• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Бюджетний дефіцит

Важливим завданням фінансової політики кожної держави з ринковим механізмом економіки є оптимізація складу й структури доходів і видатків бюджету та їх збалансування. Незбалансова-ність або недостатня надійність збалансування доходів та видатків бюджету ще на стадії його планування призводить до негативних явищ в економіці, а саме до його дефіциту. Значний рівень дефі­циту протягом декілька років призводить до зростання боргових

зобов 'язань держави, і, як слідство, - до зростання видатків на об­слуговування боргу, що загострює боргові проблеми і веде до роз-балансування всієї фінансової системи.

При формуванні бюджету на поточний рік необхідно зверта­ти перш за все увагу на вирішення наступних завдань:

1) доходна частина бюджету повинна бути реальною як в ці­лому так і за кожним джерелом надходжень;

2) структура видатків повинна бути оптимальною і врахову­
вати максимальний рівень зростання ВВП;

3) бюджет - збалансований.

Співвідношення між доходною та видатковою частинами бюджету характеризує його сальдо.

Перевищення доходів над видатками забезпечує позитивне сальдо бюджету, тобто профіцит. Перевищення видатків над до­ходами призводить до бюджетного дефіциту.

Сума бюджетних дефіцитів за довгостроковий період за вира­хуванням позитивного сальдо бюджету створює державний борг.

Рівень бюджетного дефіциту розраховується у відсотках до валового внутрішнього продукту, також може визначатися у від­сотках від національного доходу та видатків Державного бюдже­ту. За методикою Міжнародного Валютного Фонду допустимий рівень бюджетного дефіциту для країн-боржників МВФ дорівнює 7-8%. У світовій практиці припустимими рівнями бюджетного де­фіциту вважаються наступні показники: 2-3 % від ВВП; 5% від національного доходу та 10 % видатків Державного бюджету. З проблемами дефіцитного бюджету знайомі всі країни світу, це майже постійне явище в економіці. Так, до початку 90-х років бю­джети багатьох економічно розвинутих країн були дефіцитними, наприклад, дефіцит бюджету Італії становив понад 25 % від його видаткової частини, Японії- 15,6 %; США - 11,6 %.

Основними причинами виникнення дефіциту бюджету

вважаються наступні:

- надзвичайні події: війни, стихійні лиха, що потребують
значних коштів;

- спад виробництва та кризові явища в економіці;

- неефективне функціонування та розлад фінансово-
кредитної системи;

- недосконалість фінансового законодавства;

- інфляційні процеси;

- політичні кризи;

- інші фактори, що впливають на економічну та соціальну иоііітику держави.

М економічній літературі нема єдиної думки щодо впливу неве-іикогоза розмірами дефіциту бюджету на економічне життя країни. [снуєствердження, що розмір дефіциту, який не перевищує 3 % ВВП,має позитивний вплив на пожвавлення економіки. І навпаки, иилжається, що в країнах з розміром дефіциту бюджету більше 3%, (ііпжується інвестиційна діяльність, підвищується рівень інфляції. Це може бути частково обґрунтовано, якщо:

1) розмір дефіциту бюджету не перевищує обсягів капіталь­
них вкладень держави;

2) розвинений ринок цінних паперів, що дає змогу фінансу­
вати державний борг за рахунок внутрішніх джерел;

3) дефіцит бюджету триває не в довгостроковому періоді і
знаходиться під постійним контролем державних органів.

Таким чином, бюджетний дефіцит можна розглядати не тіль­ки з боку його величини, тобто визначати кількісно, але й харак­теризувати якість дефіциту.

Дефіцит може бути пов'язаний з необхідністю здійснення великих вкладень в реалізацію державних програм, спрямованих на розвиток економіки, її структурної перебудови. Це дасть мож­ливість отримати в майбутньому значні доходи, забезпечити реа­льне зростання ВВП та національного доходу, підвищити матеріа­льний рівень життя населення. У цьому випадку, дійсно, якість бюджетного дефіциту зовсім інша, і він може розглядатися не як кризове явище, а як державне регулювання економіки.

