МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Агрегатні стани речовиниБудова та властивості речовин в різних агрегатних станах Типи кристалічних граток
Таким чином, молекулярну будову мають речовини з ковалентним типом хімічного зв’язку з молекулярною кристалічною граткою. Всі речовини з іонним і металічним типом хімічного зв’язку та речовини з ковалентним зв’язком і атомною кристалічною граткою мають немолекулярну будову і утворюють тверді за звичайних умов речовини (надмолекулярний рівень будови речовини).
Залежно від зовнішніх умов речовини можуть перебувати в одному з чотирьох агрегатних станів: у стані плазми, газоподібному, рідкому або твердому. Агрегатні стани відрізняються один від одного характером взаємодії частинок і ступенем їх впорядкованості в системі. Плазмаутворюється при надвисоких температурах (105 – 107 0С), коли речовина за рахунок значної енергії зіткнення атомів та молекул перетворюється на суміш позитивних іонів, електронів і деяких елементарних частинок. Невпорядкованість руху частинок в плазмі максимальна. Характерною ознакою плазми, як і інших станів речовини, є її електронейтральність. Проте внаслідок невпорядкованості руху частинок у плазмі можуть утворюватись окремі заряджені мікрозони. Саме тому плазма є джерелом електромагнітного випромінювання. В стані плазми речовина існує на Сонці, зірках та деяких інших космічних об’єктах. Плазму можна добути і в лабораторних умовах, наприклад при дослідженні термоядерних процесів. На плазмовий стан впливає магнітне поле, що дозволяє керувати плазмою, використовувати її для збудження й перебігу хімічних процесів. Виявилося, що плазму можна штовхати магнітним полем. Це дозволяє побудувати плазмові гармати, в яких швидкість плазми досягає 100 км/с. Такі гармати можна використати для створення плазмового реактивного двигуна. Середні кінетичні енергії різних типів частинок, що складають плазму, можуть бути різними. Тому в загальному випадку плазму характеризують не одним значенням температури, а кількома - розрізняють електронну температуру Т е, іонну температуру Т i і температуру нейтральних атомів Т а. Плазму з іонною температурою Т i <10 5 К називають низькотемпературної, а з Т i> 10 6 К - високотемпературної. Високотемпературна плазма є основним об'єктом дослідження з керованого термоядерного синтезу. Низькотемпературна плазма знаходить застосування в газорозрядних джерелах світла, газових лазерах. За сьогоднішніми уявленнями, фазовим станом більшої частини речовини (за масою близько 99,9%) у Всесвіті є плазма.[Всі зорі складаються з плазми, і навіть простір між ними заповнений плазмою, хоча і дуже розрідженою. Дрібні частки пилу, що заповнюють космічний простір і несуть на собі певний електричний заряд, в сукупності можуть бути розглянуті як плазма, що складається з надважких заряджених іонів. В земних умовах у стані плазми перебуває речовина іоносфери, завдяки плазмі спостерігається північне сяйво, плазма існує в блискавках, у вогнях святого Ельма. Полум'я теж здебільшого іонізує речовину, утворюючи плазму. Плазма також створюється людиною штучно всюди, де використовується електричний розряд: в дугових і флюоресцентних лампах, в дугах при електрозварюванні, в іонних двигунах, плазмових телевізорах тощо.
Приклади штучно створеної плазми: – плазмова панель (телевізор, монітор); речовина всередині люмінесцентних (у тому числі компактних) і неонових ламп; – плазмові ракетні двигуни; – газорозрядна корона озонового генератора; – дослідження керованого термоядерного синтезу; – електрична дуга у дуговій лампі і у дуговому зварюванні; – плазмова лампа; – дуговий розряд від трансформатора Тесли, – вплив на речовину лазерним випромінюванням, – яскрава сфера ядерного вибуху.
Відомі методи одержання низькотемпературної плазми (від 400 до 1000 К), яка використовується для процесів полімеризації, очищення поверхонь, азотування сталі тощо.
Рис. 5. а. Плазмова лампа; б. Блискавка є прикладом природної плазми. Зазвичай, блискавка досягає проходження заряду у 30000 ампер і потенціалу до 100 мільйонів вольт. Блискавки випромінюють світло, радіохвилі, рентгенівські та гама-промені. Температура плазми у блискавці може досягати ~ 28000 кельвінів і густина електронів може перевищувати 1024 м−3.
Газоподібнийстан речовини характеризується наявністю у просторі молекул, що хаотично рухаються. Відстань між окремими молекулами порівняно з їхніми розмірами дуже велика, тому взаємодія між молекулами в газі відсутня або слабко виражена. Можна вважати, що газовий стан речовини – це форма існування вільних молекул. Газ, як і плазма, не має форми і займає весь об’єм замкнутої системи. Густина газів мала, а здатність до стиснення дуже велика. За нормальних умов газовий стан реалізується як для простих, так і для складних речовин. У газовому стані знаходяться прості речовини, молекули яких складаються з одного (He, Ar, Ne) або двох неважких атомів (H2, N2, O2, F2). При зниженні температури кінетична енергія молекул зменшується, виникають сили міжмолекулярної взаємодії і за певних умов речовина з газоподібного стану переходить у рідкий. При подальшому охолодженні рідина може переходити у твердий стан, в якому відстань між частинками речовини зменшується ще більшою мірою і досягає мінімально можливих значень. Рідкий та твердий стани речовини об’єднують єдиним поняттям – конденсований стан, що характеризується наявністю значних сил взаємодії між частинками. Речовина в рідкому станіможе складатися з молекул або іонів.Певної впорядкованості їх розміщення в просторі немає. Проте говорити про повну відсутність структури у рідкому стані речовини не можна. Біля кожної частинки її найближчі сусіди розміщуються на однакових відстанях і майже в тих самих напрямках. Тобто рідина має так званий ближній порядок. Незважаючи на те, що частинки речовини в рідкому стані взаємозв’язані між собою, вони можуть відносно вільно переміщуватись в об’ємі речовини. Тому рідина не має певної форми. Здатність до стиснення рідини мала. Це пов’язане з тим, що відстань між частинками невелика і майже не відрізняється від аналогічних відстаней в твердому стані речовини. При охолодженні рідина може переходити в твердий стан з упорядкуванням або без упорядкування внутрішньої структури. В першому випадку речовина буде кристалічною, в другому – аморфною. Структура аморфного стану речовини близька до структури рідини.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||
|