В. Резнікова. — К.: Либідь, 1998. — 269 с

75. Філіпенко А. С, Вергун В. А., Бураківський 1. В. та ін. Економіка зарубіжних країн. — К.: Либідь, 1996. — 411с.

76. Хесин Е. Великобритания: седьмой год подъема// Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 2000. — № 9.

77. Шехавцов А., Шестакова М., Громов А. Свободные экономические зоны: мировой опыт и перспективы // Вопросы экономики. — 2000. — №10.

78. Шипков Ю. Глобализация и судьбы развивающихся стран // Мировая экономика и международные отношения. — М.: Наука, 1998. — № 5.

79. Шкарбан Є. Завдання — стабілізувати експорт. Загальна характеристика зовнішньоекономічних зв'язків України в І півріччі 1999 р. // Діловий вісник, 1999. — № 10.

80. Юрківський В. М. Регіональна і соціальна географія. Зарубіжні країни. Підручник. — К.: Либідь, 2000. — 416 с

81. Янукович В. Ф. Минав А. А. Перспективы большой ветроэнергетики // Энергетика и электрификация. К: Випол, 2000. — № 5.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
5. VI. Накази Генерального прокурора України
6. А/. Верховна Рада України.
7. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
8. Аграрні закони України
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адвокатура України.
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ

Переглядів: 440