Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ

 

В Ук­раїні склалася критична ситуація у сфері фізичної культури і спорту, за офіційними даними лише 13% населення залучено до занять фізичною культурою і спортом.

Фізична культура і спорт відіграють важливу роль у форму­ванні, зміцненні, збереженні здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості активного життя, утвер­дженні міжнародного спортивного авторитету держави.

На сьогодні законодавчу базу, що регулює правові відносини у галузі фізичної культури і спорту, становлять: Конституція, Закон України "Про фізичну культуру і спорт", Закон України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих до­сягнень в Україні", Закон "Про громадські об’єднання", Закон України "Про антидопінговий контроль у спорті"; Закон України "Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті"; Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 р, схвал. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 № 828-р, Державна цільова соціальна програма розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках, затв. Постановою КМУ від 29.06.2011 р., Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, затв. Указом Президента України від 28 вересня 2004 р. за № 1148/2004, та низка підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, Президентом України, Верховною Радою України, окремими міністерствами тощо. Аналізуючи систему національ­ного законодавства в галузі спорту, слід констатувати, що нині вона є досить громіздкою, розгалуженою та недостатньо ефек­тивною.

На рівні національного законодавства термін "спорт" визна­чено у Законі "Про фізичну культуру і спорт". Відповідно до ст. 1 вказаного Закону спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого по­рівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Завданням фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров'я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві. В Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту зазначається, що спорт сприяє досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявленню резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави.

Метою Державної цільової соціальної програми розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках є розвиток спортивної, туристичної та транспортної інфраструктури, створення умов для отримання права на проведення в Україні зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року.

Мета Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 р. полягає у створенні умов для: залучення широких верств населення до масового спорту, популяризації здорового способу життя та фізичної реабілітації; максимальної реалізації здібностей обдарованої молоді у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень та виховання її в дусі олімпізму.

Систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі спорту доцільно поділити на наступні класифікаційні групи за такими критеріями:

1. За територіальною поширеністю повноважень:

- загально­державні (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України)

- місцеві суб'єк­ти адміністративно-правового регулювання у галузі спорту;

2.За обсягом та змістом повноважень:

- суб'єкти галузевої компетенції (Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України, Державна служба молоді спорту України)

- вузькоспеціалізовані (Мінфін, Мінекономрозвитку, МВС);

3. За наявністю або відсутністю владних повноважень:

- дер­жавні органи та організації (Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України, Державна служба молоді спорту України, управління обласних, Київської та Се­вастопольської міських державних адміністрацій, відділи район­них державних адміністрацій)

- громадські організації (На­ціональний олімпійський комітет України, Національний комітет спорту інвалідів, Спортивний комітет, добровільні спортивні товариства "Україна", "Колос", "Динамо", "ЦСК", "Гарт"; на­ціональна спортивна федерація, фізкультурно-спортивні това­риства).

Верховна Рада України визначає державну молодіжну полі­тику і здійснює законодавче регулювання відносин у сфері фізичної культури та спорту і здійснює (в межах своїх повно­важень) контроль за реалізацією державної програми функціону­вання і розвитку цієї сфери в Україні та за виконанням за­конодавства. Комітет Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму формує загальні засади державної політики у сфері фізичної культури, спорту та спор­тивної діяльності.

Президент України визначає загальні напрями розвитку даної сфери. З метою підвищення ефективності державної політики у сфері фізичної культури і спорту Указом Президента України "Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту" були окреслені загальні питання розвитку фізичної культури та спорту в Україні.

З метою стимулювання творчої праці діячів науки, освіти, культури, фізичної культури та спорту України, засвідчення їх видатних особистих досягнень Президент України згідно з Указом від 14 лютого 1996 р. № 128/ 96 "Про державні стипендії видатним діячам науки, освіти і культури" (чинність Указу по­ширена на видатних діячів фізичної культури і спорту згідно з Указом Президента України від 22 липня 1997 р. № 668/97) засновано призначення державних стипендій видатним діячам фізичної культури та спорту. За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів, високу професійну майстерність Президент України відзначає державними нагоро­дами України, присвоює Почесне звання "Заслужений працівник фізичної культури і спорту" з нагоди Дня фізичної культури і спорту.

Кабінет Міністрів України згідно зі ст. 113 Конституції є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Здійснює виконавчу владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи їх діяльність; як суб'єкт державного регулю­вання в галузі спорту визначає напрями розвитку фізичної культури та спорту, спрямовує діяльність підпорядкованих йому органів виконавчої влади; розробляє на строк своїх повноважень програму діяльності, яка спрямована на відродження відповід­ної галузі, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Необхідно зазначити, що на сучасному етапі форму­вання української держави постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. № 14 затверджена "Програма ді­яльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", в якій зазначено, що у сфері фізичної культури і спорту Уряд бере на себе наступні зобов'язання: виконати Державну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2007—2011 роки; забезпечити доступність всіх верств населення до занять масовим спортом шляхом розвитку інфра­структури і організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян; тощо.

Державна служба молоді та спорту України (Держмолодьспорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Міністр) та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту.

Діє на підставі положення, затвердженого Указом Президента від 31.05.2011 р.