Бюджетний дефіцит можна класифікувати за ознаками, наве­деними на рисунку 6.

■ 31

Відкритий бюджетний дефіцит - це дефіцит, офіційно ви­знаний та зафіксований в Законі про бюджет на поточний рік.

Прихований бюджетний дефіцит - це офіційно невизна­ний дефіцит, який виникає в результаті необгрунтованого зави­щення обсягів доходів бюджету, або включення в їх состав джерел покриття дефіциту. Прихований дефіцит бюджету може існувати також внаслідок величезних сум бюджетної заборгованості з ви­плати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пенсій та соціальних виплат. Саме такий різновид прихованого бюджетного дефіциту був характерним у деякі роки для України.

Свідомий дефіцит бюджету виникає, коли уряд для стиму­лювання економіки в період її спаду та активізації підприємницьких структур знижує ставки оподаткування, втілює в життя політику , дешевих" грошей, збільшуючи одночасно державні витрати.

Вимушений дефіцит бюджету є наслідком скорочення об­сягів виробництва та національного доходу, що призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету та збільшення з нього соціальних трансфертних виплат населенню.

Пасивний дефіцит бюджету - це дефіцит, коли кошти, за­лучені для його покриття, спрямовуються на фінансування поточ­них потреб, таких як заробітна плата працівникам бюджетної сфе­ри, соціальні виплати та інші витрати.

[кінчений дефіцит бюджету характеризується спрямуван-пим коштівна фінансування високоефективних проектів, капіта-ІЬІіихвкладень, що сприяє зростанню ВВП.

( Шійкий дефіцит бюджету - дефіцит, який існує в довго-і і роковомуперіоді, спричиняючи зростання державного боргу.

Тимчасовий дефіцит бюджету - дефіцит, який виникає внаслідоккасового розриву в процесі виконання бюджету.

Відомі два шляхи збалансування бюджету (рис. 7):

1) інфляційний шлях;

2) неінфляційний шлях.

Збільшення доходів можливо за рахунок підвищення ставок оподаткування, введення нових податків та розширення бази опо­даткування, збільшення об'єктів неподаткових надходжень.

Скорочення видатків може здійснюватися пропорційно шля­хом застосування механізму секвестру видатків, або селективно, тобто вибірковим скороченням деяких державних видатків. Змен­шення видатків не поширюється на законодавчо захищені статті бюджету. Скоротити видатки можна також шляхом відкладення або обмеження на певний час фінансування капітальних проектів.

Однак, процес збільшення доходів в більшості випадків або недоцільний, або неможливий, як і зменшення видаткової частини бюджету. Тому держава вимушена звертатися до залучення пози­кових коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

- доходи від випущених в обіг цінних паперів; з¹⁰

- кредити центрального банку.

Зовнішні джерела покриття дефіциту бюджету:

- кредити іноземних держав та міжнародних фінансово-
кредитних організацій;

- доходи від розміщення цінних паперів на зовнішньому ринку.
Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх

позик дає можливість збільшити державні видатки без обмеження поточного споживання.

Використання позикових коштів з метою покриття дефіциту бюджету призводить до виникнення державного внутрішнього та зовнішнього боргу. Держава повинна постійно контролювати ефе­ктивність використання позикових коштів, а також процес обслу­говування та управління державним боргом.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту - монетиза-ція дефіциту - полягає в використанні грошово-кредитної емісії. При монетизації бюджетного дефіциту держава отримує дохід від друкування грошей, так званий сеньйораж, внаслідок чого гро­шова маса в обігу перевищує приріст реального ВВП, і як наслідок - зростають ціни, розвивається інфляція. Цей метод самий непо­пулярний, тому що вкрай негативно впливає на економічну ситуа­цію в країні, сприяє розвитку інфляційних процесів та загострен­ню політичної обстановки й соціальної напруженості в суспільст­ві. Україна в 1991 -1994 роках використовувала емісію грошей для фінансування дефіциту бюджету, що призвело до гіперінфляції. Тому більшість країн, в тому числі і паша держава, на законодав­чому рівні не дозволяє застосовувати емісійні джерела для фінан­сування дефіциту бюджету.

