а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на -es, -is.
sedes, is, f – житло
clades, is, f – поразка
navis, is, f – корабель
testis, is, m, f – свідок;
б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка однини -is мають дві приголосні букви:
urbs, urbis, f – місто
ars, artis, f – мистецтво, ремесло
fons, fontis, m – джерело
os, ossis, n – кістка.
Зразок відмінювання іменників:
civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара; pars, partis, f – частина; os, ossis, n – кістка
Casus
Singulāris
Nom.
civ-is
nub-es
pars
os
Gen.
civ-is
nub-is
part-is
oss-is
Dat.
civ-i
nub-i
part-i
oss-i
Acc.
civ-em
nub-em
part-em
os
Abl.
civ-e
nub-e
part-e
oss-e
Voc.
civ-is
nub-es
pars
os
Casus
Plurālis
Nom.
civ-es
nub-es
part-es
oss-a
Gen.
civ-ium
nub-ium
part-ium
oss-ium
Dat.
civ-ĭbus
nub-ĭbus
part-ĭbus
oss-ĭbus
Acc.
civ-es
nub-es
part-es
oss-a
Abl.
civ-ĭbus
nub-ĭbus
part-ĭbus
oss-ĭbus
Voc.
civ-es
nub-es
part-es
oss-a
Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.
Примiтка.
За приголосною відміною, як виняток, відмінюються:
а) іменники: pater, tris, m – батько; mater, tris, f – мати; frater, tris, m – брат; iuvĕnis, is, m, f – юнак, дівчина; canis, is, m, f – собака та інші;
б) прикметники: dives, ĭtis – багатий, а, е; pauper, ĕris – бідний, а, е; vetus, ĕris – старий, а, е; princeps, ĭpis – перший, а, е; partĭceps, ĭpis – причетний, а, е та інші.