МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||
Наголос (Accentus)Правило наголосу. Наголос у латинськiй мовi падає на другий склад від кiнця слова, якщо голосний цього складу довгий, якщо ж вiн короткий, то наголос переходить на третiй склад від кiнця слова, незалежно вiд довготи чи короткостi голосного третього складу від кiнця слова. Подiл на склади Кількість складiв у словi залежить вiд кiлькостi голосних. У латинськiй мовi подiл на склади буває: 1) мiж двома голосними, наприклад: praesidium [prae-si-di-um] – захист, засiдання devalvatio [de-val-va-ti-o] – девальвацiя, зниження курсу грошей; 2) перед окремими приголосними, сполученням qu: oeconomĭcus [oe-co-no-mĭ-cus] – господарський maritĭmus [ma-ri-tĭ-mus] – морський aquōsus [a-quo-sus] – водяний; 3) у групi з двох приголосних у серединi слова: centum [cen-tum] – сто inspector [in-spec-tor] – iнспектор, наглядач; 4) у групi з трьох приголосних, у серединi слова, мiж другим i третiм приголосним: punctum [punc-tum] – крапка sanctus [sanc-tus] – священний; 5) префiкс видiляється: transformatio [trans-for-ma-ti-o] – перетворення, передавання differentia [dif-fer-en-ti-a] – рiзниця, вiдмiннiсть. Дифтонги i диграфи утворюють один склад: Euclīdes [Eu-clī-des] – Евклiд amoenĭtas [a-moe-nĭ-tas] – краса Довгота i короткiсть складу I. Правила довготи (Наголос на другому складi від кiнця слова) 1. Голосний довгий, якщо над ним стоїть знак довготи ( ˉ ) (природна довгота): natūra [na-tū-ra] – природа longitūdo [lon-gi-tū-do] – довжина. 2. Дифтонги i диграфи завжди довгi: emphyteuta [em-phy-teu-ta] – орендатор diaeta [di-ae-ta] – дiєта. 3. Голосний довгий за положенням, якщо вiн стоїть перед двома i бiльше приголосними: fundamentum [fun-da-men-tum] – основа instrumentum [in-stru-men-tum] – знаряддя. 4. Голосний завжди довгий перед приголосними х або z: reflexus [re-fle-xus] – рефлекс oryza [o-ry-za] – рис. ІІ. Правила короткостi (Наголос на третьому складi від кiнця слова) 1. Голосний короткий, якщо над ним стоїть знак короткостi ( ˘ ) (природна короткiсть): littĕra [lit-tĕ-ra] – буква numĕrus [nu-mĕ-rus] – число. 2. Голосний перед голосним короткий: obligatio [ob-li-ga-ti-o] – зобов’язання praemium [prae-mi-um] – нагорода. 3. Голосний короткий перед h i сполученнями ch, ph, th, rh, sch: contraho [con-tra-ho] – стягую philosophus [phi-lo-so-phus] – фiлософ. 4. Голосний короткий перед сполученням нiмих приголосних iз плавними: b, p, d, t, c, g зl або r (bl, br, рl, pr, tl, tr, cl, cr, gl, gr, dl, dr): cerebrum [ce-re-brum] – мозок centimetrum [cen-ti-me-trum] – сантиметр. Якщо довготу i короткiсть складу за положенням визначити неможливо, слiд звернутись до словника, де довгота позначається знаком ˉ, а короткiсть – ˘.
Довгi голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-, -ūr-, ‑ūt-. 1. Суфiкси -āl-, -ār-найчастiше трапляються у прикметниках третьої вiдмiни iз закiнченням -is, -e: vernālis, e – весняний cellulāris, e – клiтинний. 2. Суфiкси -āt-, -ūt- найчастiше мають прикметники першої та другої вiдмiни iз закiнченням -us, -a, -um: cognātus, a, um – спорiднений cornūtus, a, um – рогатий. 3. Суфiкси -ōs-, -īv-трапляються як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни: viscōsus, a, um – вiскозний, клейкий aestīvus, a, um – лiтнiй. 4. Суфiкси -īn-, -ūr-є як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни: Alpīnus, a, um – альпiйський matūrus, a, um – стиглий. Короткi голоснi у суфiксах: -ĭс-, -ĭd-, -ĭl-, -ĭt-, -ŏl-, -ŭl-. 1. Суфiкси -ĭс-, -ĭd-, -ĭt-властиві прикметникам першої та другої вiдмiни: aromatĭcus, a, um – запашний liquĭdus, a, um – рiдкий disposĭtus, a, um – розташований. 2. Суфiкс -ĭl- трапляється у прикметниках третьої вiдмiни: stabĭlis, e – постiйний, незмiнний nobĭlis, e – знатний. 3. Iз суфiксами -ŏl-, -ŭl- утворюються звичайно iменники iз зменшувальним значенням: alveŏlus – русло cellŭla – клiтина granŭlum – зерно. Вправи 1. Прочитайте слова, пояснiть вимову дифтонгiв i диграфiв: Aurōra – рання зiрка, saecŭlum – сторіччя, aera – ера, praeda – здобич, aureus – золотий, autumnus – осiнь, oeconomia – економiя, neuter – середнiй, Augustus – серпневий, foetus – плiд, coeruleus – блакитний, proelium – битва, Eurōpa – Европа (Європа), eucharistia – благодiйнiсть, eurus – схiдний вiтер, oenanthium – витяжка iз дикого винограду, aetas – вiк, aër – повiтря, poēma – поема, poēta – поет. 2. Прочитайте слова, пояснiть вимову [у]: cytus – клiтина, oxydātus – окисний, cyclus – цикл, hydrargўrum – ртуть, oxygenium – кисень, embryo – зародок, clepsydra – водяний годинник, stylus – стиль, mythos – міт (мiф), hydra – гiдра. 