Свердловинні відцентрові насоси.

Для підйому води із свердловин застосовують спеціальні артезіанські насоси. Їх головна відзнака - малі габарити в поперечному перерізі. Це необхідно для того, щоб насос можна було опускати в свердловину. Є два типи артезіанських насосних агрегатів: занурювальні і з трансмісійним валом.

Занурювальні насосні агрегати ЭЦВ. Сьогодні це найбільш поширений тип водяних насосів для свердловин. Такі насоси випускаються для свердловин діаметром 100 - 400 мм.

Свердловинна насосна установка (малюнок 45) складається із відцентро-вого насоса, занурю-вального електродви-гуна, електрокабеля, водопідіймального трубопроводу, обладнання оголовка свердловини і системи автоматичного управління.

Малюнок 45. Схема установки насоса ЕЦВ. 1 - електродвигун; 2 - насос; 3 - датчик сухого ходу; 4 - цен- труюча втулка; 5 - хомут для кріплення кабелю; 6 - вдопідйомна труба; 7 - обсадна тру-ба; 8 - електрокабель; 9 -оголовок свердло-вини; 10 трьохходовий кран; 11- манометр; 12 -засувка; 13 - шкаф системи управління та автоматики.

Насоси типу ЭЦВ майже завжди багатоступеневі з робочими колесами відцен-трового або діагональ-ного типу. Для нор-мальної роботи цих насосів їх необхідно занурювати так, щоб при найменшому рівні води в свердловині забезпечувався необхідний підпір. Величина цього підпору, рахуючи від напірного патрубка насоса, для малих насосів повинна бути не менше 1 метра, а для крупних 2 - 6 метрів. Категорично забороняється робота насоса в незануреному положенні. Це викликано тим, що підшипники насоса і весь електродвигун охо-

лоджуються водою. Насоси обладнано зворотніми клапанами тарілчатого або кулькового типу.

Насоси типу ЭЦВ випускають у трьох конструктивних виконаннях: 1 - з робочими колесами закритого типу, які зафіксовано на валу. Осьові зусилля сприймаються опорним пристроєм в електродвигуні. 2 - з циліндричними обоймами із труб з дисками для фіксування спрямовуючих апаратів в осьовому напрямі і розділення між ступенями. 3 - з відлитими лопаточними спрямовуючими апаратами. Робочі колеса у них діагонального (напівосьового) типу. Осьові зусилля сприймаються опорним пристроєм електродвигуна.

Занурювальні електродвигуни, якими комплектуються насоси ЭЦВ, - асинхронні, з короткозамкненим ротором, водонаповнені. Обмотки цих двигунів виконані із мідної проволоки в міцній поліетиленовій ізоляції, яка може довго працювати в воді. Відповідальним елементом занурювальних двигунів є пристрій, який сприймає осьове навантаження від ваги ротора і осьове зусилля від насоса. Опорні підшипники виробляють, здебільшого, із текстоліту або лігнофолю. З метою запобігання швидкому зношуванню підшипника вода, яка поступає для змащування, проходить через спеціальний фільтр. Передбачені і інші засоби запобігання швидкому зношуванню підшипників

Головні переваги занурювальних насосів такі: відсутність довгого трансмісійного валу; можливість установки в викривлених свердловинах; простота монтажу і демонтажу насосної установки; можливість установки насоса безпосередньо в колодязі.

До недоліків більшості конструкцій занурювальних насосних агрегатів відносять високі вимоги до якості води, яку вони подають. Особливо чутливі ці агрегати до механічних домішок, вміст яких не повинен перебільшувати 0,01%, тобто 100мг/л.

Зараз розробляються занурювальні електродвигуни, які здатні довгий час працювати в забрудненій воді. Це дозволить ще більше розширити сферу застосування занурювальних свердловинних насосних агрегатів.

Позначення марки занурювальних свердловинних насосів включає букви і цифри. Наприклад, марка 1ЭЦВ8-50-60-У5 розшифровується так: електронасос відцентровий водяний. Цифра вісім позначає мінімальний діаметр свердловини у дюймах. Цифра 50 позначає подачу в м³/годину, цифра 60 - напір в 60 метрах. У5 - кліматичне виконання для помірного клімату і розміщення під водою. Цифра перед буквами позначає номер моделі.

