Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

ЗНАЧЕННЯ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ

Догляд за хворим - це комплекс заходів, спрямованих на підтримання та відновлення сил хворого, створення для нього умов, які сприяють успішному лікуванню, запобіганню ускладнень і швидкому одужанню.

Цей комплекс заходів складається з таких основних моментів:

- ретельне виконання призначень лікаря: роздача меди­каментів, введення ліків зовнішнім шляхом (через шкірні покриви, дихальні шляхи, слизові оболонки); ентеральним шляхом (введення ліків через травний канал) і парентеральним (поза травним каналом); застосування засобів впливу на кровообіг ( накладання гірчичників, банок, грілок, компресів, міхура з льодом, примочок); організація раціонального харчування хворих ;

- створення сприятливих умов і дотримання правил особистої гігієни хворого: дог ляд за шкірою, слизовими оболонками, волоссям, нігтями, очима, носом, вухами, зміна натільної та постільної білизни, профілактика опрілостей, пролежнів.

Не можна розмежувати поняття “лікування” і "догляд", оскільки вони тісно пов'язані між собою, доповнюють одне одного і мають спільну мету - одужання хворого.

Догляд за хворими потрібно розглядати, як суттєву частину лікування, яка відіграє велику роль у відновленні здоров'я хворого. Недаремно існує вислів: " не вилікували", а "виходили" хворого.

Лікування - комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій організму хворого. Розрізняють етіоло­гічне ( спрямоване на усунення причини захворювання), патогенетичне ( сприяє відновленню певної функції або системи), симптоматичне (спрямоване на усунення окремих ознак захворювання) і реабілітаційне (спрямоване на усунення наслідків захворювання) лікування. При лікуванні засто­совують різні методи та форми лікувальних заходів: лікарські речовини, фізіотерапевтичні методи, лікувальну фізкультуру, санаторно-курортне лікування.

Поєднання низки заходів називаєтьсякомплексною терапією. Ефективним буде лікування тільки комплексне, з урахуванням усіх чотирьох принципів: етіологічного, патогенетичного , симптоматичного і реабілітаційного.

Своєчасне виявлення хвороби, добре налагоджений догляд за хворими та комплексне лікування сприяють швидкому одужанню, поверненню людини до трудової діяльності.. Принципи поведінки доглядальників з метою забезпечення максимальної користі хворому вивчає наука - деонтологія. Суть деонтології можна викласти так :"До хворого треба ставитись так, як би ти хотів , щоб ставились до тебе".

Історично зумовлена назва "сестра милосердя" підкрес­лює їхнє покликання: бути чуйними, уважними, терплячими, тактовними. Догляд за хворими вимагає великої витримки, терпіння. Необхідно завжди однаково дбайливо і стримано ставитися до хворого, намагатись заспокоїти його, але водночас чітко і наполегливо проводити всі заходи, пояснюючи хворому необхідність дотримання існуючих правил, не вступаючи з ним у суперечку. Зберігати лікарську таємницю, надавати медичну допомогу хворому не залежно від його національності, політичних і релігійних переконань. Важливим обов'язком доглядальника є збереження професійної таємниці, якщо вона не зачіпає інтересів суспільства або хворого.

Доглядальники не мають права розголошувати й обгово­рювати відомості про хворого, які вони отримали під час виконання професійних обов'язків, не брати на себе функції, які віднесені до лікарської компетенції: роз'яснювати хворим або їхнім родичам характер захворювання, інтерпретувати результати лабораторних, інструментальних і рентге­нологічних досліджень. Увага та делікатність з боку доглядальників до хворих не повинні виходити за межі розумного, не допускати кокетства та розв'язливості.

Потрібно запам'ятати, що слово не тільки лікує, але й може поранити. Неуважне слово або неправильна поведінка медичного працівника може викликати так звані ятрогенні захворювання (хвороби навіювання.).

Недопустимо в присутності хворих обговорювати або крити­кувати професійний рівень і призначення лікарів. Це підриває не лише авторитет лікаря, а й віру хворого в успіх лікування.


Читайте також:

  1. Вимоги до персоналу, що обслуговує виробниче обладнання доглядає тварин.
  2. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
  3. Державні програми щодо попередження бездоглядності та безпритульності дітей.
  4. Догляд за бетоном і розопалублювання.
  5. Догляд за газонами
  6. Догляд за деревами і чагарниками
  7. Догляд за живоплотами
  8. Догляд за квітниками
  9. Догляд за окремими елементами електричних машин
  10. Догляд за рослинами городу
  11. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ




Переглядів: 1106

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТРАВНА СИСТЕМА І ТРАВЛЕННЯ. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЯ | ТИПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.