МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
В Україні склалася критична ситуація у сфері фізичної культури і спорту, за офіційними даними лише 13% населення залучено до занять фізичною культурою і спортом. Фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні, зміцненні, збереженні здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості активного життя, утвердженні міжнародного спортивного авторитету держави. На сьогодні законодавчу базу, що регулює правові відносини у галузі фізичної культури і спорту, становлять: Конституція, Закон України "Про фізичну культуру і спорт", Закон України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні", Закон "Про громадські об’єднання", Закон України "Про антидопінговий контроль у спорті"; Закон України "Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті"; Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 р, схвал. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 № 828-р, Державна цільова соціальна програма розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках, затв. Постановою КМУ від 29.06.2011 р., Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, затв. Указом Президента України від 28 вересня 2004 р. за № 1148/2004, та низка підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, Президентом України, Верховною Радою України, окремими міністерствами тощо. Аналізуючи систему національного законодавства в галузі спорту, слід констатувати, що нині вона є досить громіздкою, розгалуженою та недостатньо ефективною. На рівні національного законодавства термін "спорт" визначено у Законі "Про фізичну культуру і спорт". Відповідно до ст. 1 вказаного Закону спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Завданням фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров'я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві. В Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту зазначається, що спорт сприяє досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявленню резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави. Метою Державної цільової соціальної програми розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках є розвиток спортивної, туристичної та транспортної інфраструктури, створення умов для отримання права на проведення в Україні зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року. Мета Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 р. полягає у створенні умов для: залучення широких верств населення до масового спорту, популяризації здорового способу життя та фізичної реабілітації; максимальної реалізації здібностей обдарованої молоді у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень та виховання її в дусі олімпізму. Систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі спорту доцільно поділити на наступні класифікаційні групи за такими критеріями: 1. За територіальною поширеністю повноважень: - загальнодержавні (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України) - місцеві суб'єкти адміністративно-правового регулювання у галузі спорту; 2.За обсягом та змістом повноважень: - суб'єкти галузевої компетенції (Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України, Державна служба молоді спорту України) - вузькоспеціалізовані (Мінфін, Мінекономрозвитку, МВС); 3. За наявністю або відсутністю владних повноважень: - державні органи та організації (Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України, Державна служба молоді спорту України, управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи районних державних адміністрацій) - громадські організації (Національний олімпійський комітет України, Національний комітет спорту інвалідів, Спортивний комітет, добровільні спортивні товариства "Україна", "Колос", "Динамо", "ЦСК", "Гарт"; національна спортивна федерація, фізкультурно-спортивні товариства). Верховна Рада України визначає державну молодіжну політику і здійснює законодавче регулювання відносин у сфері фізичної культури та спорту і здійснює (в межах своїх повноважень) контроль за реалізацією державної програми функціонування і розвитку цієї сфери в Україні та за виконанням законодавства. Комітет Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму формує загальні засади державної політики у сфері фізичної культури, спорту та спортивної діяльності. Президент України визначає загальні напрями розвитку даної сфери. З метою підвищення ефективності державної політики у сфері фізичної культури і спорту Указом Президента України "Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту" були окреслені загальні питання розвитку фізичної культури та спорту в Україні. З метою стимулювання творчої праці діячів науки, освіти, культури, фізичної культури та спорту України, засвідчення їх видатних особистих досягнень Президент України згідно з Указом від 14 лютого 1996 р. № 128/ 96 "Про державні стипендії видатним діячам науки, освіти і культури" (чинність Указу поширена на видатних діячів фізичної культури і спорту згідно з Указом Президента України від 22 липня 1997 р. № 668/97) засновано призначення державних стипендій видатним діячам фізичної культури та спорту. За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів, високу професійну майстерність Президент України відзначає державними нагородами України, присвоює Почесне звання "Заслужений працівник фізичної культури і спорту" з нагоди Дня фізичної культури і спорту. Кабінет Міністрів України згідно зі ст. 113 Конституції є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Здійснює виконавчу владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи їх діяльність; як суб'єкт державного регулювання в галузі спорту визначає напрями розвитку фізичної культури та спорту, спрямовує діяльність підпорядкованих йому органів виконавчої влади; розробляє на строк своїх повноважень програму діяльності, яка спрямована на відродження відповідної галузі, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Необхідно зазначити, що на сучасному етапі формування української держави постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. № 14 затверджена "Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", в якій зазначено, що у сфері фізичної культури і спорту Уряд бере на себе наступні зобов'язання: виконати Державну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2007—2011 роки; забезпечити доступність всіх верств населення до занять масовим спортом шляхом розвитку інфраструктури і організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян; тощо. Державна служба молоді та спорту України (Держмолодьспорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Міністр) та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту. Діє на підставі положення, затвердженого Указом Президента від 31.05.2011 р. Держмолодьспорт України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра. Основними завданнями Держмолодьспорту України є: реалізація державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту; внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах. Характеризуючи суб'єктів адміністративно-правового регулювання у галузі спорту, слід звернути увагу на місцеві органи виконавчої влади.