Змішана система – система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем.

Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої – пропорційним. При голосуванні виборець отримує два бюлетені, одним з яких він голосує за особу, а другим - за партію. Так обираються парламенти ФРН, Литви, Болгарії, Грузії. Але існують і інші: а) система з єдиним голосом (у багатомандатному окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список); б) система з обмеженим голосуванням (виборці мають право обирати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше ніж кількість місць для заповнення (вибори в Україні до обласних рад); в) кумулятивна система (виборець має стільки голосів стільки мандатів у окрузі і він може їх поділили між усіма кандидатами, а може віддати всі свої голоси одному кандидату).

Характерним прикладом змішаної виборчої системи є виборча система ФРН, де одна половина депутатів Бундестагу (нижньої палати парламенту) обирається за мажоритарною системою, а друга - за пропорційною згідно зі списками кандидатів, які пропонуються партіями.

Кожна з охарактеризованих виборчих систем має свої переваги й недоліки.

Таблиця 1

Переваги та недоліки основних виборчих систем

Мажоритарна система	Пропорційна система
+	-	+	-
Виборці обирають особу конкретного кандидата	Відсутність політичної відповідальності партії, бо к/д можуть бути самовисуванцями і позапартійними	Сприяє багатопартійності, є відповідальність партій за обранців	більшість к/д в списках виборцям невідомі, а прохідний бар`єр не відображає весь спектр “вибору” виборців
Зв’язок із виборцями свого округу у вирішенні їх особистих та місцевих проблем	Замість законотворчості обранець має займатись регіональними проблемами, шукає зв’язки з впливовими можновладцями, лобіює фінансові інтереси	У обранців більше можливостей займатись законотворчістю, як своїм головним обов’язком	Нікому вирішувати регіональні проблеми на вищому рівні, шукати зв’язки на особистому рівні для підтримки законних місцевих ініціатив
Краще знає нагальні проблеми свого регіону, представляє його інтереси	Простіше “купити”, “заохотити” виборців одного округу, регіону і забезпечити одночасно власні корисливі інтереси, та «відпрацювати» гроші за вибори	Неможливо “купити” виборців всієї країни, які мають обирати політичні сили, їх програми	Більшість обранців партійні функціонери столиці, або представники фінансових кланів, які погано знають проблеми регіонів, але можуть через ЗМІ впливати на них

Виборча система відіграє надзвичайно велику роль у політичному житті суспільства. Вона справляє значний вплив на формування партійної системи, парламенту, уряду, його стабільність, політичну стабільність у суспільстві в цілому. Існує певна залежність між типами наявних у країні виборчої і партійної систем. Обидві системи перебувають у тісному зв'язку з прийнятою в країні формою державного правління.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні типи сучасних виборчих систем.	\|	Основні стадії виборчого процесу (кампанії).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.11 сек.