Держмолодьспорт України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра.

Основними завданнями Держмолодьспорту України є:

реалізація державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту;

внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Характеризуючи суб'єктів адміністративно-правового регулю­вання у галузі спорту, слід звернути увагу на місцеві органи виконавчої влади.На місцевому рівні державне управління у розглядуваній сфері в АРК, областях, містах та районах України здійснюють відповідні управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи районних державних адміністрацій, які співпрацюють з органами місцевого самовря­дування та громадськими молодіжними організаціями.

Характеризуючи систему органів виконавчої влади України, не можна оминути значення місцевого самоврядування в галузі спорту. Хоча місцеве самоврядування не належить до системи державних органів влади, будучи самостійним видом публічної влади, воно у певних визначених законодавством межах здій­снює функції органів виконавчої влади. Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему й повноваження органів місцевого самоврядування в галузі фізичної культури та спорту. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управ­ління закладами фізкультури й спорту, оздоровчими закладами, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпе­чення. Вони розв'язують питання організації медичного об­слуговування й харчування в закладах фізичної культури та спорту, створюють умови для занять фізичною культурою й спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку; відповідно до законодавства реєструють статути (положення) фізкультурно-оздоровчих закладів, незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про фізичну культуру і спорт" фізкультурно-спортивний рух в Україні спирається на різно­бічну діяльність громадських організацій фізкультурно-спортив­ної спрямованості (добровільні спортивні товариства, спортивні федерації, клуби тощо), які реалізують завдання, визначені у ст. 2 зазначеного Закону, на всіх рівнях і напрямах фізкультур­но-спортивної діяльності у взаємодії з державними органами, профспілками, іншими об'єднаннями громадян, суб'єктами під­приємництва, відповідними міжнародними організаціями.

Відповідно до ст. 33 Закону "Про фізичну культуру і спорт" держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає гро­мадські організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. Органи виконавчої влади, відповідні органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть делегувати громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямова­ності окремі повноваження щодо розвитку видів спорту (під­готовки спортсменів до участі в змаганнях, організації спор­тивних заходів тощо), здійснюють контроль за реалізацією таких повноважень.

Самоврядування у сфері фізичної культури і спорту здійсню­ється спортивними федераціями, національними спортивними федераціями, Національним олімпійським комітетом України (НОК), фізкультурно-спортивними товариствами.

Спортивна федерація (асоціація, спілка, об'єднання) - гро­мадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що створюється для розвитку відповідного виду спорту (версії), може мати місцевий або всеукраїнський статус. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань спорту визначає перелік видів спорту (версії), відповідно до специфіки яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнського статусу незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей України, АРК, у містах Києві та Севастополі.

Фізкультурно-спортивне товариство - громадська організа­ція фізкультурно-спортивної спрямованості, що створюється громадянами України з метою сприяння розвитку фізичної культури та спорту. Держава в особі центрального органу ви­конавчої влади з фізичної культури і спорту може делегувати всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству повно­важення щодо виконання державних завдань, програм з роз­витку фізичної культури і спорту, організації і проведення відповідних спортивних заходів, згідно з укладеною двосторон­ньою угодою.

В Україні зараз функціонують добровільні спортивні това­риства: "Україна", "Гарт", "Колос", ЦСКА, "Динамо", які в своїй діяльності керуються законами України "Про фізичну культуру і спорт", "Про об'єднання громадян", іншими нормативно-правовими актами та власними статутами (положеннями).

Олімпійський рух в Україні — це громадський рух, який ба­зується на добровільному об'єднанні громадян і організацій з метою пропаганди ідей олімпізму, здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту, що координується Націо­нальним Олімпійським комітетом України.

Суб'єктами олімпійського руху України є: національні спор­тивні федерації (з олімпійських видів спорту або неолімпійських видів спорту та такі, що визнані Національним олімпійським комітетом України); державні установи та громадські органі­зації фізкультурно-спортивного спрямування, що сприяють розвитку олімпізму в Україні; відповідні органи з фізичної культури і спорту у складі Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування; фізкультурно-спортивні товариства; осередки Національного Олімпійського комітету України; атлети та інші акредитовані особи на Олім­пійських іграх; представники Олімпійської академії України; окремі громадяни, що сприяють розвитку спорту та олімпізму, та інші.

Національний олімпійський комітет України (НОК) - неза­лежна, неурядова, всеукраїнська громадська організація, яка є основним координатором олімпійського руху в Україні, розвиває та захищає його згідно з Олімпійською хартією.

НОК в своїй діяльності керується законодавством України, Олімпійською хартією і власним Статутом, який був затвердже­ний Асамблеєю засновників НОК України 22 грудня 1990 р. Нова редакція Статуту НОК України затверджена X позачер­говою Генеральною асамблеєю НОК від 22 квітня 1999 р. Органами управління НОК є: Генеральна асамблея, Виконавчий комітет і Президент НОК.

 


Читайте також:

  1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
  2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  4. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  5. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  6. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  10. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  11. Автоматичне регулювання.
  12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.




Переглядів: 3099

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ | Периферичний відділ зорової сенсорної системи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.