На місцевому рівні державне управління у розглядуваній сфері в АРК, областях, містах та районах України здійснюють відповідні управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи районних державних адміністрацій, які співпрацюють з органами місцевого самоврядування та громадськими молодіжними організаціями. Характеризуючи систему органів виконавчої влади України, не можна оминути значення місцевого самоврядування в галузі спорту. Хоча місцеве самоврядування не належить до системи державних органів влади, будучи самостійним видом публічної влади, воно у певних визначених законодавством межах здійснює функції органів виконавчої влади. Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему й повноваження органів місцевого самоврядування в галузі фізичної культури та спорту. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління закладами фізкультури й спорту, оздоровчими закладами, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Вони розв'язують питання організації медичного обслуговування й харчування в закладах фізичної культури та спорту, створюють умови для занять фізичною культурою й спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку; відповідно до законодавства реєструють статути (положення) фізкультурно-оздоровчих закладів, незалежно від форм власності. Відповідно до ст. 5 Закону "Про фізичну культуру і спорт" фізкультурно-спортивний рух в Україні спирається на різнобічну діяльність громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (добровільні спортивні товариства, спортивні федерації, клуби тощо), які реалізують завдання, визначені у ст. 2 зазначеного Закону, на всіх рівнях і напрямах фізкультурно-спортивної діяльності у взаємодії з державними органами, профспілками, іншими об'єднаннями громадян, суб'єктами підприємництва, відповідними міжнародними організаціями. Відповідно до ст. 33 Закону "Про фізичну культуру і спорт" держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає громадські організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. Органи виконавчої влади, відповідні органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть делегувати громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості окремі повноваження щодо розвитку видів спорту (підготовки спортсменів до участі в змаганнях, організації спортивних заходів тощо), здійснюють контроль за реалізацією таких повноважень. Самоврядування у сфері фізичної культури і спорту здійснюється спортивними федераціями, національними спортивними федераціями, Національним олімпійським комітетом України (НОК), фізкультурно-спортивними товариствами. Спортивна федерація (асоціація, спілка, об'єднання) - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що створюється для розвитку відповідного виду спорту (версії), може мати місцевий або всеукраїнський статус. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань спорту визначає перелік видів спорту (версії), відповідно до специфіки яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнського статусу незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей України, АРК, у містах Києві та Севастополі. Фізкультурно-спортивне товариство - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що створюється громадянами України з метою сприяння розвитку фізичної культури та спорту. Держава в особі центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту може делегувати всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству повноваження щодо виконання державних завдань, програм з розвитку фізичної культури і спорту, організації і проведення відповідних спортивних заходів, згідно з укладеною двосторонньою угодою. В Україні зараз функціонують добровільні спортивні товариства: "Україна", "Гарт", "Колос", ЦСКА, "Динамо", які в своїй діяльності керуються законами України "Про фізичну культуру і спорт", "Про об'єднання громадян", іншими нормативно-правовими актами та власними статутами (положеннями). Олімпійський рух в Україні — це громадський рух, який базується на добровільному об'єднанні громадян і організацій з метою пропаганди ідей олімпізму, здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту, що координується Національним Олімпійським комітетом України. Суб'єктами олімпійського руху України є: національні спортивні федерації (з олімпійських видів спорту або неолімпійських видів спорту та такі, що визнані Національним олімпійським комітетом України); державні установи та громадські організації фізкультурно-спортивного спрямування, що сприяють розвитку олімпізму в Україні; відповідні органи з фізичної культури і спорту у складі Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування; фізкультурно-спортивні товариства; осередки Національного Олімпійського комітету України; атлети та інші акредитовані особи на Олімпійських іграх; представники Олімпійської академії України; окремі громадяни, що сприяють розвитку спорту та олімпізму, та інші. Національний олімпійський комітет України (НОК) - незалежна, неурядова, всеукраїнська громадська організація, яка є основним координатором олімпійського руху в Україні, розвиває та захищає його згідно з Олімпійською хартією. НОК в своїй діяльності керується законодавством України, Олімпійською хартією і власним Статутом, який був затверджений Асамблеєю засновників НОК України 22 грудня 1990 р. Нова редакція Статуту НОК України затверджена X позачерговою Генеральною асамблеєю НОК від 22 квітня 1999 р. Органами управління НОК є: Генеральна асамблея, Виконавчий комітет і Президент НОК.
Читайте також:
|
||||||||
|