3. Прочитайте слова, пояснiть правила вимови приголосного [с]: acĭdum citrĭcum – лимонна кислота, lucĭdus – свiтлий, calcium – кальцiй, cylindrĭcus – цилiндричний, color – колiр, cursus – курс, cancellarius – секретар, caeremonia – свято, святiсть, insectum – комаха, cucŭlus – зозуля, contumacia – впертiсть, caecus – слiпий, coelicŏla – небожитель. 4. Прочитайте слова, пояснiть, як звучать латинськi [g] i [h]: homo – людина, genus – рiд, generatio – поколiння, geometria – геометрiя, geographia – географiя, gesticulatio – жестикуляцiя, progressus – проґрес, gloria – слава, figūra – фiґура, historia – iсторiя, hоrtus – сад, hora – година. 5. Прочитайте слова, пояснiть, як звучить латинський [l]: liquor – рiдина, linea – лiнiя, locatio – розмiщення, lacrĭma – сльоза, luna – мiсяць, mel – мед, lac – молоко, laurus – лавр, lacus – озеро, flumen – рiка. 6. Прочитайте слова, пояснiть вимову приголосного [s]: selectus – вибраний, sulcus – борозна, observatio – спостереження, odiōsus – ненависний, Saturnus – Сатурн, scaena – сцена, civĭtas – держава, basis – основа, sensus – вiдчуття, sulphur – сiрка, plasma – плазма, divisio – подiл, spasmus – спазм, occasio – випадок. 7. Прочитайте слова, пояснiть вимову сполучень qu, ngu, su: aequālis – рiвний, squamōsus – лускатий, fungŭlus – грибок, unguentum – мазь, oblīquus – косий, quantĭtas – кiлькiсть, qualĭtas – якiсть, sublinguālis – пiд’язиковий, quercus – дуб, suavĭter – приємно, suum cuique – кожному своє, causa sui – рiч у собi. 8. Прочитайте слова, пояснiть вимову [i]: Ucrainĭcus – український, iuvĕnis – молодий, magister – вчитель, iter – дорога, maior – бiльший, exilium – вигнання, orientālis – схiдний, diu – довго, disiunctio – вiдокремлення. 9. Прочитайте слова, пояснiть вимову грецьких сполучень ch, ph, rh, th, sch: chlorophīlum – хлорофiл, acantha – голка, rhizomorpha – рiзоморфа, glycyrrhiza – солодка, asthma – астма, aethylĭcus – етиловий, diaphragma – дiафрагма, cochlear – ложка, chamomilla – ромашка, chorda – струна, rhomboideus – ромбоподiбний, concha – раковина, thesaurus – сховище, скарбниця, thronus – трон, престол. 10. Поставте наголос у словах: convexus – опуклий, adultus – дорослий, diversus – рiзний, sagitta – стрiла, sinister – лiвий, ephedra – хвойник, tabuletta – таблетка, vertebra – хребець, exemplum – приклад, palpebra – повiка, anonўmus – безiменний, crystallīnus – кришталевий, solĭdus – мiцний, сorpuscŭlum – тiльце, foveŏla – ямка, lacūna – заглиблення, втрата pecunia – грошi, utilĭtas – користь, dilūtus – розчинений, complexus – комплекс, collectio – збiр, luxuria – розкiш, tegimentum – покриття, compactus – скупчений, capsŭla – коробочка, perfectus – досконалий, arēna – пiсок. 11. Пояснiть довготу другого складу вiд кiнця слова: terrestris – наземний, trigeminālis – трiйчастий, потрійний, agricultūra – землеробство, disciplīna – наука, doctrīna – вчення, intervallum – промiжок, octoginta – вiсiмдесят. 12. Пояснiть короткiсть другого складу вiд кiнця слова: lamĭna – пластинка, maxĭmus – найбiльший, pyrămis – пiрамiда, minĭmus – найменший, frigĭdus – холодний, stipendium – стипендія, платня, secretarius – секретар, colloquium – бесiда, розмова. 13. Згрупуйте слова i поставте наголос: а) з довгими (наголошеними) суфiксами; б) з короткими (ненаголошеними) суфiксами: globŭlus – кулька, valĭdus – здоровий, gelatinōsus – желатиновий, classĭcus – класичний, vaselīnum – вазелiн, oblongātus – продовгуватий, utĭlis – корисний, adrenalīnum – адреналiн, quadrātus – квадратний, verticālis – вертикальний, paraffinātus – парафiнований, normālis – нормальний, cardinālis – головний, cylindrĭcus – цилiндричний, fluĭdus – рiдкий, granulōsus – зернистий, machĭna – машина, regŭla – правило, virĭdis – зелений. Читайте також:
|
||||||||||
|