Вибір шляхів покриття бюджетного дефіциту достатньо складний і залежить від багатьох факторів:

- фінансової та політичної ситуації в країні в цілому;

- стану розвитку економіки, темпів росту ВВП;

- розвиненості фінансового ринку;

- інвестиційного клімату в країні;

- зацікавленості кредиторів та їх довіри до держави;

- активізації діяльності бізнес структур, особливо малого та
середнього бізнесу;

- налагодженості міжнародних зв'язків та інтеграції в світове
суспільство;

- та інших суб'єктивних та об'єктивних факторів.

Фінансоваполітика уряду кожної країни щодо подолання бюджетного дефіциту повинна бути виважена і спрямована на збі-щ.іікміїя доходної та зменшення видаткової частин бюджету дер-

I ПНІ.

До основних заходів в області ліквідації дефіциту бюджету можнавіднести:

- стимулювання процесу виробництва;

- спрямування коштів на розвиток пріоритетних галузей еко­
номіки;

- створення сприятливих умов для господарюючих суб'єктів;

- зниження непродуктивних витрат та необгрунтованих
пільг;

- залучення коштів населення шляхом розміщення держав­
них цінних паперів;

- введення режиму суворої економії бюджетних коштів;

- інші заходи.

Щодо до дефіциту Держаного бюджету України, то його розміри упродовж останніх років свідчать про скорочення бюдже­тного дефіциту.

Обсяг дефіциту - профіциту у відсотках до валового внутрі­шнього продукту поданий у таблиці 5.

Сальдо зведеного бюджету за 2005 рік наведено за даними дев'яти місяців.

Прийняття Державного бюджету на протязі тривалого часу із значним дефіцитом було свідоцтвом неспроможності Уряду отри­мувати доходи у визначених законодавством розмірах, що при­зводило до перевищення запланованих обсягів дефіциту та наяв­ності значних обсягів прихованого дефіциту. Це вимагало постій-

3*

ного залучення зовнішніх та внутрішніх запозичень, що спричи­няло нарощування державних боргів.

До 1996 року основними джерелами фінансування дефіциту державного бюджету були емісія Національного банку України та зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій (табл. 6).

Вперше, як джерело фінансування дефіциту державного бю­джету, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) були за­проваджені у 1995 році і вже у 1998 році почали вичерпуватися. Кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій - МБРР, Європейського Співтовариства, що залучалися для фінансування дефіциту бюджету, були у 1997 році обмежені, оскільки основні суми таких позик було отримано у 1995-1996 роках, про що свід­чать дані у процентах таблиці 7.

Таблиця б Питома вага джерел фінансування дефіциту бюджету

_____ Джерела фінансування дефіциту бюджету_____

______ ^0КИ ' НБУ ) Зовнішнє І ОВДП

_____ [995___________ 72,7 19,8 7,4

1996 40,2 ~Т 22,8 _____ 37,0______

1997 1,6 26,7 71,7

1998 [ 0,8 І 63,5 ) 35,7

Через високу дохідність ОВДП їх власниками стали 52% нере­зидентів. Необхідність погашення і обслуговування зовнішніх фі­нансових зобов'язань, призвело у 1997 році до найбільшого за всі роки абсолютного розміру дефіциту. Такий стан справ змушував Уряд шукати нові джерела фінансування державного бюджету та погашення державного боргу.

