• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

До суперсегсентних одиниць належать передусім наголос та інтонація.

Під наголосом звичайно розуміють виділення одного складу слова за допомогою артикуляційних засобів, влас­тивих мові,— м'язової напруженості мовного апарату, збільшення сили видиху, зростання тривалості. Акустично наголос виявляється у зростанні інтенсивності, тривало­сті, в змінах частоти основного і власного тону голосного.

В українській мові наголошені голосні характеризує передусім більша тривалість і тембр, а часом і більша сила. Тому український наголос за його фонетич­ною природою визначається як якісний, кількісний і сило­вий (динамічний).

Враховуючи відносно невелику різницю в тривалості між наголошеним і ненаголошеним складами, український наголос визначають як не сильноконцентрований

Наголос належить до суперсегментних одиниць мови, оскільки він не виявляється як самостійне явище, а наша­ровується на інші, сегментні (лінійні) одиниці — фонеми й склади, виступаючи з ними в нерозривній єдності. Отже, наголос характеризує не тільки окремі голосні, а й цілі склади.

Кожне самостійне слово має наголос. Службові части­ни мови, як правило, не мають наголосу. Вони приєдную­ться до самостійних, утворюючи разом з ними так зване фонетичне слово, наприклад: думай же, ходив би, я і ти.

Склад і голосний у складі, на який падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші — ненаголошеними. Наголос на письмі звичайно не позначається, але в словниках наголос позначається спеціальним знаком (наприклад, перО).

Багатоскладові слова, а особливо складні, крім основ­ного наголосу можуть мати ще й додатковий (і не один), що характеризується меншою силою. Він також познача­ється при потребі спеціальним значком, наприклад: війсь­ковозобов'язаний. аерофотознімання. Деякі складні слова (вони звичайно пишуться через дефіс) мають два головні наголоси, наприклад: воєнно-стратегічний.

В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто він може падати на будь-який склад слова і змінювати своє місце у формах того самого слова:

діло, робота, молода, випереджати, перепідготовка, пере­кваліфікація: рука— руки, бігти — вибігти, смирний — смирніший, будувати — будую.

Наголос має фонологічне значення. Він виконує кон­ститутивну, ідентифікаційну та диференційну функції. Він об'єднує звуки в слові і необхідний для узнавання слів і їх форм: р`адій—рад`ій, `обід—об`ід, атл`ас—`атлас, при­кл`ад — пр`иклад; хат`и — х`ати; копч`ений — к`опчений, насип`ати, — нас`ипати, вилі­т`ати — в`илітати.

Можливе варіативне наголошення. Варіа­тивне наголошування — це об'єктивний результат розвитку акцентологічної системи мови, показник переходу від однієї норми до іншої. Разом з тим не можна не відзначи­ти, що деякі так звані акцентні варіанти виконують дуже тонку стилістичну, художньо-зображальну функцію. На­приклад, форми в`исоко, гл`ибоко слід вважати загально­вживаними, а вис`око, глиб`око — власне поетичними; у формі вол`ошковий посилюється відносна ознака, а у формі волошк`овий — якісна.

Незважаючи на зміну місця наголосу в багатьох сло­вах у зв'язку зі словозміною і словотворенням, в українській мені наголошування характеризується сталою системою і яскраво вираженими закономірностями. Нор­мативне наголошування є необхідною ознакою культурно­го й грамотного мовлення.

Різноманітне поєднання ненаголошених складів з на­голошеним, а також ненаголошених між собою є базою, на фоні якої формується ритмічна структура слова.

Інтонація ви­значається як сукупність кількох фонетичних компонентів:

фразового наголосу, пауз, ритміки, мелодики, тембру і темпу. За допомогою інтонації мовленнєвий потік члену­ється на смислові відрізки — синтагми і речення, розме­жовуються речення за метою висловлення, визначається внутрішня взаємодія компонентів у комунікативному про­цесі, досягається вираження модальних значень І емоцій­ного забарвлення відповідних повідомлень.

Фразовий наголос виявляється тільки в реченні. Ви­ступаючи компонентами речення, окремі слова дістають наголошення неоднакової сили, що залежить від місця слова в реченні, кількості складів у ньому та смислового навантаження. Фразовий наголос має такі різновиди: наголос акцентної групи, синтагматичний, логічний та емфатичний.

Читайте також:

1. Види і схеми відбору одиниць
2. ВИДИ КАЛЬКУЛЯЦІЙНИХ ОДИНИЦЬ
3. Визначення числа одиниць переносу
4. Випишіть організації, що належать до українського дисидентського руху, вкажіть час їх існування та їх головних діячів?
5. До адреноміметичних засобів непрямої дії належать ефедрин, тирамін.
6. До борошняних страв належать
7. До зовнішнього водопроводу належать усі пристрої та споруди для забору, очищення, зберігання та розподілу води мережею до вводу в будівлю.
8. До зон охорони пам’яток належать: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару.
9. До країн, які реалізують грандіозні екотуристичні проекти належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала.
10. До ліцензійних платежів належать паушальний платіж, роялті та комбінований платіж.
11. До найбільших морських портів України розташований межах Причорноморського економічного району належать
12. До оптових торговців належать також джобери.

Переглядів: 1490