• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика осіб потерпілих від кориспивих зпочинних посягань

Розглянемо соціально-демографічні ознаки, що мають важливе значення для вивчення особи жертви, оскільки саме вони дають можливість зрозуміти сутність особи, визначають її місце в суспіль-

стві та взаємостосунки з іншими людьми й навколишнім середо­вищем, дають можливість глибше вивчити причини злочину, ступінь віктимності, застосувати ефективні заходи щодо знижен­ня її рівня.

Стосовно даного виду злочинів спостерігається певний підви­щений рівень віктимності осіб жіночої статі, передусім щодо таких видів злочинів, як кишенькові крадіжки та шахрайство. Зазвичай жертвами квартирних крадіжок здебільшого стають чоловіки, а не жінки. Пояснюється це тим, що жінки більш контактні та товари­ські. Вони частіше відвідують магазини, ринки та інші громадські місця, де стають об'єктами дій злочинців (кишенькових злодіїв та шахраїв). Також на поведінку жінок впливає їх довірливість, ціка­вість, невміння адекватно реагувати на ситуацію, нерідко й пози­ція: «Якщо захочуть, то все одно вкрадуть».

За даними кримінологічних досліджень, розподіл потерпілих від корисливих злочинів за віковими групами такий: 7% потерпі­лих мали вік до 18 років; 14% - від 19 до 25 років; 25% - від 26 до 35 років; 30% - від 36 до 45 років; 23% - старші за 45 років.

Наведені дані свідчать про підвищену віктимність людей серед­нього віку, більшість потерпілих належать до вікової групи від 36 до 45 років. Крім того, вікові характеристики потерпілих і злочин­ців зазвичай збігаються, вони, як правило, мають одну вікову гру­пу. Виняток становлять потерпілі віком від 46 років і старші, які через певні якості, а саме: фізична слабкість, пасивність, боязли­вість, бажання не втручатися у будь-що, невміння захистити себе, стають жертвами злочинців різного віку.

Пік віктимного віку потерпілих від кишенькових крадіжок -36-45 років - 31,3%; 46 і старші - 29,5%; від квартирних крадіжок 36-45 років - 32,7%; від шахрайства 26-35 років - 28,3%; 36-45 ро­ків-26,4%'.

За рівнем матеріального становища більшість жертв мали серед­ній достаток.

Чіткої залежності жертви корисливих злочинів від рівня освіти

немає.

Але за соціальною роллю та статусом потерпілих від окремих злочинів, жертвами кишенькових крадіжок частіше стають робіт­ники, пенсіонери та студенти; жертвами квартирних крадіжок та шахрайств - підприємці, службовці та робітники (табл. 7.1).

¹ Див.: Ситковский А. Л. Указ, праця.- С. 72.

Таблиця 7.1

Жертвикорисливих злочинів

Характерною рисою квартирних та кишенькових крадіжок, а та­кож шахрайства є те, що під час їх учинення майже кожен четвер­тий потерпілий перебував у нетверезому стані, що, зрозуміло, пев­ним чином знижувало контроль не тільки за своєю поведінкою, а й ні оточуючими. Такий стан особи призводить до легкого зав'язу-вання сумнівних знайомств, що, передусім, характерно для чолові­ків. Нерозбірливість у виборі знайомих та статева розбещеність також спричиняють учинення квартирних крадіжок.

Так, часто чоловіки, знайомлячись з жінками на вулиці, у рес-торанах, барах, на дискотеках, у казино та готелях, навіть не підо-зрюють, що виступають у ролі потенційної жертви жінок-злочин-ниць, так званих «клофелінщиць», «наводчиць» тощо.

Трапляється, що й чоловіки виступають у ролі корисливих зло­чинців стосовно жінок. Це так звані «шлюбні» шахраї, які знайом­ляться з жінками, входять у довіру і вчиняють шахрайство або квартирні крадіжки.