Таблиця 7 Обсяги позик Міжнародних фінансових організацій,

______________________________________________ млн дол. США

Позики Міжнародних фінансових організацій
Роки_________ .. У тому числі
_____________ ^УСЬ0Г° МБРР ] ЄС

1993_____________ -______________ -______________ _{:_____________}

1994 100,0 100,0

1995 511,7 ~ 400,0 111,7

1996 516,4 400,0 116,4

1997 | 311,1 [ 200,0 | 111,1

■■■■■■■

На гой час у чинному законодавстві був відсутній механізм (Міміщенняоблігацій зовнішніх державних позик. Тому у серпні І»''/ року Україна розміщення зовнішніх боргових зобов'язань 'її реї облігації здійснила за допомогою іноземних посередників. Надалі більшість цих комерційних зовнішніх фінансових зо-і м пі ячань було переоформлено в облігації зовнішньої державної позики.Але Україна в той час мала низький кредитний рейтинг, і міму розміщення позик здійснювалося під високі відсотки — від 10 н> 17 та на термін 1-3 роки. Інші країни отримували позики від МЬІМ' па термін 17-20 років під 7 відсотків.

У 1998 році питома вага зовнішнього фінансування переви­щила 63 відсотки. Наприкінці 1998 року виникли проблеми з по­верненням комерційних запозичень, що призвело до необхідності реструктуризаційокремих позик шляхом оформлення нових по-(ик, але вже під вищі відсотки.

На протязі 1997 - 1999 років державний борг у доларах США збільшився у 1,4 разів, у гривнях - у 4 рази, що було пов'язано із девальвацією гривні у 1998 році на 80 відсотків.

Проблеми погашення та обслуговування державного боргу накопичувалися і у другій половині 1999 року. Відношення видат­ків на обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету у 1999 році дорівнювали 16%. Склалася переддефолтна ситуація, яка була вирішена Урядом України оголошенням рест­руктуризації зовнішніх державних боргів. Це рішення фактично було прийнято ще у процесі складання проекту Державного бю­джету України на 2000 рік.

Реструктуризація боргу передбачає зміну раніше встанов­лених для позичальника порядку та умов погашення заборговано­сті для забезпечення скорочення зобов'язань з обслуговування бо­ргу. Процес управління державним зовнішнім боргом ускладню­ється у зв'язку з відсутністю в Україні спеціального законодавст­ва. Проект Закону України "Про державний борг України".

Отже, бюджетний дефіцит на протязі першого десятиріччя був віддзеркаленням дестабілізації української економіки. Вперше в Україні бюджет 2000 року був виконаний з профіцитом, що мо­жна оцінити як позитивне явище, яке характеризує поступове по­долання кризи в економіці країни.

Правове регулювання збалансування доходів та видатків бю­джету України, правила та норми прийняття бюджету з дефіцитом та профіцитом, джерела покриття дефіциту визначені в Бюджет­ному кодексі. Відповідно до цього документу Державний бюджет затверджується з дефіцитом при обгрунтуванні джерел його по­криття, а з профіцитом - за умов спрямування коштів профіциту бюджету на погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети згі­дно зі статтею 72 Бюджетного кодексу можуть прийматися з дефі­цитом:

1) За спеціальним фондом виключно у частині дефіциту бю­джету розвитку, який покривається за рахунок запозичень. Джерелами покриття дефіциту місцевих бюджетів є:

- внутрішні запозичення органів влади Автономної Республі­
ки Крим;

- внутрішні та зовнішні запозичення міських рад. Причому
зовнішні запозичення здійснюються міськими радами міст, чисе­
льність яких перевищує 800 тисяч мешканців за статистичними
даними на час здійснення запозичень.

2) За загальним фондом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання відповідного місцевого бюджету за попередній бюджетний період виключно на суму вільного залишку бюджетних коштів.

Схема дефіциту місцевих бюджетів у частиш загального та спеціального фондів наведена на рисунку 8.

Законом України № 1086 - IV від 10.07.2003 року визначено поняття вільного залишку бюджетних коштів - це різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду. Вільний залишок бюджетних коштів не підлягає вилученню й використовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ради.