Свердловинні насоси з трансмісійним валом. Свердловинні насосні агрегати з трансмісійним валом - це агрегати з занурювальними насосами, двигуни яких розміщені на поверхні землі, або в підземних камерах. Вони мають три головні вузли: насос, який розміщують нижче динамічного рівня води в свердловині, електродвигун, який розміщують над свердловиною і трансмісійний вал, який з’єднує двигун з насосом. Схема установки свердловинного насоса з трансмісійним валом зображена на малюнку 47.

Для води найбільш поширені насоси типу АТН (артезіанський турбінний насос) і А (артезіанський). Вони призначені для підйому із свердловин неагресивної води з вмістом твердих домішок до 0,5%.

Трансмісійний вал (довжиною до 100 метрів) розміщують в напірній водопідйомній трубі з необхідною кількістю спрямовуючих підшипників. Вертикальні осьові навантаження від валу сприймають опорні підшипники, які розміщені у насосів типу А під електродвигуном, а у

насосів типу АТН- в електродвигуні.

Малюнок 47. Схема установки свердловинного насоса з трансмісійним валом. 1-обсадна труба; 2-сітка; 3-насос (три секціїї); 4, 5, 6 - секції водопідйомної труби; 7 - трубка підведення чистої води до під-шипників; 8 - опорний корпус; 9 - трубка підведення чистої води до сальника; 10 - злив охолоджу-ючої води із масляної ванни підшипника - п’яти; 11-трубка-показчик рівня масла; 12-плита електродвигуна; 13електродвигун.

Підшипники трансмісій-ного валу змащуються або очищеною водою під тиском 0,1 МПа (1 атмос-фера), або тією водою, яку качає насос. Конструкцію свердловинного насоса типу А дивися на малюнку 48.

Малюнок 48. Конструкція одноколесного насоса типу А. 1- приймальна сітка; 2 - усмоктувальний патрубок; 3 - гайка; 4 - захисно-ущільню- юче кільце; 5-робоче колесо; 6 - корпус насоса; 7 - шпонка; 8, 14 - втулки; 9, 15-антифриз-ні вставки; 10, 16 - футляри; 11- вал; 12, 18, 19 - секції водопідйомної труби; 13 - хрестовина; 17 - муфта валу; 20 - трубка підведення чистої води для змащування під-шипників;21 -опорний корпус; 22 - плита електродвигуна; 23 - електродвигун.

Артезіанські насоси із трансмісійним валом випускають із закритими і з відкритими робочими колесами. Насоси з закритими колесами мають більш високий К.К.Д., але вони не пристосовані для роботи на воді із значною домішкою піску. При зупинці насоса пісок, який буде випадати із води в напірному трубопроводі, може заклинити робочі колеса в спрямовуючих апаратах.

Насоси з відкритими робочими колесами можуть працювати і при високому вмісті піску в воді. Подачу таких насосів можна регулювати, змінюючи зазор між робочими колесами і спрямовуючими апаратами.

Напірний трубопровід, по якому вода підіймається від насоса, складається із окремих секцій стандартної довжини. Трансмісійний вал, який проходить всередині труби, обертається в резинових підшипниках, які закріплено в чавунних опорних хрестовинах. Окремі секції валу з’єднуються між собою муфтами. Перевагою свердловинних насосних агрегатів з трансмісійним валом є можливість догляду за роботою електродвигуна і можливість заміни двигуна без демонтажу усієї установки.

До недоліків цих агрегатів відносять, насамперед, необхідність довгого трансмісійного валу, складність монтажу і демонтажу агрегата, неможливість його розміщення у викривлених свердловинах, а також, велика металоємкість. З цих причин свердловинні насоси з трансмісійним валом зараз застосовують все менше і менше. Їх замінюють більш прогресивні занурювальні агрегати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Насоси для хімічно активних рідин.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.