IV. Запасні речовини

ІІІ. Включення, які мають пристосувальне значення

ІІ. Продукти клітинного метаболізму

І. Активні включення

До включень, які виконують певну функцію у фотосинтезі, належать хлоросоми зелених бактерій і фікобілісоми ціанобактерій. В них знаходяться пігменти, які збирають кванти світла (антени) і передають їх в реакційні центри, де відбувається власне процес фотосинтезу.

Клітини деяких фототрофних та хемолітотрофних бактерій містять структури у вигляді багатогранників діаметром 500 нм – так звані поліедральні тіла. Це карбоксисоми. Вони складаються з ферменту рибулозодифосфаткарбоксилази, який каталізує фіксацію СО₂ на рибулозодифосфаті в циклі Кальвіна.

Прикладом включень, які мають пристосувальне значення, можуть бути аеросоми (газові вакуолі). Вони виявлені у багатьох представників водних прокаріот. Аеросоми мають вигляд пухирців, оточених білковою мембраною і заповнені газами, розчиненими у воді. Основна функція аеросом - це забезпечення плавучості водних організмів, які з їхньою допомогою можуть регулювати глибину і вибирати сприятливі умови.

Запасні речовини прокаріот представлені полісахаридами (глікоген і гранульоза), ліпідами (полі-b-гідроксибутират), поліпептидами, поліфосфатами (волютинові гранули), атомарною сіркою. При певних умовах вони можуть включатися в метаболізм клітини.

БАКТЕРІАЛЬНЕ ЯДРО (НУКЛЕОЇД)

Генетичний матеріал прокаріотних організмів, як і еукаріотних, представлений ДНК, але є суттєві відмінності в його структурній організації.

ДНК прокаріот займає певне місце в цитоплазмі, не відокремлене мембраною. Це так званий нуклеоїд. ДНК має вигляд замкненої в кільце подвійної спіралі і називається бактеріальною хромосомою ( нуклеоїд в клітині один, а копій ДНК, тобто хромосом буває декілька. В період активного розвитку в клітині E.coli спостерігається до 4 копій ДНК).

Довжина молекули ДНК у бактерій становить приблизно 1,4 мм, що значно більше за розміри самої клітини. З цього можна зробити висновок, що в клітині вона знаходиться в компактному, суперспіралізованому стані. Як правило, нуклеоїд з¢єднаний з мезосомою або з ЦПМ. Усклад нуклеоїда входять 60% ДНК, трохи РНК, невеликі кількості білка.

Молекула ДНК має багато негативних поверхневих зарядів, зокрема іонізовані гідроксильні групи фосфатних залишків. У еукаріот негативні заряди нейтралізуються основними білками - гістонами. У прокаріот цю функцію виконують поліаміни (спермін і спермідин), а також іони Мg²⁺.

Вміст пар А+Т і Г+Ц в молекулі ДНК є постійним для даного виду організма і служить важливою діагностичною ознакою.

Реплікація ДНК (подвоєння) відбувається за напівконсервативним механізмом і в нормі завжди передує поділу клітини. Під час реплікації ДНК прикріплюється до ЦПМ за допомогою мезосом.

Клітини багатьох бактерій містяться позахромосомні кільцеві молекули ДНК - плазміди. Вони здатні до автономної реплікації і обумовлюють деякі властивості бактерій (резистентність до антибіотиків, здатність до деструкціі та синтезу деяких речовин).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЦИТОПЛАЗМА ТА ЇЇ ВКЛЮЧЕННЯ, РИБОСОМИ	\|	РОЗМНОЖЕННЯ БАКТЕРІЙ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.