Оборотна касова готівка - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів.

Оборотна касова готівка:

- встановлюється у розмірі не більше 2% планових видатків
і;ігального фонду;

- затверджується відповідно до закону про Державний
бюджет України та рішенні про місцевий бюджет;

- повинна обов'язково зберігатися на кінець бюджетного
періоду.

Бюджетним кодексом заборонено використання емісійних кош­тів на покриття дефіциту бюджету. Найбільш доцільним вважається використання внутрішніх джерел покриття бюджетного дефіциту української економіки, що не спричиняє негативних економічних на­слідків. Найбільш сприятливіший інструмент фінансування дефіциту бюджету - довгострокові цінні папери з відносно невеликими відсот­ками за ними. Політика регулювання бюджетного дефіциту повинна бути довгостроковою, необхідно відмовитися від його споживчого характеру, з метою використання джерел фінансування дефіциту для реалізації інвестиційних програм.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення Державного бюджету.

2. Розкрийте економічну сутність Державного бюджету.

3. Що являє собою бюджет за матеріальним змістом?

4. Від яких факторів залежить обсяг формування Державного
бюджету?

5. Що таке зведений фінансовий баланс держави?

6. Визначте структурні складові частини Державного бюджету.

7. З якого часу та з якою метою бюджет поділяється на зага­
льний та спеціальний фонди?

8. Дайте характеристику бюджету в залежності від співвід­
ношення між складовими елементами — доходами та видатками.

9. Які функції виконує Державний бюджет? Надайте їх хара­
ктеристику.

10. Дайте визначення бюджетної системи, бюджетному уст­
рою.

11. Які типи бюджетних систем існують, від чого це зале­
жить?

12. Надайте характеристику змісту та складу бюджетної сис­
теми України.

13. Якими законодавчими актами регулюється Державний
бюджет, бюджетна система України?

14. Відповідно до яких принципів побудована бюджетна сис­
тема України?

15. Назвіть складові зведеного бюджету України. На яких рі­
внях він визначається?

16. Охарактеризуйте сучасний стан бюджетної системи
України. Які проблеми потребують вирішення?

17. Дайте визначення доходам Державного бюджету.

18. Як класифікуються доходи бюджету в залежності від ме­
тодів формування?

19. Які фактори впливають на обсяг доходної частини Дер­
жавного бюджету?

20. Чим відрізняються видатки від витрат Державного бю­
джету?

21. Дайте визначення дефіциту, профіциту бюджету. Який
рівень дефіциту бюджету вважається допустимим?

22. Розкрийте економічну сутність дефіциту бюджету.

23. Назвіть основні причини виникнення дефіциту бюджету.

24. За якими ознаками можна класифікувати бюджетний де-
фіцит?

25. Дайте характеристику шляхам збалансування бюджету.
Під яких факторів залежить вибір методів покриття бюджетного
цефіциту?

26. Які саме джерела покриття дефіциту бюджету застосовува­
ні юі в України на протязі періоду з 1992 року по 2004 рік і чому?

27. Назвіть заходи подолання дефіциту бюджету.

28. Дайте характеристик; механізму секвестру видатків і ко­
ні він застосовується?

29. Чим відрізняються вн трішні джерела фінансування де­
фіциту бюджету від зовнішніх? Ікі найбільш сприятливі і чому?

30. Якою повинна бути політика регулювання державою бю­
джетного дефіциту?

Читайте також:

1. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
2. Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів
3. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ
4. Бюджетна політика і бюджетний механізм
5. Бюджетна політика і бюджетний механізм
6. Бюджетна політика і бюджетний механізм.
7. Бюджетна система і бюджетний устрій
8. Бюджетна система та бюджетний устрій
9. Бюджетна система та бюджетний устрій.
10. Бюджетний дефіцит
11. Бюджетний дефіцит

Переглядів: 4417