Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни

Homo locum ornat, non locus homĭnem Людина прикрашає місце, а не місце – людину

Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний . Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на , що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).

1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:

Nom. sing. Gen. sing. основа
rex lux civĭtas palus reg-is luc-is civitāt-is palūd-is reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitāt- (civitāt + s > civĭtas) palūd- (palūd + s > palus)

2. Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing. Gen. sing. основа
consul victor flumen flos consŭl-is victōr-is flumĭn-is flor-is consŭl- victōr- flumĭn- flor-

Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:

Nom. sing Gen. sing основа
homo homĭnis homĭn-
radix radīcis radīc-
regio regiōnis regiōn-
tempus tempŏris tempŏr-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:

Число Singulāris Plurālis
Casus рід рід
m f n m f n
Nom. -s (-x) або нульове -s (-x) або нульове нульове -es -es -a, -ia
Gen. -is -is -is -um -ium -um -ium -um -ium
Dat. -i -i -i -ĭbus -ĭbus -ĭbus
Acc -em -em =Nom. -es -es -a, -ia
Abl. -e, -i -e, -i -e, -i -ĭbus -ĭbus -ĭbus
Voc. =Nom. =Nom =Nom. =Nom. =Nom. =Nom.

Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.

Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.

Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група Відмінки
Abl. sing Gen. plur Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)
приголосна -e -um -a
голосна -i -ium -ia
мішана -e -ium -a

Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)

До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ōris, m – творець; aetas, ātis, f – вік; genus, ĕris, n – рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Gen. homĭn-is, leg-is, corpŏr-is homĭn-um, leg-um, corpŏr-um
Dat. homĭn-i, leg-i, corpŏr-i homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Acc. homĭn-em, leg-em, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Abl. homĭn-e, leg-e, corpŏr-e homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Voc. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a

Третя голосна відміна (Classis vocālis)

До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на -ĭ:

1. Прикметники третьої відміни

Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.

До другої групи належать прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m,f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а,е.

До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів. Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на : ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.

Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:

а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m f n m, f n
Відмінки
Nom. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia
Gen. аcr-is acr-is acr-is acr-ium acr-ium
Dat. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Acc. аcr-em acr-em acr-e acr-es acr-ia
Abl. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Voc. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia

б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. brev-is brev-e brev-es brev-ia
Gen. brev-is brev-is brev-ium brev-ium
Dat. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Acc. brev-em brev-e brev-es brev-ia
Abl. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Voc. brev-is brev-e brev-es brev-ia
           

в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. ingens ingens ingent-es ingent-ia
Gen. ingent-is ingent-is ingent-ium ingent-ium
Dat. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Acc. ingent-em ingens ingent-es ingent-ia
Abl. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Voc. ingens ingens ingent-es ingent-ia

Із прикметників третьої відміни найпродуктивнішими для європейських мов є прикметники з двома родовими закінченнями на ‑ālis, -ĭlis, ‑bĭlis, -āris.

Наприклад:

criminālis, e – кримінальний, а, е morālis, e – моральний, а, е
fatālis, e – фатальний, а, е naturālis, e – натуральний, а, е
formālis, e – формальний, а, е nominālis, e – номінальний, а, е
fundamentālis, e – фундаментальний, а, е originālis, e – ориґінальний, а, е
generālis, e – ґенеральний, а, е personālis, e – персональний, а, е
geniālis, e – ґеніальний, а, е rationālis, e – раціональний, а, е
intellectuālis, e – інтелектуальний, а, е mobĭlis, e – рухомий, а, е
legālis, e – леґальний, а, е stabĭlis, e – постійний, а, е
liberālis, e – ліберальний, а, е populāris, e – народний, а, е
locālis, e – локальний, а, е disciplināris, e – дисциплінарний, а, е
manuālis, e – мануальний, а, е regulāris, e – реґулярний, а, е
memoriālis, e – меморіальний, а, е civīlis, e – цивільний, а, е

2. Іменники третьої голосної відміни

До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal, ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – зразок, приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa Singulāris Plurālis
Відмінки n n n n n n
Nom. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Gen. mar-is animāl-is exemplār-is mar-ium animal-ium exemplar-ium
Dat. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Acc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Abl. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Voc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia

3. Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:

turris, is, f – вежа, башта puppis, is, f – корма

secūris, is, f – сокира febris, is, f – гарячка

sitis, is, f – спрага tussis, is, f – кашель.

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на -is:

Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок – чоловічого роду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза; prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.

Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на -im.

Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Casus Singulāris Plurālis
Nom secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es
Gen. secūr-is Neapŏl-is analys-is secur-ium analys-ium
Dat. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Acc. secūr-im Neapŏl-im analys-im secūr-es analys-es
Abl. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Voc. secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es

До голосної відміни належить іменник vis, fсила, могутність із основою в однині на vi-,де – довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множини утворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому ‑s переходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).

Відмінювання іменника vis:

Casus Singulāris Plurālis
Nom vis vires
Gen. virium
Dat. virĭbus
Acc. vim vires
Abl. vi virĭbus
Voc. vis vires

Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  5. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  7. VІ. План та організаційна структура заняття
  8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  12. Анатомо-біомеханічна характеристика положень і рухів тіла




Переглядів: 837

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лексичний мінімум | Третя мішана відміна (Classis mixta)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.