ЗОВНІШНІЙ ШЛЯХ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

При застосуванні лікарської речовини на шкіру у формі мазей, розчинів, емульсій, настоїв, тощо, вона справляє як місцеву дію на місце її прикладання, так і загальний вплив на організм, всмоктуючись через густу сітку кровоносних судин шкіри.

Для змащування шкіри рідиною користуються ватним тампоном (на дерев'яну паличку намотують трохи вати). Ніколи не можна повторно вводити в посуд з ліками тампон, яким /же торкались тіла хворого, тому вдруге роблять свіжий тампон.

Присипки (суміш порошків) застосовують при різних запальних станах шкіри, які не супроводжуються мокрінням, а також при опрілостях шкіри в складках.

При нанесенні збовтуючої суміші (суміш порошків і рідин у різних кількостях) рідина випаровується, що спричиняє охолодження і висушування тканин.

Пасту (суміш порошків і жирів у різних кількостях) набирають з банки чистою дерев'яною (металевою) пластинкою, лопаткою, шпателем і тонким шаром змащують ділянку шкіри .

Мазі - це лікарські речовини на жировій основі. Застосовують так само, як і пасту. Щоб мазь глибше проникла в тканини, її втирають або зверху накладають компрес.

Пластир застосовують для розсмоктування глибоких обмежених ущільнень шкіри, знімають захисну плівку і накладають на очищену шкіру.

При інгаляції ліки вводять в організм безпосередньо через вдихання у вигляді аерозолів. Аерозолі високої дисперсності при вдиханні проникають в альвеоли, низькодисперсні фіксуються у верхніх дихальних шляхах. Застосовуються при захворюваннях органів дихання. Для цього користуються індивідуальними кишеньковими інгаляторами та паровими інгаляторами.

Хворі на бронхіальну астму часто користуються інгаляторами для домашнього вживання, де ліки знаходяться в пластмасовій грубці, на яку надягають гумовий балон (спейсер).

У стаціонарах використовують інгалятори закритого та відкритого типів. До апаратів закритого типу належать ПАІ- 1, АІ-1, універсальний інгалятор УІ-2, паровий інгалятор УП-2, апарати "АерозольП-2", "АерозольУ-2". До приладів відкритого типу належать апарати ГЕК-1, ГЕК-2 для камерної інгаляції (насичують аерозолями повітря приміщень для групового лікування).

Краплі закапують в очі піпеткою, яку перед цим потрібно прокип'ятити, а руки помити з милом та протерти спиртом. Хворий сидить, трохи відхилившись назад і дивиться вгору . Нижню повіку злегка відтягують і закапують у зовнішній кут ока, тримаючи піпетку на відстані 2см від ока , повільно випускають спочатку одну краплю розчину, а трохи зачекавши, другу і просять хворого закрити очі (вводити більше крапель немає потреби, оскільки в кон'юнктивальному мішку вміщається лише одна крапля.).

Мазь закладають за повіку чистою скляною паличкою біля зовнішнього куточка ока, відтягнувши нижню повіку донизу. Після цього хворий заплющує око, злегка масажують повіку, щоб ліки рівномірно поширились. Аналогічно можна закласти мазь з очного тюбика.

Для закапування вух краплі необхідно підігріти до температури тіла, оскільки холодні краплі можуть викликати запаморочення. При необхідності прочищають зовнішній слуховий прохід. Голову хворого нахиляють у протилежний бік, а вушну раковину злегка відтягують вгору і назад, випрямляючи слуховий прохід і закапують у середньому 6-8 крапель у кожне вухо дорослим хворим, а дітям 5-6 крапель. Через кілька хвилин хворий повертається на другий бік, щоб стекли рештки ліків і закладають у зовнішній слуховий отвір кульку з вати.

Коли закапують краплі в ніс, хворий лежить або сидить, відхиливши голову назад і повернувши її в ту саму сторону, в яку ніздрю закапують (дорослим 5-6 крапель , а дітям 2-3 краплі). Перед процедурою очищають носові ходи, звільнивши їх від кірочок. Закрапавши краплі в правий носовий хід, чекають 1-2 хвилини, а потім закапують їх у лівий .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАСТОСУВАННЯ ГАЗОВИВІДНОЇ ТРУБКИ	\|	ЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.