За даними кримінологічних досліджень, потерпілі від шахрай-ства за психологічною характеристикою поділяються на такі групи: 47% екстраверти, такі, які легко піддаються впливу, мають бага­ту умну й високу чутливість, їм притаманна сприйнятливість, не-посидючість, збудливість, мають темперамент холерика. 26% по­терпілих характеризуються як Інтроверти, боязкі, боязливі, ригідні, схильні до розладу, їм притаманна невпевненість, напруженість, внутрішнє відчуття сумніву. Інші 27% характеризуються як змі-

шаний тип - це особи, які перебувають на межі екстраінтроверсії. Їх психологічні особливості мають змішані ознаки холерика й ме­ланхоліка.

Висока частка потерпілих-екстравертів зумовлена певними від­носинами між жертвою і злочинцем у зв'язку з тим, що шахрайство, пов'язане з обманом або зловживанням довір'ям потерпілого, при­пускає їх прямий контакт і взаємодію. І якщо злочинець - профе­сіонал, володіє комунікативною майстерністю, він, орієнтуючись на особистісні властивості людини, вибирає потенційних жертв.

Результати кримінологічних досліджень групи потерпілих від кишенькових крадіжок показали аналогічні результати. Так, 42% мають ознаки екстравертів з темпераментом холериків; 38% -змішаний тип, що перебуває на межі екстраінтроверсії, і 20% ха­рактеризуються як інтроверти з темпераментом меланхоліків або флегматиків.

Особливістю відносин між злочинцем та жертвою при вчиненні кишенькових крадіжок є те, що вони виникають і розвиваються за ініціативою правопорушника і за пасивної ролі потерпілого. Паси­вна роль жертви пов'язана з її особистісними властивостями і ви­ражається в її поведінці. Саме прагнення бути в центрі уваги, мрійливість, звеличення себе у поєднанні з безтурботною, само-впевненою та неуважною поведінкою полегшують злочинцеві ви­бір потенційної жертви.

Кишенькові злодії, виходячи із власного кримінального досві­ду, спостерігають за поведінкою та психологічними ознаками особи і виявляють таких людей.

Так, інколи особи навіть самі провокують на вчинення кишень­кової крадіжки. Відвідуючи ринки, магазини, перебуваючи у гро­мадському транспорті, вони безтурботно, необережно демонстру­ють гаманці з грошима, кладуть їх у легкодоступні місця, створю­ючи тим самим сприятливі умови для вчинення злочину.

Останнім часом у м. Києві та інших містах України збільшилася кількість учинених кишенькових крадіжок та протиправного заво-лодіння шляхом шахрайства мобільними телефонами у школярів. Так, у вересні 2005 року в Дарницькому районі м. Києва 14-річ-ний Н. повертався після уроків зі школи додому. До нього піді­йшов 21-річний К. і попросив зателефонувати з його мобільного телефону начебто з метою викликати медичну допомогу хворому, після чого зник.

Щодо аналізу даної ситуації: К. скористався довірливістю та псиними особливостями віку потерпілого. Але необхідно зазначи­ти, що нерідко самі батьки провокують на вчинення крадіжок, а інколи - навіть й грабежів та розбоїв, купуючи дорогі мобільні телефони «бізнес-класу» неповнолітнім дітям, стимулюючи тим самим їхню жагу до збагачення злочинним шляхом.

Чимало жертв, виявивши пропажу портмоне чи гаманця, не по­відомляють про це правоохоронні органи, зокрема міліцію, оскільки не впевнені, що відносно них було вчинено кишенькову крадіжку, гадають, що втратили, десь залишили або, навіть зафіксувавши крадіжку, не розглядають її як таку, вважаючи, що нічого істотно­го не викрадено. Саме таке ставлення жертв і впливає на високий рівень природної латентності даного виду злочинів, як і загалом корисливої злочинності.

Навіть самі злочинці часто заявляють, що саме потерпілі винні в тому, що відносно них вчинено кишенькові крадіжки, адже цьо­му сприяла провокуюча поведінка потерпілого.

Вчиненню корисливих злочинів сприяє не тільки необачна та некритична, а іноді навіть провокуюча поведінка, а й вивчення психологічних особливостей особи жертви.

За даними кримінологічних досліджень та нашими особистими спостереженнями, потерпілим від квартирних та кишенькових кра­діжок і шахрайства притаманна підвищена віктимність. Остання залежить від психологічних особливостей даних осіб, які найчастіше ииявляються в емоційній нестійкості, демонстративності, бажанні подобатися оточуючим, легковір'ї та безвідповідальності тощо.

Детально вищезазначені особливості психологічної характерис­тики потерпілих від квартирних і кишенькових крадіжок та шах­райства досліджені російським вченим-кримінологом О. Л. Сітков-ським. Він використав декілька психологічних методик (Р. Кеттела та Г . Айзенка) дослідження потерпілих від корисливих злочинів¹.

Загальна кількість потерпілих у відповідних групах осіб, яких вивчали, була майже однакова. Невелику кількість у цих групах становили жінки. Середній вік потерпілих у групах - 30-35 років. Однотипність відбору потерпілих у групи і подібність методи­ки давали всі підстави для наукового зіставлення отриманих ре­зультатів.

¹ Див.: Сшшовский А. Л. Указ, праця.- С. 78.

Результати, отримані за особовим опитувальником, показали деякі відмінності в комплексі чинників, що характеризують това­риськість. Потерпілі від квартирних крадіжок (група 2) менш то­вариські, ніж потерпілі від шахрайства (група 3), але мають схожі результати з потерпілими від кишенькових крадіжок (група 1). Це показали більш низькі оцінки за чинниками, що характеризують сферу спілкування (чинник А - товариськість; чинник Р - безпеч­ність, життєрадісність, емоційна динамічність, експансивність у спіл­куванні; чинник Н - соціальна активність, готовність вступати в контакт з незнайомими людьми).

Аналіз особливості інтелекту (чинник В) показує більш високу його оцінку в групах З і 2, ніж у групі 1. Але при цьому оцінка мір­кування (чинник М) у групі 2 невисока і загалом наголошується на більшій схильності до вибору традиційних способів вирішення проблем, ніж у групі 3.

У структурі емоційної сфери спостерігаються значні відміннос­ті за емоційною врівноваженістю (чинник 3) і тривожністю (чин-ник 0). Інакше кажучи, потерпілі від квартирних крадіжок (група 2) більш емоційно нестійкі, тривожні й чутливі, тобто щодо особис-тісних якостей відмінності між групами 1, 2 і 3 виявляються за чинниками, що характеризують властивості товариськості, інтелек­туальності й емоційності.

Для підтвердження гіпотези, що в потерпілих від шахрайства і кишенькових крадіжок явно виражена віктимність, що обумовле­на їх психологічними властивостями й особливостями поведінки, і меншою мірою - у потерпілих від квартирних крадіжок, було проведено інтеркореляційний аналіз у досліджуваних групах. З цією метою в кожній групі потерпілих було зроблено вибірку і виділено два умовних типи особи. До першого типу було відне­сено потерпілих, які, виходячи з аналізу кримінальних справ, нале­жали до типу «некритичного, корисливого потерпілого, легковір­ного і жадібного егоїста». Інакше кажучи, мали певний ступінь «вини» в тому, що відносно них був учинений злочин. До пред­ставників другого типу віднесли тип простого або пасивного по­терпілого.

Аналіз групи потерпілих від шахрайства показав, що до пер­шого типу належать особи з високою самооцінкою, які ревниво й роздратовано ставляться до переваг інших. Крім того, їм при­таманні емоційна холодність, байдужість до людських бід, несум-

лінність і зневага до суспільних інтересів та зайва самовпевне­ність, безпечність поведінки.

До другого типу належать насторожені, підозрілі й боязкі в спіл-куванні потерпілі, які мають високий рівень тривожності, відчу-вають себе невпевнено в новій обстановці і, як наслідок, виробляють стереотип поведінки. Нехитрість, легковір'я особи, уповільнені реакції, безпечність і компроміс у людських ситуаціях зумов­люють формування типової некритичної або пасивної жертви шахраїв.

Під час проведеного дослідження дійшли таких висновків:

38,2% потерпших від кишенькових крадіжок мають ознаки екст­равертів і такі риси особи, як низький самоконтроль при безпечності, імпульсну поведінку, схильність змінювати поведінку під впливом певних ситуацій до впливу на поведінку певної ситуації випадку.

Чим вища незалежність поведінки особи, тим нижча насторо­женість у спілкуванні й тим більше завищено її самооцінку. При­чому, такі ознаки переважають серед потерпілих від шахрайства.

Серед потерпілих від шахрайства більшість становить перший тип жертви - 41,6%, на другому місці - потерпілі від кишенькових крадіжок - 38,2%.

Аналіз середніх оцінок дає уявлення не тільки про загальну ха­рактеристику груп потерпілих, а й дозволяє накопичити психогра-фічний матеріал. Знання середніх величин за загальною вибіркою, статно, статусом, а також індивідуальними даними достатньо для тю, щоб на кожного потерпілого скласти його «особовий порт­рет», інакше кажучи, психограму, за якою можна описати основні властивості особи.

Такий підхід, передусім, важливий при виявленні потенційних жертв, прогнозуванні індивідуальної віктимної поведінки, а також дня вироблення рекомендацій щодо ефективності заходів віктимо-логічної профілактики.

Роль жертви злочину визначається не тільки її соціально-демо- графічними ознаками, а й деякими психологічними особливостя­ми, що зумовлюють її поведінку. Порівняльний кореляційний аналіз покачав, що підвищена віктимність у зв'язку з психологічними особ­ливостями здебільшого притаманна потерпілим від шахрайства та кишенькових крадіжок. Потерпші від квартирних крадіжок не мають такої рельєфно вираженої психологічної віктимності. Це зумовлено, насамперед, функціональним зв'язком «злочинець — жертва» і від-

сутністю віктимогенної ситуації, за якої злочинець при контакті з жертвою вчиняє злочин, орієнтуючись на її особистісні властивості.

Таким чином, отримані в результаті дослідження потерпілих дані показують наявність у них досить виражених характерологічних рис особи і дозволяють скласти їх певний соціально-психологіч­ний портрет, відповідно для кожної групи, інакше кажучи, створи­ти типологію потерпілих від корисливих злочинів.

Соціально-психологічний портрет потерпілих від кишенькових крадіжок може бути описаний таким чином. Це люди, як правило, середнього віку, переважно жіночої статі, із середньою освітою, зайняті в народному господарстві або пенсіонери, які мають неве­ликий матеріальний достаток. Комплекс особистісних властивос­тей характеризується недостатньо високим рівнем самоконтролю, схильністю підпадання під вплив випадку, несамостійностю в при­йнятті рішень, безпечністю й певною мірою імпульсною поведін­кою. Дана група осіб має ознаки пасивного типу жертв, з елемен­тами провокації в поведінці. Ступінь провокації залежить від рівня самоконтролю, уважності до оточуючих. Отже, чим вищий рівень названих чинників, тим нижчий ступінь провокації, і навпаки.

Потерпілі від квартирних крадіжок мають дещо інший соціаль­но-психологічний портрет. Це - некритичний тип потерпілого, що характеризується емоційною нестійкістю, тривожністю і чутливіс­тю. За досить високого ступеня тривожності ця група осіб виявляє необачність і невміння правильно оцінювати життєві ситуації, що свідчить про стереотип поведінки. Некритичність даної категорії виявляється при спілкуванні з людьми, серед яких, як показує практика, трапляються і злочинці.

Соціально-психологічнш портрет потерпілих від шахрайства має абсолютно інше забарвлення. Це - особи середнього віку, як жіночої, так і чоловічої статі (частки груп потерпілих за статтю майже однакові), з високим освітнім рівнем, переважно зайняті в приватному бізнесі, на державній службі або ніде не працюючі, їм притаманні завищена самооцінка і байдужість до чужих бід. Егоїзм поєднується з несумлінністю і підозрілістю. Для них харак­терні легковір'я, жадність, користолюбство, що, врешті-решт, і зу­мовлює перетворення їх на жертву.

Визначені під час проведення дослідження соціально-психоло­гічні портрети потерпілих від конкретних видів корисливих зло­чинів можуть дозволити більш цілеспрямовано проводити роботу

щодо виявлення потенційних жертв, прогнозувати їх віктимність, застосовувати заходи як загальної, так й індивідуальної віктимоло-гічної профілактики.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
8. Анатомо-біомеханічна характеристика положень і рухів тіла
9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
12. Банківська система України і її характеристика

Переглядів: 1139